У Хмельницькому відбулася Рада директорів Спілки «Борошномели України»: що важливо знати локальному бізнесу? (новини компаній)
Наприкінці лютого у Хмельницькому відбулося засідання Ради директорів Спілки «Борошномели України», на якій обговорили нові правила державної програми «Національний кешбек», їхній вплив на макаронний бізнес та низку нововведень для зернопереробної галузі загалом. Приймаючою стороною галузевої зустрічі виступила Хмельницька макаронна фабрика. Як безпосередній член Спілки підприємство організувало для учасників екскурсію виробничими потужностями, продемонструвавши повний цикл виготовлення та фасування продукції.
Із 1 березня 2026 року державна програма «Національний кешбек» перейшла на диференційовану модель підтримки: 5% — для категорій із низькою часткою імпорту та 15% — для товарів, що працюють у сегментах з імпортом понад 35%. До такої категорії належать українські макаронні вироби, які конкурують з імпортними брендами, виробленими здебільшого у Польщі, Туреччині та Італії.
За презентованими на Раді даними, на кінець минулого року частка українських виробників у структурі ринку макаронних виробів становить 52%, решта — імпорт. Для українських підприємств це означає значний тиск з боку імпорту, особливо в економ- і середньому сегментах, а також посилення ролі власних торгових марок (ВТМ) та власного імпорту на полицях ритейлу. У цій ситуації вітчизняні виробники апелюють до національної свідомості споживачів, адже кожен вибір українського продукту безпосередньо впливає на рівень зайнятості населення (часто в регіонах), наповнення бюджету та стабільність соціальної сфери завдяки сплаті податків.
Ще один важливий акцент — у 2026 році очікується зростання цін на 10–12% через збільшення собівартості, в основному за рахунок здорожчання електроносіїв, що ставить національного виробника у невигідне становище у порівнянні з імпортом.
У такій конфігурації ринку 15% «Національного кешбеку» стають не тільки економічною підтримкою виробника на шляху конкурентного змагання за вибір споживача, а й комунікаційним механізмом, що підсилює впізнаваність українських брендів і мотивує споживачів обирати продукцію вітчизняного виробництва.

Директорка Хмельницької макаронної фабрики Вікторія Грек зазначила:
«Макаронний ринок сьогодні — це інтенсивна конкуренція з імпортом, постійний ціновий тиск з боку мереж та системне зростання собівартості через енергетичну кризу, дефіцит трудових ресурсів, збільшення цін на сировину, логістику. Говорячи про підвищену ставку «Національного кешбеку» на макаронні вироби, варто наголосити, що це результат консолідованого звернення учасників Спілки «Борошномели України» та відкритості Уряду до бізнесу. Для виробника це посилення можливості утримувати позиції на внутрішньому ринку, зберігати обсяги виробництва та інвестувати в модернізацію».
Для Хмельницької макаронної фабрики, незважаючи на значну частку експорту, внутрішній ринок є головним. За такого розподілу навіть найменше зростання імпорту негативно впливає на обсяги збуту, попри те що продукція фабрики представлена як у сегменті макаронів із м’яких сортів, так і в продуктовому портфелі виробів з твердих сортів пшениці, які за якістю не поступаються імпортним аналогам. Керівництво підприємства наголошує: йдеться не лише про бізнес-показники. Хмельницька макаронна фабрика входить до числа ключових платників податків регіону та є одним із системних роботодавців Хмельниччини. Тому стабільність виробництва безпосередньо впливає на зайнятість, наповнення місцевого бюджету та підтримку соціальної сфери громади. Тож сьогодні фабрика робить все можливе, щоб зберегти виробничі потужності та робочі місця.


Після офіційної частини учасники Ради директорів відвідали виробничі потужності Хмельницької макаронної фабрики. Делегації продемонстрували повний цикл виробництва — від підготовки сировини до фасування готової продукції.
«Ми раді приймати в просторі фабрики наших колег по ринку та поділитися досвідом з учасниками Спілки «Борошномели України», — ділиться Вікторія Грек. — Макаронна галузь залишається важливою частиною зернопереробки, а її конкурентоспроможність напряму залежить від збалансованої державної політики, модернізації виробництва та консолідованої позиції учасників ринку. Ми відповідаємо не просто за бізнес, а за продовольчу безпеку українців, тож продовжуємо разом працювати з вірою у майбутнє. Водночас переконані: сьогодні особливо важливо, щоб українці підтримували національного виробника. Саме згуртованість — і на фронті, і в економіці — зміцнює країну, забезпечує робочі місця, податки для громад та нашу спільну стійкість і перемогу».



Про компанію:
Хмельницька макаронна фабрика — один із провідних українських виробників макаронів, що входить до ТОП-5 лідерів галузі, член Спілки «Борошномели України». Продукція представлена брендом «Тая», а також лінійками з твердої пшениці Cantare та Grano Nativo. Фабрика обладнана автоматизованими лініями Bühler з денною продуктивністю до 60 тонн (142 тис. умовних пачок). Підприємство активно розвиває експорт (близько 20% продажів) та є першим виробником макаронів в Україні, який пройшов вимогливу кошерну сертифікацію.
Читайте також:
Бізнес працює попри блекаут: Хмельницька макаронна фабрика не зменшує темпи виробництва
«Тая» вже не та що раніше: що насправді відбувається за стінами Хмельницької макаронної фабрики