Понад третина шкіл Хмельниччини буде працювати дистанційно: відсутні сховища

Ірина Ольховська

Тут і далі - фото з сайту Хмельницької ОВА

Навчальні заклади області наразі обирають одну з трьох форм навчання: дистанційну, змішану чи очну.

Наближається новий навчальний рік. Заклади освіти будуть працювати в очному, дистанційному чи змішаному форматі. Вибір одного з цих трьох варіантів залежить від наявності укриття та достатньої кількості місць в ньому для учасників навчального процесу.

Як повідомили вчора, 4 серпня, у Хмельницькій ОВА із 579 шкіл в 198 навчання буде дистанційним через відсутність сховища.

За змішаною схемою планують організувати навчання у всіх 20 закладах фахової передвищої освіти, 12 закладах профтехосвіти та 11 вишах.

Відео дня

Решта шкіл, 11 закладів професійно-технічної освіти та 2 ВНЗ міркують над варіантом роботи в офлайн режимі. Але це буде можливим лише за умови відповідності сховищ усім вимогам.

Скільки в області закладів освіти та чи є у більшості з них укриття?

Як повідомив заступник директора Департаменту освіти науки, молоді і спорту ОВА Олег Мартинюк, загалом на території Хмельницької області функціонують 1212 закладів освіти із загальною чисельністю учасників освітнього процесу понад 257 тисяч осіб.

Лише 148 закладів освіти (12,2%) мають спеціальні протирадіаційні укриття, 341 заклад освіти має найпростіші укриття (28,1%), ще 31 заклад планує використовувати укриття, що розташовані поблизу.

Що думають з приводу форми навчання наші читачі?

Нагадаємо, журналістка vsim.ua проаналізувала результати опитувань батьків школярів на сторінках сайту в соцмережах Facebook, Viber, Telegram. Переважна більшість батьків поки не готова відпускати своїх дітей до школи. Під публікацією триває жвава дискусія. Зі 146 коментарів, лише в шести висловили підтримку ідеї очного навчання. Опитування теж засвідчує побоювання батьків про безпеку учнів за умов ракетних обстрілів.

Окремі наші читачі та читачки закликають не витрачати гроші на облаштування укриттів, а витратити їх краще на вдосконалення дистанційного навчання.

Ґрунтовний коментар нашої читачки Яни Лиськової вартий того, щоб його зацитувати повністю:

"Ось ми прибрали у шкільному підвалі сміття, побілили вапном стіни, поставили бочку з водою - тепер у нас є "бомбосховище" або декілька думок щодо 1 вересня і навчання під час війни:

МОН від самого початку обрав неправильний підхід, переклавши відповідальність на керівників шкіл, хоча у цьому випадку відповідальність за облаштування укриття мають нести засновники та власники закладів освіти, оскільки школи не мають відповідного фінансування.
90% шкіл не мають облаштованих укриттів – підвальні та напівпідвальні приміщення не можуть бути використані як укриття з багатьох причин:
вони не відповідають ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту”;
в більшості шкільних підвалів проходять водопровідні та каналізаційні труби, кабелі електричного живлення – це не допускається;
ширина входу в підвал (70-90 см), начебто відповідає нормам, але не розрахована на одночасний вхід/вихід багатьох осіб;
відсутні запасні виходи за межами можливих завалів з решток будівлі;
площа тиру в підвалі школи – 150 кв.м, в ньому можна розмістити лише до 300 учнів;
у багатьох школах в підвалах розміщені складські приміщення і роздягальні, площа яких зовсім мала;
має бути ефективна приточно-витяжна вентиляція, одночасне перебування в підвалі декількох сотень учнів викличе задуху;
вода – це не просто бочка з застояною водою;
туалет – одна з найболючіших проблем – в більшості шкільних підвалів їх немає;
світло, зв'язок, інтернет – це є в міністерських рекомендаціях, але нічого не сказано щодо резервних джерел електричної енергії, світла, способів зв'язку;
ніхто не говорить про стрес у дітей під час перебування у підвальних приміщеннях або про ту ж саму клаустрофобію (а вона є);
проведення уроків в укритті – нонсенс, діти та вчителі в стані стресу, скупчення учнів з різних класів, тощо;
абсолютне мовчання щодо надолуження уроків, які буде пропущено під час перебування в укритті – їх запишемо і забудемо?
міністерство пропонує як вихід "змішане" навчання – ті, учні, батьки яких не проти такого "очного" навчання, навчатимуться в школі, інші – вдома, "дистанційно", але виникає питання: коли вчителям проводити "дистанційні" та "очні" заняття і хто заплатить за подвійну роботу?
навіть при облаштованих укриттях, "дистанційка", на жаль, є безальтернативною цьогоріч як через війну, так і через можливу відсутність енергоресурсів – потрібно готуватись до того, що газу/вугілля не буде;
"дистанційку" можна зробити більш ефективною, ніж "вайбер-навчання", але про це міносвіти не подумало.
вчителі та адміністрація будуть відповідати, якщо звісно залишать живими, в разі потрапляння в школу ракети. І ці підвали, бо це не бомбосховища повноцінні, це саме підвали, стануть братською могилою. Як можна, під час цих масованих бомбардувань і ракетних ударів по всій Україні, виводити дітей в школи?! Де здоровий глузд?!”

Батьки, які підтримують ідею навчання в школах, стверджують, що діти вештаються містом, сплять чи граються під час онлайн-уроків, не мають спілкування з однолітками, деградують. Коли батьки на роботі за школярами нема належного нагляду і їхня безпека теж під питанням.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.