Російська мова в школі стала факультативом

Російська мова в школі стала факультативом
В освітній системі Хмельниччини двомовність відходить у минуле: класів з російськомовним навчанням стає все менше, школи, відповідно до міністерських програм, переробляють навчальні плани. Українська мова перетворилася на засіб здобуття освіти в Україні, витісняючи російську — мову найбільшої нацменшини

Вже три роки як російську мову зняли зі списку загальнообов'язкових предметів у школі та перевели у ранг «варіативної частини». Це означає, що бажаючим вивчати мову потрібно писати заяви із проханням створити факультатив. Саме так вчинили в школі №1. За словами директора начального закладу Тамари Попович, колишнім вчителям російської довелося змінити педагогічний профіль, або перекваліфікуватися на вчителів літератури або ж української мови. В школі №6 функціонує шість класів із російською мовою викладання, однак, вивчають її зовсім не росіяни за етнічним походженням, а азербайджанці, вірмени, грузини. Як розповідає заступник директора з навчально-виховонї роботи закладу Тамара Забродська, проблем у спілкування російськомовних учнів з україномовними не виникає. Щодо популярності російської серед учнів, то бажаючих стає з кожним роком все менше. «Ми зробили оголошення про набір бажаючих, однак пересвідчуємося, що їх не так багато для відкриття класу», - зазначила Тамара Миколаївна. Учень шостого класу НВК №4 Артем каже, що російська мова у нього в школі — обов'язковий предмет, але книжок з російської граматики мало, тому їх видають тільки на уроці. Артем додає, що спілкуватись російською йому не важко, хоча він сприймає її як іноземну мову. Цікаво, що у цій же школі на англійську виділяють удвічі більше годин. Представник російської общини у місті Сергій Трояновський однією з цілей створення російської общини у Хмельницькому називає поширення інформації про необхідність створення російськомовної школи та звертання уваги на проблеми нацменшин. Він впевнений, що у місті існує проблема російської мови: відсутність російськомовних навчальних закладів та дитсадків (вони закрились без згоди батьків), поступове зникнення інтересу до російської філології та культури зокрема, відсутність державної підтримки, в той час як в Конституції усі ці речі гарантовані. «Про які європейські канони може йти мова, якщо немає елементарного — вибору?» - запитує Сергій Миколайович. При цьому він констатує, що до російськомовних класів зменшився набір, оскільки вивчати російську — неперспективно: більшість ВНЗ України використовують для здобуття освіти державну мову. Лише кілька інститів в Криму, Харкові та у східних регіонах пропонують студентам російськомовне навчання. Загалом те, що російська вивчається як іноземна, представник общини вважає неприпустимим. Єдиним вирішенням проблеми Сергій Трояновський вважає створення приватної школи для російського населення. Натомість заступник начальника управління освіти міста Катерина Новченкова стверджує, що міська влада зробила достатньо для забезпечення потрібних умов для нацменшин. За її словами, в місті є одна школа із статусом російськомовної - №12. Цікаво, що такому статусу там відповідають лише кілька класів. Катерина Дмитрівна каже, що кількість російських навчальних закладів формується згідно потреб регіону, і, на її думку, в Хмельницькому ця потреба задоволена. Коли 16-річний Ярослав Шпак, учень 10-го класу, відкриває книгу російською мовою, то, частіше всього, швидко закриває її: справа в тому, що читати російською учневі важко. Народовшись в україномовній родині, Ярослав звик читати та спілкуватись українською, хоча сприймати російську з медіа-джерел йому не дуже важко. 22-тирічна Анна Мельник, навпаки, виховувалась у родині, де всі розмовляють російською, її вона також вчила у школі до сьомого класу. За її словами, однокласники не завжди адекватно сприймали її російську мову, тому часом доводилось ніяковіти. Однак, Анна на роботі увесь день говорить українською і з цим проблем немає, хоча помилки на письмі, характерні для російсько-українського суржика, все ж у неї існують. Психологи називають двомовність каталізатором інтелектуального розвитку дитини. І те, що вдома вони спілкуються не тією мовою, що з друзями, — не проблема. Головна робота покладається на батьків: як вони «налаштують» дитину. Такої думки дотримується викладач кафедри психології та педагогіки Хмельницького національного університету Олена Кулешова. «Важливо, щоб учень не змішував мовне середовище, тобто чітко розмежовував сфери російської та української мов. Кілька разів зробить помилку, а потім адаптується», - пояснила Олена Віталіївна. За словами психолога, спілкування двома мовами збагачує знання про культуру, стимулює загальний розвиток, а оперування двома мовами одразу — результат роботи над собою.

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Хмельницького за сьогодні
18:09 Буде мороз: прогноз погоди для Хмельницького на 22 листопада 17:07 Смертельна ДТП на Шепетівщині: загинула сім’я, водія іншої автівки – судили photo_camera 16:08 «Зимовий вступ»: 4 навчальних заклади Хмельниччини долучилися до експериментального проєкту 15:11 У Кам’янці зіткнулися «Tesla» і мотоцикл. Є травмований Від читача 13:36 Дзвінок від «ІТ-підтримки» — і компанія в заручниках: голова Нацполіції розповів про викриття хакерів, які отримали понад $40 млн 14:06 «Родина для кожної дитини»: мешканці Хмельниччини отримали відзнаку photo_camera 13:08 У Хмельницькому районі викрили військового в СЗЧ, який вирощував коноплі 12:09 Як стояв хмельницький майдан. Хронологія протесту photo_camera 11:09 «Volkswagen Tiguan» збив жінку, яка переходила дорогу 10:06 У Хмельницькому судили жінку, яка на ринку викрала гаманець 09:03 Жительці Шепетівщини вручили звання «Мати-героїня»
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому
keyboard_arrow_up