Подробиці страшних вбивств на Хмельниччині та розповіді працівників СІЗО

Подробиці страшних вбивств на Хмельниччині та розповіді працівників СІЗО

  • “На перший погляд, не скажеш, що він жорстоко вбив людину”.

  • “Начитаєшся їхніх справ - волосся дибки стає”.

  • Так про роботу зі злочинцями говорять працівники СІЗО.

  • Ми зібрали найцікавіші коментарі. Хто та за що може сидіти до смерті  - читайте в матеріалі.

Вбивці, ґвалтівники, маніяки, наркомани, крадії та шахраї, які скоїли злочини в нашій області, проходять через “Хмельницький слідчий ізолятор”. Про цю установу, яка знаходиться біля “Либідь Плази”, ми вам вже розповідали раніше. Тепер - про тих, хто там перебуває. 

Можливо, багато хто з вас і не підозрював, що зараз там знаходиться понад десяток осіб, які скоїли особливо тяжкі злочини. Їм загрожує довічне ув’язнення, а в слідчому ізоляторі чекають на рішення суду. 

“ДУ”, так на них кажуть працівники СІЗО, - це ті, хто вбили двох або більше осіб, або одну з особливою жорстокістю. До прикладу, зараз в ізоляторі є ті, хто відсік голову, убив дружину чи порубав сусіда. Шостий рік триває суд у справі пари сатаністів - канібалів, які ймовірно з’їли печінку 10-річної дівчинки. Вони теж певний час знаходились у нашому ізоляторі.  Від думок, що вони знаходяться прямо в центрі міста, стає моторошно. 

Відео дня

Та 24 години на добу усі вони під наглядом працівників установи. Ми детальніше розповімо вам про тих, хто вбивав особливою жорстокістю. Також взяли інтерв’ю у психолога, який з ними працює та заступника начальника, з 18-річним стажем, який бачив всякого. Усе найцікавіше - читайте в матеріалі. 

Свої перші постійні ґрати злочинці бачать саме у СІЗО. Одним починає “зносити дах”, інші мовчать, ще інші - корчать з себе святих. Та усі вони сподіваються, що вийдуть раніше за хорошу поведінку. А ті, кому загрожує довічне ув’язнення, мріють, що сидітимуть певний строк. Адже бувало, що суд першої інстанції виносив вирок - довічне ув’язнення, а апеляційний - 15 років. 

У слідчих ізоляторах утримуються особи, яким обрали запобіжний захід у вигляді взяття під вартою, а також засуджені до позбавлення волі, але відносно яких відкрито іншу кримінальну справу, яка наразі розглядається в суді. 

Працівникам ізолятору заборонено розповідати будь-яку персональну інформацію про злочинців. Проте, журналістка ВСІМ прочитала десятки статей, переглянула сюжети різних телеканалів і знайшла до сотні ухвал на сайті “Єдиного державного реєстру судових рішень”. Все це для того, аби зібрати повну інформацію про злочинців, яким, або загрожує, або вже отримали вирок - довічне ув’язнення. 

Почнемо зі злочину, від якого й справді, як кажуть працівники СІЗО, волосся дибки встає. Перебувала кілька років у нашому ізоляторі пара сатаністів-канібалів. Так про них говорять у ЗМІ,  адже на судовому засіданні обвинувачена розповіла про те, що її співучасник сповідує сатанізм. Відповідну літературу давав і їй. На момент скоєння злочину Юлії Бойко було 19 років, вона на 17 років молодша від Сергія Любенка. Жінка була його коханкою, про це говорять не лише чутки, а й матеріали слідства. А от зустрічався Сергій з 30-річною Катериною Обухівською з Вінниці. Його обвинувачують в умисному вбивстві і Катерини, і її доньки. 

Про це вбивство розповідали усі центральні канали та знала чи не уся країна. У серпні 2015 року в лісі Святошинського району Києва знайшли тіло жінки з простреленою головою. Виявилось, що це 30-річна Катерина Обухівська з Вінниці. Вона два місяці пролежала у морзі, її  поховали як невідому. Впізнали Катерину її батьки, які били на сполох і шукали доньку “в кожній маршрутці”. Мама з татом побачили портрет Катерини у сюжеті новин з інформацією, що правоохоронці встановлюють вбиту особу. 

