ТОП-10 товарів і послуг, які здорожчали на Хмельниччині за пів року (ІНФОГРАФІКА)

Буду радий вашим повідомленям коли вже буде на щось мінус,бо так пенсії і так невистачає.Куди вже плюсувати.

помідори зараз десь 50? а вже середина липня...

цукор точно в початок корони був десь 14.99

фанта кока кола в нас по знижці були і 14  - 1.5 літра

ви не забуйвате що ціни зросли ще в початок коронавірусу. гречка була десь чи то 40 грн чи то зросла на 40. я дуже пам.таю цю цифру. води всякі були по 7-8 грн. Пиво скло по 15 в середньому. Зараз від 30. М.ясо фарш кур в районі до 80 грн, жвачки 8.99, шампунь середній нормальний 45, зараз від 70. і пішло поїхало. мило десь по 8 можна було велике норм купити

Якщо, ближчим часом, не відбудуться позитивні зрушення на південному фронті – народ України фінансово стиснуть чергові лещата харчової кризи. Для тих, хто не розуміє важливість постачання з Херсонської, Миколаївської, Дніпровської областей та півдня Запоріжжя, повідомляю – близько 60% національного внутрішнього ринку овочів, фруктів, ягід, соняшникових зернят та інше - саме звідти. Нині, ці регіони, повністю або частково, знаходяться під контролем окупантів чи під регулярними обстрілами.

Міжнародна преса відверто прогнозує харчову кризу для низки ближньо-східних та північно-африканських країн, втім, в їх поле зору не потрапило, що у воюючої України питання «борщового кошика» стоїть значно гостріше. Критичне постачання та перерозподіл паливно-мастильних матеріалів, обстріли посівних площин, військові переміщення та інші фактори впливу війни – не дозволяють сподіватись, що харчове надходження відбуватиметься повноцінно як минулоріч.

Наслідки війни – непрогнозовані, проте ситуацію в країні, позбавлену 60% власного наповнення ринку овочів, фруктів, зернят та інш. – уявити набагато легше. Вітчизняні монополісти, позбавлені конкуренції через відсутність доступної імпортної пропозиції, можуть знову штучно створити дефіцит, щоб невдовзі, встановити неадекватні ціни і отримати надприбуток (як нещодавно це було з кабачком, перцем та інш). В цивілізованих країнах, з вільним внутрішнім ринком, цінові апетити великих сільгоспвиробників доволі ефективно балансуються малими та середніми господарствами (до 100 га) та можливістю доступного імпорту. А нині, на порозі всесвітньої продовольчої кризи, керівники країн-флагманів не на жарт занепокоїлись регуляторною політикою цін на головну запоруку суспільної стабільності – харчі. Всі вони намагаються захистити свій внутрішній споживчий ринок - робити як найбільше запасів сировини та напівфабрикатів, аби зимою не мати голодних актів масової непокори після чергового здорожчення енергоносіїв та, за необхідності, підтримати сусідів.

У нас, в Україні, на державному рівні, нажаль, так не відбувається. Не відбувається у нас, нажаль, повноцінне формування запасів та ф’ючерсних постачальних угод, які б базувалися хоча б на приблизному розумінні зимового зростання внутрішньо-некомпенсованих потреб. Нажаль, не існує у нас і персональної підтримки продуктової безпеки. Влада Німеччини, наприклад, виділила кожному громадянину по 600 євро як допомогу за здорожчення харчування. Уряди низки інших розвинутих країн, як Франція, Ізраїль та інші також відпрацьовують компенсаторні механізми. Тому повторюсь – якщо ближчим часом не відбудеться кардинального поліпшення на південному фронті або держава не запровадить примусову фіксацію цін на критичну групу товарів - на більшість українців очікуватиме гуманітарна катастрофа. Аналітика споживання свідчить, що за умов такої динаміки зростання цін в «сезон закруток» до зимового періоду 2/3 українців будуть готові лише на 30-40%. Вихід один – повернутись до «нульового мита» на критичну групу товарів (в першу чергу продукти харчування, ліки та товари які в Україні не виробляються), інакше той «нуль» що є на фронті, але й може початися і в тилу.

З Повагою, Іван Гончар