21 листопада відзначаємо День Гідності та Свободи: історія свята

21 листопада відзначаємо День Гідності та Свободи: історія свята

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України. Дізнавайтесь як все починалось. 

Передісторія

21 листопада українці відзначають День Гідності та Свободи. Саме з цього дня почалася боротьба українського народу за свободу вибору, думки та продовження курсу України до євроатлантичної інтеграції. 

Цього дня з інтервалом у дев’ять років розпочалися два наймасовіші протести в сучасній Україні: у 2004 році – Помаранчева революція, у 2013-му – Революція Гідності. Цього дня почалася боротьба нашого народу в незалежній країні. 

Відео дня

Так, 22 листопада 2005-го, президент Віктор Ющенко своїм указом заснував День свободи. Його відзначали до 2011 року. поки свято не скасував тодішній президентом Віктор Янукович. Крім того, він скасував указ президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року "Про День соборності". Тоді ж за указом Януковича було засноване так зване свято День соборності та свободи, яке відзначалося 22 січня. Воно виникло внаслідок зміни дати відзначення Дня Свободи з 22 листопада на 22 січня — дату святкування Дня соборності.

Історично склалося, що українці виходили на акції протесту саме у двадцятих числах листопада. Поєднує дві події також те, що Помаранчева революція та Революція гідності починалися з невдоволення діями Віктора Януковича. Так, у 2004 році українці вимагали повторних виборів, а у 2013-му – підтримати євроінтеграцію.

Помаранчева революція

Саме 21 листопада 2004 року відбувся другий тур голосування на виборах президента. У ньому брали участь чинний прем'єр-міністр Віктор Янукович і кандидат від об’єднаної опозиції Віктор Ющенко. Вночі 22 листопада Центральна виборча комісія повідомила, результати підрахунку бюлетенів. Лідирував Янукович. Ці дані відрізнялися від екзитполів, за якими виграти вибори мав би Ющенко.

Тоді ж Ющенко заявив, що не довіряє підрахункам ЦВК і закликав українців вийти на Майдан Незалежності, аби захистити підсумки голосування. Водночас президент росії володимир путін першим привітав Януковича з перемогою.

Українці виходили на мітинги в столиці та інших містах і обласних центрах на підтримку Ющенка. А 23 листопада на Майдані зібралося кілька сотень тисяч протестувальників. Символом революції став помаранчевий колір. Масові протести призвели до скасування підсумків другого туру і перемоги Ющенка на президентських виборах. Тоді на цьому все закінчилося, та через кілька років Янукович все ж знову прийшов до влади в Україні. 

Революція Гідності

На відміну від подій Помаранчевої революції, обстоювання власної гідності та свободи взимку 2013–2014 років коштувало Україні життя та здоров’я багатьох патріотів.

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова заявив про відмову від підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом. Ввечері цього ж дня розпочалися перші акції протестів. Спочатку українці організувалися на протест через соціальні мережі в Києві.

"Добре, давайте серйозно. От хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не рахуються. Лише коментарі під цим постом зі словами "Я готовий". Як тільки набереться більше тисячі, будемо організовуватися", — такий допис опублікував на своїй сторінці у Facebook тодішній журналіст Мустафа Найєм. 

Перша акція протесту стартувала на Майдані Незалежності близько 22:00 з півтора тисячами учасників. Цього ж дня небайдужі вийшли на Євромайдани також у Львові, Донецьку, Харкові, Ужгороді, Луцьку та інших містах. Та напруга зростала і до 24 листопада на столичному Майдані зібралося близько ста тисяч протестувальників. 

Вночі з 29 на 30 листопада силовики розігнали активістів. Влада заявила, що хоче розчистити місце для новорічної ялинки. Але ефект стався протилежний — застосування сили спричинило ще більшу хвилю протестів. Тепер люди не лише відстоювали проєвропейський курс, а й виступали проти тодішнього уряду.

Українці не розходилися впродовж трьох зимових місяців. У січні мітинги переросли в жорстокі бої з силовиками. У центрі Києва вбили понад сотню та побили й покалічили тисячі мирних мітингувальників. Сьогодні ми називаємо загиблих в січні 2013 року на Майдані Незалежності Небесною Сотнею. А їхні портрети бачив кожен - вони вишикувані у Хмельницькому на початку Проскурівської. 

У ніч на 22 лютого 2014 року тодішній президент Янукович втік з України. А після цього розпочалася військова агресія росії. Ворог зайшов на територію Луганської та Донецької областей та анексував український Крим. 

Підсумки

День Гідності та Свободи має статус державного свята. Однак, не є офіційним вихідним. У цей день до пам’ятників загиблим учасникам Революції Гідності приносять квіти у пам’ять про Небесну Сотню.

День пам'яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з указом Петра Порошенка. У цей день загинуло найбільше активістів Євромайдану. 

Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, у тому числі міжнародних. Цьогоріч ми по іншому, через призму війни та боротьби осмислюємо багато речей, в тому числі важливість Незалежності, Свободи та Гідності для кожного українця. 

Привітання Президента України Володимира Зеленського з Днем Гідності та Свободи 2022:

 

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up