Окрім доньки, шукали й онуку - 10-річну Ганну, яка теж не виходила на зв’язок. З дівчинкою вбивця вчинив ще жорсткіше - задушив, а потім і розчленував. Підозрюють у скоєному злочині Сергія Любенка та Юлію Бойко. У 2015 році чоловіку було 36 років. 

Відкрили кримінальне провадження слідчі Києва, бо саме там знайшли жінку. В обвинувальному акті вказали, що Сергій вбивство планував. Йому не подобалось, що Катерина постійно скандалила через ревнощі та зради Сергія. Ба більше, в кінці липня 2015 року вона свого коханого застукала в ліжку з 19-річною Юлією Бойко. Далі в акті йдеться, що обвинувачений скористався тим, що батьки Катерини на деякий час виїжджають з Вінниці на відпочинок (ймовірно, не будуть одразу шукати доньку - прим. авт.) і що сама Катерина запропонувала йому поїздку до Києва. “Сергій, 9 серпня 2015 року на території Київського лісництва використав, заздалегідь приготовлений револьвер, й здійснив три постріли в Катерину. Цим заподіяв вогнепальне проникаюче сліпе кульове поранення, поранення голови з ушкодженням лобної кістки, оболонок та речовини головного мозку з розвитком набряку набухання головного мозку. Від якого, відповідно до висновку експерта, жінка загинула”, - інформація з обвинувального акту. 

Найбільше вражає, що Сергія добре знали, йому довіряли, як і його дівчина, так і її родичі. Катерина сама запропонувала Сергію поїхати разом відпочити до столиці, а коли той повернувся, то ще й забрав Ганнусю в прабабусі, яка за нею гляділа. За словами старенької, Сергій набрехав, що вони троє, разом з Катериною, поїдуть на море. Але завіз дитину зовсім не на курорт. Розкидані частини тіла, одяг та сандалики дитини знайшли на Красилівщині, звідки чоловік родом.

А от 19-річна коханка Юлія Бойко з’являється у справі згодом. За версією слідчих, вони попередньо домовились про вбивство Ганнусі. Тут у хмельницьких суддів виникає одразу питання, яка мета та мотиви могли їх спонукати до таких жорстоких дій. У обвинуваченні вказано, що Сергій хотів приховати особливо тяжкий злочин, бо дівчинка знала, що її мати поїхала з ним до Києва. Тому, ймовірно, Сергій вирішив “прибрати” свідків й задушив маленьку Ганну. Розглядали справу у Хмельницькому міськрайонному суді, бо обвинувачені ймовірно скоїли злочин саме у нашій області.

Навколо цього вбивства було багато різних коментарів. Пару Сергія та Юлію називають сатаністами-канібалами, бо серед того, що залишилося від дитини, не вистачало деяких органів. У родичів є підозри, що вони могли з’їсти печінку, запевняють: “про це обмовився слідчий”. Обвинувачені це заперечують. На першому засіданні Юлія зізналась, що вони причетні до вбивства дитини. Каже: “Він дав Ані якісь дивні таблетки, сказав, що це вітаміни. Потім вона почала жалітися, що дуже хоче спати й що в неї галюцинації”. За версією Юлії, коли дівчинка втратила свідомість, Сергій наказав їй витягти з кросівок шнурки й зробити з них зашморг - “Він сів біля Ані, обома ногами сперся їй на ноги. Однією рукою він взяв її руки, другою – закривав її рот. Потім сказав мені тягнути. Я потягнула”. 

Сама ж обвинувачена заявляє: «Я не канібал, я людей не їла. Він давав мені читати книгу «Лучезарный ангел», про Люцифера». 

Мати Катерини, Галина Обухівська вважає, що обвинувачені - сатаністи. За її словами, чоловік намалював 6 гробів, з яких два були закреслені - це її донька й онука. Тобто, за її версією це було жертвопринесення. А наступні “4 гроби” мали бути якраз для неї та інших членів сім’ї Катерини.

Та сестра загиблої вважає, що мотив вбити дитину був один - гроші. Вони печінку не їли, а продали органи Ганнусі.

Судові засідання тривають з 2016 року. За страшні вбивства за ґрати досі ніхто не сів. Справу продовжують слухати. А обвинувачені знаходяться у СІЗО, їм загрожує довічне позбавлення волі.

