Поринути в історію затопленого міста: чим цікавий музей-скансен на Бакоті

• Музей «Чарівна хата» став першим в області, який відкрили під час війни. 

• Представлені експонати розповідають історію й культуру Кам’янеччини. 

• Перлиною музею є те, що до всього можна доторкнутися. 

• Розповідаємо, як з’явився скансен та що цікавого можна побачити.

Поринути в історію Бакоти та дізнатися про побут предків. В селі Грушка Староушицької громади на Кам’янеччині працює етномузей «Чарівна хата». Цей скансен (музей просто неба, музей-село, – прим.автора) створили вже під час повномасштабного вторгнення. Реалізувати цей проєкт вдалося за грантові кошти від Українського культурного фонду. Розповідаємо, як зароджувався музей та чому його варто відвідати. 

Як зародилася «Чарівна хата» 

Ця ідея спала на думку родині Вітер із Києва. Мисткиня, художниця Адріана Вітер разом з сім’єю з 2009 року реалізовує проєкт «Мальовниче село». В громадах вони створюють різні артоб’єкти, в тому числі й в Грушці Староушицької громади на Хмельниччини, куди згодом і переїхали. За грант у 40 тисяч гривень вони розмалювали 5 криниць у населеному пункті. Вже за декілька днів до повномасштабного вторгнення тут придбали хатину, яка зараз і є етномузеєм. До слова, це найстаріша хата в селі. Окремі її елементи датуються 1896 роком. 

– Далі ми зрозуміли, що нам потрібно розширятися і ми подались на Український культурний фонд. Ми отримали фінансування в сумі 560 тисяч. Це вже було серйозне фінансування, але і цілі у нас вже були серйозні. За ці гроші ми відродили цей музей, дуже сильно розширили експозиції етноартоб’єктів, які знаходяться просто неба у двох селах, а також ми проробили дуже велику частину роботи по діджиталізації нашої спадщини, тобто ми зробили відеосайт, відеоуроки, тобто багато чого перевели в цифровий вимір. На жаль, дуже багато наших артефактів вже знаходяться в такому стані, що навіть в музейному зберіганні вони вже не підлягають, їх можна лише оцифрувати й зберігати в цифровій галереї, що ми й зробили. 

Отримати грант вдалося в співпраці зі Староушицькою селищною радою. Очільник громади Анатолій Тимчук розповів: вони зацікавлені у тому, щоб розвивати культурний та туристичний напрямок на Кам’янеччині. 

– Саме культура і культурна спадщина вона гарно лягає під розвиток туризму, вона цікава людям, які до нас в громаду приїжджають. Разом з тим це наша історія. Я вважаю, що є дуже багато для влади, громад першочергових проблем, це якась інфраструктура, освіта, а от таке, як культура – воно відходить на інший план, але цього робити не можна, – зазначив Староушицький селищний голова Анатолій Тимчук. 

Експонати музею 

Етномузей знаходиться попід головну дорогу, яка пролягає через село по дорозі на туристичні локації Дністра. Тому подорожувальники одразу можуть помітити скансен. В подвір’ї представлені килими з орнаментами притаманним дністровській культурі. У садку стоять різні картини, також відвідувачі мають змогу зупинитися і перепочити там. 

У хатині є декілька кімнат. У самій вітальні можна побачити гончарне коло, ліжко, рушники, килими, дзеркало і різні експозиції із травами. Тут є пара скринь, кожна з яких особлива. Один з таких виробів з доволі автентичним візерунком призначався для зберігання приданого для дівчини в родині. 

– Коли в родині народжувалася дівчинка, тато з майстром йшли в ліс і вибирали дерево бук. Дівчина росла до 13 років і дерево так само. Потім його зрубували. В той час дівчина починала готувати собі придане, вишивати, і от поки він виготовляв цю скриню, вона мала виготовити все, щоб наповнити її. І через декілька років, коли вона виходила заміж, їй віддавали цю скриню, – розповіла мисткиня Адріана. 

У сусідній кімнаті, яка поділена на дві невеликі, стоїть шафа із глечиками, ще одне ліжко і місце для створення глиняних виробів та знову ж таки експозиції із травами. До слова, їх не дарма стільки тут: адже регіон славиться гончарством і травництвом. Бакота була столицею пряного ремесла. Усі представлені експонати 

– Ми зібрали експонати по обидвох берегах Дністра, ми пройшлися по переселенцях з нашої сторони (Бакота, Студениця, Теремці, Наддністрянка, Конилівка, Стара Ушиця). З Чернівецької сторони ми пройшлися село Атаки й так далі. Тому в нас найголовніша експозиція – це травництво з Бакоти, експозиція по затоплених селах і майстерня гончарства – ми маємо гончарне коло, піч для випалу кераміки, плануємо проводити майстер-класи й плануємо створити такий центр відродження дністровських ремесел, – пояснила Адріана Вітер. 

Допомагає відроджувати дністровську культуру й донька митців Софія. Дівчина проводить і екскурсії. Каже – особливість цього музею полягає у тому, що до всіх експонатів можна доторкнутися, прилягти на ліжко або присісти на стілець. 

– Родзинка скансену в тому, що всі можуть до всього доторкнутися: присісти, прилягти й саме в цей момент, коли тобі розповідають екскурсію, ти можеш відчути все це на дотик, на запах, на смак. Тому людина максимально поглиблюється в це і їй стає ще цікавіше. В цілому цей музей просто для того, щоб людина відпочила, зайшла у садочок, поїла черешень, послухала екскурсію, поглибила свої знання в історії й культурі та із задоволенням поїхала додому або відпочивати в будь-яке інше місце, – розповіла Софія Вітер. 

Зараз прогулянки скансеном проводять для школярів та жителів громади. Записатися на екскурсію можна попередньо зателефонувавши. 

Читайте також: 

Реабілітація на Бакоті для військових: катають на САПах і відправляють в походи

На Хмельниччині знайшли поховання скіфського часу: деталі

Подорож Україною: скільки коштуватиме поїздка з Хмельницького до сусідніх областей (ІНФОГРАФІКА)

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.