20 муралів на Кам'янеччині: хто створив і для чого

Юлія ВАСІЛЬЄВА

У Староушицькій громаді наразі існує близько 20 муралів.
Чверть з них – за мотивами картин подільського художника.
У громаді створили мапу із розташуванням артоб’єктів, в тому числі стінописів.
Розповідаємо деталі.

Знайшли новий спосіб приваблювати туристів та популяризувати подільське мистецтво. У Староушицькій громаді Кам’янець-Подільського району продовжують створювати мурали. Найбільше їх у селі Гораївка, нещодавно новий з’явився у населеному пункті Грушка. Місця обирали не випадково: адже тут часто бував художник Олександр Грен, який у своїх роботах змальовував красу подільського краю та власне подолянок.

Мурали допомагають залучати туристів

Староушицька громада «ласий шматок» для туристів завдяки можливостям відпочити на березі Дністра та насолодитися красотами Бакоти. Однак край має багату культуру й має що розповісти. Тому створення муралів – один зі способів популяризувати наше подільське мистецтво і заразом приваблювати подорожувальників й любителів творчості.

– Ми вже говорили про мистецькі резиденції, які проводить «Бакота Хаб». Під час їх проведення виникла така ідея, щоб художники на території громади малювали: тобто художники разом з організаторами вибирали будинки, стіни, об’єкти на яких можна ці мурали було малювати й так вони почали з’являтися. Ці картини, мурали ми теж підв’язуємо під розвиток туризму в нашій громаді. Це дуже гарна популяризація громади. Приїхали художники, кожен з них, кожен митець він має дуже багато своїх шанувальників, підписників, своїх сторінок і після кожної резиденції від них проходить багато інформації про нашу громаду, що в нас гарно і треба їхати, – розповів Староушицький селищний голова Анатолій Тимчук.

Відео дня

Загалом на теренах громади наразі налічують близько 20 різних муралів на різні тематики, зокрема й щодо війни. Чверть з них – присвячені роботам подільського митця Олександра Грена, чиє мистецтво тривалий час було недооціненим.

– Коли ми робимо резиденцію, люди там мають малювати ті речі, які були прописані в проєкті. Зазвичай ми прописуємо історичну спадщину, їх взаємодію (художників, – прим.автора) з людьми місцевими, тобто вони можуть ходити, знайомитися, їм розказують історії. Якщо історія художника зачепила – він її намалював. Або ще про війну. Там он дівчина намалювала вишиванку, яка трохи пропалена.

Відродження мистецтва Олександра Грена

У декількох селах Староушицької громади створили мурали за мотивами робіт подільського художника Олександра Грена. Український митець жив і творив на Кам’янеччині з початку ХХ століття до 1983-го, хоча сам уродженець росії. На Поділля переїхав з родиною, адже його батьки звідси родом. Олександр Грен малював у стилі кубофутуризму. У своїх працях він зображував красу краю та чимало уваги приділяв подолянкам. Викладав мистецтво. У Кам’янець-Подільській картинній галереї зберігаються його роботи.

Один з останніх муралів створених на основі робіт Грена з’явився у селі Грушка. Андрій Павловський, який займається активним туризмом й на чиєму будинку існує тепер стінопис, розповів: дана робота – це поєднання елементів реальної роботи Олександра Грена із його ескізами, яким так і не судилося стати повноцінними витворами мистецтва. Село теж обрали не випадково: адже воно межує із Крушанівкою, де свого часу працювала сестра Грена і яку він часто навідував.

– Грен був надзвичайно закоханий у все, що стосувалося етнічного подільського: різні елементи, глечики, посуд, вишивка – все те, що говорило про нас, про українців і подолян. Але тоді ж не зовсім можна було. А коли вже можна було він створив до 20 мальовничих робіт, відповідно, в стилі кубофутуризму.

Цікавим у роботах Грена є те, що голови зображених подолянок пов’язані не однією, а декількома хустками. Також на картинах жінки переважно знаходять на полях. Одна з таких тепер існує на стінах сільського клубу у селі Гораївка, – розповів голова ГО «Територія», засновник «Бакота Хаб» Андрій Захарко.

– Його роботи дуже мені сподобалися, бо вони ніби намальовані 1927-1929 році, але виглядають досить цікаво і сучасно. Я почав цікавитися хто це звідки де народився і виявилося, що перші свої найкращі картини, які він зробив це «Подолянка», яка намальована в сусідньому селі Крушанівка, далі його сестра працювала сільською вчителькою. Він часто приїжджав сюди з Кам’янця, йшов в поле і просто малював жінок, які працюють в полі.

– Якщо подивитися далеко, то видно, що це поля бакотські, хатинка і жінка несе воду, напевно, на поле, куди йде працювати. Тобто у нього всі такі картини. Їх залишилося небагато в нього, адже, як завжди, спадщина зникла і ніхто не знає де вона. Але в Кам’янці є близько 20 картин, – додав Андрій Захарко.

У навколишніх селах муралів на основі робіт Грена існує п’ять. Та планують, що їх буде більше. Усі митці, які приїжджають у «Бакоту Хаб» на резиденції мають змогу перенести мистецтво на художника на стіни – звісно, якщо самі забажають.

Заразом ці мурали, як і всі інші, зображені на карті артоб’єктів Бакоти, яку спеціально розробили для зручності туристів. Завдяки мапі подорожувальники зможуть легко знати локації з розташуванням цих стінописів.