Що про вбивць говорить психолог, який з ним працює

Лише троє зі ста зізнаються у скоєному. Інші - кажуть, що їх підставили. Якщо не поліціянти, то співучасник точно. Як правило, по засудженим не видно, що вони скоїли злочини. Те ж саме і з тими, хто вбив з особливою жорстокістю. Психолог, який з ними працює, каже, що вони хочуть показати себе з кращого боку та майстерно грають законослухняних. Не раз брехали й фахівцю. 

У СІЗО працює 40% жінок. Психолог - чоловік. Адже розмова зі злочинцями відбувається сам на сам у камері. Це в першу чергу задля безпеки. Аби правопорушник не захотів зґвалтувати чи застосувати фізичну силу до жінки, а та не змогла захистити себе. Спілкування відбувається без сторонніх осіб, аби обвинувачені могли відкритися та розповісти більше про те, що їх турбує.  

Психолог відділу соціально-виховної та психологічної роботи, старший лейтенант внутрішньої служби Олексій Левчик 4 роки працює у хмельницькому СІЗО. З тими, кому загрожує довічний термін, зустрівся у перші дні роботи. Зізнається, хоч мав спецзасоби з собою, заходити в камеру було страшно. Адже напередодні кожної зустрічі детально читає матеріали справи та чітко розуміє, що перед ним може бути вбивця. 

“Довічники теж люди” - звертаються до психолога найчастіше з сімейними проблемами чи розповідають про конфлікти з сусідом по камері. Можуть посваритись, бо не поділити передачу. Але тим, хто перебуває у закладі позбавлення волі найважче звикнути з правилами внутрішнього розпорядку та чітким режимом, які є в установі. З  цим, швидше за все, вони ніколи раніше не зустрічались. Тому мають депресивні стани. 

Усі, кому загрожує довічне ув’язнення, сподіваються, що після 20 років вони клопотатимуть про помилування і їх звільнять. Це передбачається законом. Проте основне питання, як вони поводитимуть себе у соціумі після страшного вбивства та 25 років за ґратами. 

- Як правило, всі ці вбивства з особливою жорстокістю - розчленували, розрізали, голову відрізали. Був випадок, що двоє чоловіків вбили двох неповнолітніх дівчат. Порізали їх, гроші забрали. Як правило це досить маленькі гроші. Ті, хто перебуває в СІЗО всі дуже різні. Один агресивний може бути, а по іншому ніколи не скажеш, що він вбив людину. Одні дійсно змінюються, інші - ні. Одні строять з себе джентльменів - дуже ввічливі, інтелігенти, “дякую”, “будь ласка”. Хоча є, що дійсно такі. А є такі, що коли їм не треба вони погані, нецензурна лайка постійно, а коли приходять правозахисники, то вони починають робити з себе жертву. “Я от такий класний, а з мене всі знущаються”. Тому багато в кого складається враження, що ми кати в пагонах, що ми їх змушуємо всіх страждати. Колись можливо таке було, я такого не застав, зараз такого точно немає. 

Чи буває вам шкода осіб, які перебувають у СІЗО? 

Абсолютна більшість тих, хто порушив закон, мали проблеми у дитинстві. Вони виросли у бідних та неблагополучних сім’ях. Не мали батьківської підтримки. Або виросли у сім’ї військових, поліціянтів чи вчителів. Психолог пояснює, що майбутнім злочинцям мало приділяли уваги. Через це вони шукали підтримку на вулиці. 

Близько 60% вбивств здійснювали в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Зокрема, у СІЗО перебуває чоловік, який під наркотиками, задушив свою вагітну цивільну дружину. Він, коли прийшов у себе, почав шкодувати про скоєне. Та за свої дії йому тепер загрожує ув’язнення до смерті. 

Довідка: Це жахливе вбивство сталося в останні дні травня 2018 року. 27-річна Анна була на 6 місяці вагітності, проте злочинця це не зупинило. Вони проживали разом у квартирі на вулиці Курчатова.

