1 січня — Новий рік. Історія, прикмети та заборони цієї дати

• Сьогодні, 1 січня, в більшості країнах світу святкують Новий рік. 

• Розповімо вам чому його святкували раніше в березні та вересні, що прикрашали наші предки замість ялинки, коли почали святкувати Новий рік 1 січня та чому цього дня не можна носити старий одяг. 

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

В Україні саме у січні найбільше релігійних свят. Це пов'язано із новорічними обрядами і з тим, що взимку люди менше працювали коло землі. Розповімо вам про традиції відзначення цього дня, релігійні свята, прикмети та заборони 1 січня. 

Традиції новорічного святкування

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й до останнього часу 2 рази. 

Серед українського селянства аж до початку XX століття новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно.

Традиційна новорічна обрядовісгь українців – це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками 25 грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік) і 6 січня (Хрещення) за григоріанським календарем. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя. 

Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками ("Маланка", "Коза"). Деякі з них широко побутують й донині.

В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з першого зажинкового снопа. Гілки «дідуха» прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.

Коли святкували Новий Рік

Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня — початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік.

На терени Київської Русі традицію святкування Нового року 1 січня приніс цар Петро І у 1700 році, запозичивши її в Голландії та інших країнах Західної Європи. Він же й запровадив прикрашати ялинки та сосни замість дідухів. 

Лише у 1918 році на землях України впроваджується григоріанський календар, а Новий рік знову починає збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль, через що усі нерухомі церковні свята та Новий рік продовжують святкуватися за юліанським календарем.

Оскільки традиційне народне святкування Нового року в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік між Різдвом та Водохрещам, тепер не 1, а 14 січня. Саме це свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління. Так з’явився в Україні Старий Новий рік.

Натомість свято 1 січня стало для українців веселим світським святом, яке об’єднало нас з рештою світу: не лише однією спільною датою, а й традицією святкування. 

Яке церковне свято відзначають 1 січня

1 січня в церковному календарі – день пам’яті преподобного Іллі Муромця. Його прізвище було Чобіток, і жив він у XII столітті. Був ченцем Києво-Печерської лаври. Помер близько 1180 року.

Про життя преподобного Іллі збереглося дуже мало відомостей. Відомо, що народився він в простій селянський родині. В юності та дитинстві мав параліч, яким був чудом зцілений. До постригу був воїном, який прославився чималою силою та своїми подвигами.

Цікаво, що Ілля Муромець є героєм не лише українських билин. Про його життя та воєнні заслуги можна дізнатися з німецьких епічних поем XIII століття, які були засновані на більш ранніх переказах.

Преподобного Ілля Муромця офіційно канонізували 1643 року. Його мощі спочивають нині в Ближніх печерах.

Що не можна робити на Новий рік

• 1 січня забороняється важко працювати, в перший день року краще відпочити, інакше весь рік важким буде

• не виносьте з будинку сміття, щоб не накликати нещастя

• торговцеві радили поступитися 1 січня першому покупцеві, щоб торгівля весь рік була успішною

• не зустрічайте перший день нового року в старому одязі, інакше рік буде нещасливим.

Прикмети 1 січня

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

• дивилися, який сьогодні день: якщо зранку тепла погода, то буде хороший урожай жита

• 1 січня зоряна ніч, значить буде гарний урожай ягід

• якщо на деревах є іній, рік буде вдалим для сільськогосподарських робіт

• якщо вночі 1 січня на небі є місяць, буде хороший урожай на бобові

• якщо йде сніг, цього року добре вродить пшениця

• 1 січня сильний вітер, осінню буде багато горіхів.

1 січня наші предки, особливо дівчата, намагалися одягнутися якомога ошатніше. Якщо було багато обновок, то переодягалися кілька разів на день. В новорічну ніч та 1 січня намагалися зробити багатий святковий стіл, щоб весь наступний рік був вдалим.

День ангела 1 січня святкують Григорій, Ілля, Тимофій, Аглая.

А ви вірите в магію новорічних свят?

Читайте також:

• “Ми всі — це Україна”. Вперше в історії Президент України згадав Хмельницький у новорічному вітанні (ВІДЕО, ПОВНИЙ ТЕКСТ)

• Популярні новини 2022: що найчастіше читали хмельничани

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.