7 вересня відзначаємо День української розвідки: найвизначніші операції ГУР під час війни

-
Розповідаємо коли встановили свято розвідників та про кілька успішних операцій ГУР Міноборони під час війни.
Історія свята
7 вересня Україна відзначає День військової розвідки. Це й день офіційно встановили рік тому, 7 вересня 2022-го, указом президента України Володимира Зеленського.
— Враховуючи значний внесок воєнної розвідки України у справу забезпечення захисту національних інтересів від зовнішніх загроз, зміцнення обороноздатності держави, з метою підтримання високого авторитету воєнної розвідки, вшанування подвигів воєнних розвідників постановляю установити День воєнної розвідки України, який відзначати щорічно 7 вересня, — йдеться в документі.
Але професійне свято розвідників відзначали ще з 2007 року, коли відповідний наказ № 302 підписав на той момент міністр оборони Анатолій Гриценко.
Дата 7 вересня пов’язана з тим, що в цей день у 1992 році перший президент України Леонід Кравчук підписав указ про формування Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України.
У 1994 році усі функції розвідки остаточно об'єднало в собі Головне управління розвідки Міноборони (до того частина функцій належала Головному штабу ЗСУ).
ГУР — постачальник “хороших новин” під час війни
Головне управління української розвідки під час повномасштабної війни все частіше стає приводом для “хороших” новин під час війни. Причиною цього є унікальні операції, які виконують розвідники. Ми дібрали декілька з них.
Висадка українського десанту у Криму
Перша трапилась 6 серпня 2016 року. Тоді 5 спецпризначенців на чолі з Кирилом Будановим, який зараз очолює розвідку висадились на західному узбережжі окупованого півострова. Основним завданням стало здійснення диверсії на аеродромі Джанкой та інших військових об'єктах, важливих для ворога.
Друга сталась нещодавно — 24 серпня цього року підрозділи ГУР у взаємодії з Військово-морським флотом висадилися біля села Маяк на мисі Тарханкут. Близько 5 ранку відбувся бій із залученням авіації та плавзасобів. Під час зіткнення росіяни зазнали втрат серед особового складу і техніки, а наші розвідники встановили на окупованому півострові український прапор.
Повітряні рейди на "Азовсталь"
Ще коли Маріуполь був епіцентром надважких боїв, наші воїни були у повній блокаді, розвідники виконували небезпечні повітряні рейди, аби доставити азовцям продукти, ліки та боєприпаси та евакуювати поранених.
ГУР шукало добровольців – насамперед, серед пілотів армійської авіації, адже сам задум був надзвичайно ризикованим. Авіапрориви стали однією з найскладніших та найнебезпечніших операцій ГУР під час російсько-української війни. Більшості екіпажів, які летіли з Дніпропетровщини через Запорізьку область до Азовського моря, а звідти до Маріуполя, вдалося обійти ворожу ППО. Для цього доводилося летіти на дуже низькій висоті, аби бути непомітними для російських радарів.
Операція "Синиця"
Спецоперація під кодовою назвою “Синиця” тривала 6 місяців. В результаті Україна виманила російський гелікоптер Мі-8АМТШ разом із вантажем. На тому вертольоті були й важливі компоненти для винищувачів Су-27 і Су-30СМ.
На співпрацю з ГУР пішов російський пілот. Нині Максим Кузьмінов та його родина перебувають в Україні. російський пілот отримає грошову винагороду за те, що передав Україні вертоліт — 500 тисяч доларів. А вартість гелікоптера становить 14 мільйонів доларів.

Удари по території росії
Завдяки ГУР війна повертається на територію ворога. Все частіше в тому чи іншому російському місті лунають вибухи і атакують невідомі безпілотники. Це відбувалося в Бєлгороді, Брянську, Курську, Ростові-на-Дону, Пскові та неодноразово в Москві. У результаті — повністю знищені кілька військово-транспортних літаків Іл-76, а ще є пошкоджені.

Читайте також: Вихідні та свята у вересні 2023: що відзначатимуть хмельничани
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.