Чоловік у той фатальний день, 29 травня, прийшов додому лише на годину, був з 8 до 9 вечора. Та за цей час пара встигла посваритись. Чоловік прийшов під наркотиками (це підтвердила експертиза). Це не могло сподобатись його вагітній дружині. Вона зробила йому зауваження, через це у них почалась суперечка. В ході якої, він схопив її ж сумку з довгим ременем, накинув його на шию жінки, обмотав та силою зав'язав на два вузли. Слідчі зазначають, що душив до останнього. “Утримував до того моменту, коли вона перестала подавати ознаки життя, в результаті чого жінка померла на місці події, у зв'язку із механічною асфіксією, через стиснення її шиї петлею”, - йдеться в матеріалах справи. Після вчиненого, зловмисник залишив тіло у квартирі та втік з місця події. Він навіть не намагався врятувати свою кохану. А перші, хто побачили, що жінка мертва - її колеги. Анна працювала касиркою в одному із банків міста. 30 травня не вийшла на роботу та не відповідала на телефонні дзвінки. Колеги почали хвилюватися та вирішили навідатись до неї додому. Не могли повірити у побачене - двері відчинені, Анна лежить на підлозі, а на шиї в неї ремінь від сумки затягнутий, як зашморг. Вони одразу викликали медиків. Повідомлення на лінію "102", що виявили труп власниці квартири з ознаками насильницької смерті, надійшло близько 13 години. Впродовж 2 годин, підозрюваного 32-річного співмешканця затримали правоохоронці. Він був у одному з дворів на вулиці Шевченка. Поліціянти повідомили, що напередодні злочину, їм надійшло повідомлення, що “дивний чоловік ходить босоніж по вулиці”. Та перед ними чоловік поводив себе нормально та досить спокійно. Правоохоронці не затримали його та поїхали далі. А вже за день, коли почули, що злочинець ймовірно був під наркотиками, запідозрили, що це може бути один і той самий чоловік. Мати потерпілої у коментарі журналістам TV-7+ повідомила, що обвинувачений ніде не працював, а ще й постійно вимагав гроші в її доньки. А сусіди кажуть, що пара сварилась постійно, здебільшого чули про фінансові труднощі. Обвинуваченому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому загрожує від 15 років до довічного позбавлення волі. Адже вбивство було умисне, крім того, чоловік знав, що його співмешканка вагітна, - йдеться у матеріалах слідства. 

“Робота в СІЗО цікава та специфічна”

Чому ви вирішили працювати в слідчому ізоляторі?

Олексій Левчик розповідає найважче працювати з “неповнолітніми”, 14-18 років. Проте ця робота найефективніша. Зараз в ізоляторі тримають двох таких осіб.  Вони, як правило, не знають як поводити себе у соціумі, але водночас не мають психологічних бар’єрів і не закриваються від людей. Після кількох розмов зі спеціалістом, починають відчувати сором за скоєне. Та реально змінюються. Олексій для них замінює батька. Він ділиться порадами, а підлітки відчувають увагу та підтримку. Згодом юнаки навчаються, деякі складають ЗНО та знаходять роботу. 

Олексій говорить, що усі подібні роботи, призводять до професійної деформації. Радить, не пропускати через себе проблеми інших людей та абстрагуватись. Проте, зізнається, що і сам не проти сходити до психолога, після того, як начитається матеріалів справи. Але йому вдається залишати роботу на роботі. 

Вам подобається ваша робота?

У ізоляторі зараз перебуває до 400 порушників, з них 30 жінок. Вони, як і у звичайному житті, поза ґратами, більше йдуть на контакт з психологом, аніж чоловіки. Розповідають здебільшого про сімейні проблеми. Жаліються на своїх партнерів. Більшість їхніх злочинів -  це крадіжки. Або у стані ревнощів могла вбиту коханку чоловіка. 

Про Хмельницький СІЗО

У Хмельницькому СІЗО утримуються всі категорії осіб: жінки, неповнолітні, засуджені до арешту, засуджені до позбавлення волі та засуджені до довічного позбавлення волі. Для них створений окремий сектор в якому їх утримують. 

Місць вистачить для 421 особи. Зараз там знаходиться до 400, з них 30 жінок. Більшість жіночих злочинів пов’язані з наркотиками, шахрайством, крадіжкою та вбивством (нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що привели до смерті).  

Хмельницькі довічники - це особи, які скоїли 2 і більше вбивств, або одне небезпечним для суспільства способом. Наприклад, підпал чи підрив, тобто була небезпека, що загине велика кількість людей. Більшість довічно ув’язнених - це два і більше вбивств. Тут утримують осіб, в яких вирок ще не набрав законної сили, але судом першої інстанції винесено вирок  у вигляді довічного позбавлення волі.

У нашому ізоляторі є злочинці з усіх областей України та тимчасово окупованого Криму. А перебувають там, бо скоїли злочини на території Хмельницької області. 

Заступник начальника установи Володимир Остапюк каже, у СІЗО специфічні умови, камерна система. Тобто, не всі можуть там знаходитись та витримати те, що 22-23 години на день знаходяться у камері. Кожного дня є прогулянка, але лише годину, для неповнолітніх - дві години. В основному в одній камері знаходиться 6-8 осіб. 

Стереотип про те, що усі хто за ґратами п’ють чифір - це пережитки минулого, запевняє Володимир Остапюк. Його вживають хіба ті, які вже кілька разів відбували покарання. А у передачах чекають не так чаю та цигарок, як мобільний телефон і аксесуари до нього. Та обвинуваченим, у яких вирок ще не набрав законної сили, заборонено мати в постійному користуванні телефон. Аби вони не змогли погрожувати свідкам і потерпілим.

- Ув’язнені 24 години на день думають про те, як забезпечити себе забороненими предметами. Це спиртомісткі речовини й інгредієнти з яких вони виробляються, наприклад, дріжджі. Звичайно заборонено алкогольні, спиртомісткі та наркотичні засоби, металеві ножі, парфуми на спиртовій основі, колючі й ріжучі предмети. Перевага надається посуду та всім аксесуарам пластмасовим. Залізне заборонено, бо їх можна точити об бетон та робити травмуючі предмети, - розповідає Володимир Остапюк.

Але є й такі порушники, яким передають книжки, а вони у камері постійно читають. Хоча бібліотека в СІЗО налічує понад 4 тисячі книг. З них 450 підручників. В установі діє навчальний клас. Цьогоріч 9 учнів отримало повну загальну середню освіту. 

Майже 20 років працює з порушниками закону 

Заступник начальника СІЗО соціально-виховної та психологічної роботи, підполковник внутрішньої служби Вадим Остапюк працює в установі 18 років. Чоловік вивчився, тоді ще, на міліціонера, 5 років служив у ЗСУ та у 24 прийшов у ізолятор. 

- Перші дні, як тільки прийшов сюди, то невідомість вона завжди лякає. Але, щоб сказати, що дуже було страшно, то ні. Щоб відкрити двері в камеру, потрібно не менше 3 особи. Заходимо разом з молодшими інспекторами, які несуть службу безпосередньо на постах. Вони на добу заступають і несуть службу методом патрулювання біля камер добу, 24 години. За майже 20 років різних я вже тут людей бачив, - каже Вадим Остапюк.

Які злочини вас найбільше вразили?

- Злочини різноманітні. Як і вбивства пенсіонерів за 20 гривень. Закінчуючи, такий був довічно ув’язнений, який на Гречанах вбив двох осіб у квартирі. Поставив свічку підпалив і відкрив газ. Хотів, щоб зірвався дев’ятиповерховий будинок. Зараз в нас його вже немає. Він вже засуджений близько 20 років. 

 Пенсіонерку вбили за колонку та мобільний телефон 

 Інформацію про злочин 20-річної давності у відкритому доступі ми не знайшли. Та приховують вбивство підпалом досить часто і тепер. Наприклад, у квітні 2018 року, під час гасіння пожежі в приватному будинку знайшли тіла двох людей. Господині було 82 роки, окрім неї ще її 70-річний знайомий. Поліціянти побачили на тілах загиблих ознаки насильницької смерті. Вони одразу запідозрили,  що це подвійне вбивство та підпал майна, аби приховати сліди злочину. Цю версію підтвердила судово-медична експертиза. Підозрювані переховувались на території Житомирської області, де їх і затримали. Двоє чоловіків скоїли злочин у стані алкогольного сп’яніння. Та те за чим прийшли в будинок - не знайшовши. У пенсіонерки не було цінностей, тому вони викрали старенькі аудіоколонки та  мобільний потерпілої.

За низку злочинів суд першої інстанції призначив зловмисникам - 14 та 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це рішення було оскаржено в апеляційному порядку. У липні 2020 року молодики за подвійне вбивтво та підпал отримали вирок - довічне позбавлення волі.

Коли для матеріалу наша журналістка шукала інформацію, що “пенсіонера вбили за гроші”, то суму “20 гривень” не знайшла. Але злочинці оцінюють чуже життя не на багато більшу суму: 

 Вбили за 200 гривень та парасольку

Наприклад, в липні минулого року на Волочищині вбили 69-річного чоловіка. Тіло з ножовим пораненням у груди лежало посеред вулиці, біля церкви. Побачили пенсіонера та викликали правоохоронців місцеві жителі. Коли поліціянти обходили подвір’я ймовірних підозрюваних, то господар одного з будинків, 34-річ­ний чоловік, накинувся на них з ножем. Його обеззброїли та затримали. У злов­мисни­ка ви­яви­ли ре­чі вбитого - сум­ку, в якій ле­жа­ли 200 гри­вень, оку­ля­ри, па­ра­соль­ка та пен­сій­не пос­відчен­ня. Чо­ло­ві­ка зат­ри­ма­ли та від­кри­ли кри­мі­наль­ні про­вад­ження за статтями “Умис­не вбивс­тво, вчи­не­не з ко­рис­ли­вих мо­ти­вів” й “Пог­ро­за або на­силь­ство що­до пра­ців­ни­ка пра­во­охо­рон­но­го ор­га­ну”. Злов­мисни­ку заг­ро­жу­є до 15 ро­ків або до­віч­не поз­бавлен­ня во­лі. 

 Вбили за 400 гривень

 А за 400 гривень вбили пенсіонера на Дунаєвеччині. Трагедія сталася у лютому 2016 року. Тоді двоє чоловіків увірвалися до будинку 67-річного чоловіка та його 87-річної матері. Спочатку їх добряче побили, а потім ще й  зв’язали обох мотузками. Та продовжували застосовувати фізичну силу й вимагати гроші. Пенсіонери не витримали та втратили свідомість. Чоловіки викрали 400 гривень  та втекли з місця. Про це повідомили у ГУ  Національної поліції у Хмельницькій області. Зв’язану жінку через вікно побачила їхня сусідка. Вона одразу викликала правоохоронців. Потерпілу «швидкою» доправили до Дунаєвецької центральної районної лікарні. А от її сина врятувати не вдалося. Чоловік, від отриманих травм, загинув. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «Умисне вбивство з корисливих мотивів» ККУ. Їм загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. 

 Вбили за 260 гривень, їжу та взуття

Ще одне вбивство на Волочищині було в  жовтні минулого 2020 року. На вечерю до пенсіонера завітали його двоє сусідів - 30- та 37-річний чоловіки. Як з’ясували правоохоронці, “гості” тимчасово проживали на тій же вулиці, що і потерпілий. Напередодні вбивства, вони добре випили алкоголю та навідались до пенсіонера. Зловмисники знали, що пенсіонер нещодавно отримав гроші за оренду землі. «Спочатку вони повечеряли разом з господарем, а потім почали вимагати гроші. Коли той відмовив, зловмисники накинулись на потерпілого і сильно побили, накрили ковдрою і залишили помирати. Забрали з будинку 260 гривень, які знайшли, харчі, вудки та взуття. Після чого поспішно покинули місце події”. - повідомляють правоохоронці. Знайшла чоловіка з численними тілесними ушкодженнями його дружина, яка зранку повернулась від доньки. Вона і викликали поліціянтів.  Слідчо-оперативна група за кілька годин затримала зловмисників поблизу Волочиського залізничного вокзалу. Вони планували покинути межі області. Один з підозрюваних, якому 30 років, - місцевий житель, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин. Другий - 37-річний уродженець Криму, без постійного місця проживання. Останній теж неодноразово був засуджений за майнові злочини й лише за 8 місяців до цього вийшов з в’язниці. Їм оголосили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) та частиною 4 статті 187 (Розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень) Кримінального кодексу України. Зловмисникам загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На період досудового розслідування суд взяв чоловіків під варту без можливості внесення застави. 

- Ще один мусульманин. Сів за вбивство хлопця в себе у дворі. Але за вбивство однієї особи йому дали довічне ув’язнення. Він вбив на ґрунті расової дискримінації. Завів його до себе на подвір’я, як показали по відеокамерах і розстріляв з пістолета. Сказав, що він заліз до нього на подвір’я, хотів осквернити його віру. Він отримав довічне ув’язнення, якщо я не помиляюсь відбуває покарання у Вінниці,- розповідає Вадим Остапюк.

Мова йде про Сергія Макоцея. У ніч з 8 на 9 липня 2012 року в Кам`янці-Подільському він жорстоко вбив Павла Теплюка. Юнак не дожив до свого 19-річчя всього один день. 

Ця трагедія тоді сколихнула усе місто. Двоє хлопців поверталися о 3 ночі із дискотеки. Як зізнався згодом друг загиблого Павла, вони кидали камінням по вікнах. І, схоже, саме це викликало агресію в Сергія Макоцея. Тоді, як уже доведено в суді, вбивця вистрелив у юнака, жорстоко побив його та випустив у свою жертву ще декілька куль. Тіло хлопця він затащив на своє подвір’я. Ймовірно, вбивця хотів заховати його і уникнути покарання. Та правоохоронці встигли завадити йому і затримали. Під час обшуків у нього вилучили нарізну гвинтівку, 3 мисливські рушниці, стільки ж пістолетів, револьвер, тисячу набоїв до них і кинджали. 

Чоловік до останнього не визнавав своєї вини. Навіть після того, як це довели у суді, він агресивно заперечував свою причетність до вбивства. На сайті “Єдиного державного реєстру судових рішень” ще більше ухвал, де позивач сам Макоцей. Чоловік скаржився, мабуть, на всіх - “на бездіяльність Вінницької та Хмельницької обласних прокуратур”, “відвід суддів”, “заміну адвокатів”, “наклеп від журналістів”, хотів аби за моральну шкоду йому заплатила компенсацію, навіть, потерпіла - мати вбитого юнака. Відповідачами були й усі суди, де слухали справу та правоохоронці. 

Та усе це ніяк не допомогло йому скоротити термін перебування у в’язниці. Чоловік отримав найвищу міру покарання - довічне ув’язнення. Проте таке рішення було не одразу. У жовтні 2014 року колегія суддів Кам’янець-Подільського міськрайонного суду вирішила дати Макоцею 15 років ув’язнення. Згодом це рішення було оскаржене. Під час кожного засідання на вулиці та в приміщенні були друзі Павла, активісти та кам’янчани, які вимагали, аби “вбивця сидів до смерті”.  Місцеві проводили збір підписів з вимогою посадити убивцю довічно.

Більше 3 років судової тяганини і Макоцею за вбивство таки дали довічне 31 грудня 2015 року. Подробиці читайте за посиланням. Зараз чоловік відбуває покарання у ДУ Вінницька УВП

Макоцей вже перебував у Ізяславській виправній колонії за вимагання в кінці дев’яностих. Там почав цікавитись ісламом. А за кілька років, в лютому 2005 року, разом з Хусейном Дукаєвим, Макоцей створив у Кам’янці-Подільському “Мусульманську релігійну громаду “Партія Аллаха”. Про це йдеться на сайті “YouControl”. Організація припинила діяльність в березні 2014 року, на той момент Сергій перебував у СІЗО. Та сповідувати свою віру чоловік і продовжував у закладах позбавлення волі. Відомо, що перед кожним виходом із камери, він до години молився. Через це могли ставити/переносити судові засідання на той час, коли вірянин не читає намаз.

Місцеві Кам’янець-Подільські ЗМІ пишуть, що Сергій до того ж прихильник “Хізб ут-Тахрір”. Це міжнародна ісламська політична партія, представники якої є в країнах, де живуть мусульмани. Логічно, що у нас таких найбільше є в Криму. В Росії та Казахстані ця організація вважається терористичною, заборонена їхня діяльність і в Німеччині. Окрім того, що вони є глибоко віруючими, вони агресивні та радикальні. Макоцей під час судових засідань рясно обливав присутніх нецензурною лайкою, погрожував та плювався у людей. В Україні чимало представників цієї партії мають зброю та не одноразово скоювали кримінальні правопорушення.  

Сергій Макоцей

 Родичі загиблих, бажали вбивцям найжорсткішого покарання та смерті. Проте, якщо той, кому загрожує довічне ув'язнення, скоротить собі віку - це надзвичайна подія для працівників установи. Вони мають слідкувати, аби цього не сталося і в злочинців навіть не було такої можливості. Останнє самогубство було у 2002 році.

Вадим Остапюк каже, що більшість, хто до них потрапляє в установу - це спокійні люди. Якщо зустріти їх на вулиці, то на вигляд не скажеш, що ця людина здатна скоїти вбивство не однієї особи. 

Сьогодні ті, хто скоїли особливо тяжкі злочини мають практично такі ж права, що й інші порушники. Можуть користуватися 20 хвилин на день під наглядом адміністрації мобільним телефонам та й інтернетом. Купувати у крамниці, яка є в установі. Та відвідувати, як короткострокові, так і довгострокові побачення терміном до трьох діб. 

Вам було когось шкода?

З 2004 по 2014 рік Вадим Остапюк працював на посаді старшого інспектора відділу соціальної охорони й психологічної роботи - “вихователь неповнолітніх”. Чоловік каже, що 70% з тих підлітків, які були вже в ізоляторі, повернулися у старшому віці. Їхні правопорушення не дуже змінились - крадіжки, наркотики та поодинокі вбивства.  

Хоч в порівнянні з іншими областями, Хмельницька - не така і кримінальна та чимало вбивст було вже за червень-липень цього року. Про них ми вже повідомляли раніше на сайті vsim.ua.  А як писали дещо вище -  усі ті, хто скоїли злочини в нашій області, у період коли тривають судові засідання, знаходяться у СІЗО. 

Останні вбивства в нашій області. Усі порушники були напідпитку:

- У червні 2021 року на Білогірщині чоловік вбив рідного брата. Двоє братів розпивали спиртне і між ними почалась сварка. Від словесних образ молодший чоловік перейшов до дій. Він схопив металевий совок і дерев’яне топорище та вдарив ними старшого брата по голові. 69-річний чоловік помер від отриманих травм. Наразі йому обирають запобіжний захід.

- У червні 2021 року на Деражнянщині чоловік вбив дружину. Вони святкували день народження потерпілої. Ввечері, коли гості вже розійшлись, між чоловіком та дружиною зав’язалась суперечка, в ході якої 58-річний зловмисник схопив зі столу кухонного ножа і вдарив жінку в груди. Від значної крововтрати потерпіла померла на місці події. Йому загрожує до 15 років ув’язнення. Зараз перебуває у СІЗО. 

- У липні 2021 на Славутчині чоловік забив молотком по голові дружину. Все трапилось після чергового застілля. П’яний чоловік прокинувся серед ночі й почав з’ясовувати стосунки із жінкою. Під час сварки взяв під ліжком молоток і почав бити співмешканку в голову та обличчя. Коли потерпіла вихопила з рук знаряддя злочину, той продовжив її лупцювати кулаками і палицею. Жінка тікала з будинку, але кривдник наздогнав її на вулиці, де вона від отриманих травм померла. Йому дали 10 років.

Міністр юстиції України Денис Малюська журналістам “Радіо Свобода” повідомив, що в країні до довічного ув’язнення засуджені понад півтори тисячі осіб. На Хмельниччині - 10 за останніх 10 років. Та ще 10 чекають судового рішення. 

Що каже закон 

Довічне позбавлення волі — це вид кримінального покарання, який полягає у позбавленні волі особи на строк від набрання вироком суду законної сили до смерті засудженого.

Згідно “Закону Савченко” - один день попереднього ув'язнення зараховується за два дні позбавлення волі. Простішими словами - “рік за два”. Цей закон був ініційований народною депутаткою Надією Савченко. Він викликав резонанс у суспільстві, адже за тяжкі злочини в’язні виходили на волю після невеликих термінів за ґратами. У 2017 році закон скасовували і “дякувати Богу” - кажуть працівники СІЗО. Адже зазвичай судовий процес довго триває якраз тоді, коли злочин тяжкий. 

Тому сьогодні на практиці терміну “рік за два” вже немає. 

 Карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна за: 

Умисне вбивство:

1) двох або більше осіб;

2) малолітньої дитини або жінки, яка знаючи наперед для винного перебувала у стані вагітності;

3) заручника або викраденої людини;

4) вчинене з особливою жорстокістю;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

6) з корисливих мотивів;

7) з хуліганських мотивів;

8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку;

9) з метою приховати інше кримінальне правопорушення або полегшити його вчинення;

10) поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством;

11) вчинене на замовлення;

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство

14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.

 Не застосовується до неповнолітніх, до осіб віком понад 65 років та до жінок, що були в стані вагітності на момент вчинення злочину чи на момент постановлення вироку. 

Після відбуття 20 років ув'язнення, засуджений при хорошій поведінці може подати клопотання про його помилування президентом України. В разі задоволення клопотання, президент видає указ, відповідно до якого замінює покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавленням волі на строк не менше 25 років. В разі відхилення клопотання про помилування, наступне можливе лише через 5 років.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Хмельницький вбивство
Коментарі (1)
  • Віталій Українець

    Віталій Українець

    Чорнуха ця стаття!
    про продаж заборонених послуг в сізо варто написати.
    Нелюдські умови утримання не змінюють людей,а калічат!
    Радянську систему покарань треба реформувати негайно!

keyboard_arrow_up