Чому збанкрутіли найбільші заводи Хмельницького: історія «Катіону», «Адвіса» і «Пригми»

• Промислові легенди у Хмельницькому, які конкурували на світових ринках. 
• Вони годували тисячі людей і виготовляли від деталей до телевізорів і тракторів. 
• Продовжуємо розповідати про закинуті заводи – шлях від розквіту до банкрутства. 

Перші телевізори «Берізка» стояли у хмельничан на дачах, а обладнання з маркуванням «Вироблено у Хмельницькому» можна було побачити у десятках країн світу. Їх розквіт припав на 80-90-ті і закінчився крахом у часи кризи. 

Минулого разу ми розповідали про заводи-гіганти, які припинили виробництво у Хмельницькому. Більше читайте за посиланням: Мільйонні збитки та нові власники: кому зараз належать колишні заводи-гіганти Хмельницького

Продовжуємо згадувати про потужні заводи-виробники, їх розквіт і занепад. Про «Катіон», «Адвіс» і «Пригму-Прес» дізнавайтесь далі. 

«Катіон»: тетріс, магнітоли і телевізори на всю Європу

У спогадах хмельничан про промисловість минулого, першим на думку спадає «Катіон». Колись це був лідер серед заводів радіоелектроніки. Його заснували наприкінці 60-х як «завод конденсаторів», але особливу славу підприємству принесли телевізори «Електрон» та «Берізка», які збирали тут, йдеться на сайті централізованої бібліотечної системи. 

Якщо «Темп», про який ми розповідали раніше, був серцем машинобудування, то «Катіон» – центром радіоелектроніки Хмельницького. 

Завод був великим «мурашником», де вирувало життя й працювало понад 10 тисяч людей. 

Асортимент мав основні напрямки: промисловий і товари народного вжитку. Зокрема:

• електроніка
• конденсатори
• телевізори
• магнітоли, радіоприймачі,  
• власні відеокасети під брендом «Kation».
• медичне обладнання. 

До речі, телевізори – були гордістю хмельницького «Катіону». Зокрема, «Електрони» збирали спільно з львівським концерном. Багато хмельничан їх досі пам’ятають. Ще були кольорові телевізори «Берізка», які випускались спільно з харківським виробництвом.

Популярними також були малогабаритні переносні телевізори «Електроніка». Вони були на дачах, кухнях і навіть автомобілях. Відомо, що в першу чергу, телевізори йшли саме на ринок Хмельниччини, а потім – у сусідні регіони. А працівники заводу могли придбати телевізор без черги. 

Ба більше, завод випускав навіть іграшки, як от перші ігрові приставки тетріс. Це було наприкінці 80-х років. 

У 90-ті роки завод намагався перепрофілюватись з електроніки на більш побутові речі – лічильники газу чи кухонне приладдя. 

Продукцією «Катіону» користувались не лише хмельничани, а також багато країн: Польща, Болгарія, Угорщина і навіть Куба. 

У часи розквіту завод розвивав інфраструктуру – будував житлові масиви для працівників, мав свої гуртожитки і садочки. 

Що ж стало кінцем? Експерти називали «гігантоманію» і специфіку продукції основними причинами краху. Він саме припав на кризу 90-х. Електроніка стала неконкурентноспроможною, а обсяги виробництва впали. Навіть спроба перепрофілювання не змінили ситуації. 

На сьогодні заводу «Катіон» як єдиного виробничого комплексу не існує. Хоча це слово вкорінилось у назві зупинки та частині Південно-Західного мікрорайону. Великі площі розділені між орендарями: складами, офісами та дрібними виробництвами – меблів чи швейних цехів. А щось стоїть пусткою. 

Хто володіє приміщенням? Власниками активів АТ «Катіон» є родина бізнесменів Дьяченків. Згідно з даними Опендатабот, кінцеві бенефіціарні власники – Дьяченко Людмила та Дьяченко Олена. Керівник – Дьяченко Валерій. Відомо, що ці особи володіють корпусами колишнього заводу і здають приміщення в оренду багатьом фірмам. 

Виробництво перших міні-тракторів і банкрутство

Ще один промисловий гігант минулого «Адвіс» – сусід «Темпу». Колись потужне підприємство входило до виробничого об’єднання «Трактородеталь». Тут виготовляли вузли для кормозбиральних комбайнів, а пізніше – власні міні-трактори і дизельні двигуни. 

Історія заводу почалась у 1974 році. Тоді у Хмельницькому збудували завод тракторних агрегатів. 

Продукція заводу була відома далеко за межами області, а саме підприємство займало величезну територію в районі проспекту Миру. 

За матеріалами Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи, завод будували з метою забезпечити весь радянський союз деталями для тракторних двигунів. Згодом їх постачали на найбільші моторні заводи. 

Переродження підприємства в «Адвіс» припала на 90-ті. Назва – це абревіатура від «Агрегати Дизелів». 

На той момент багаторічний директор Іван Нетяга вирішив випускати власну кінцеву продукцію – дизельні двигуни. А завод намагався стати конкурентом для світових виробників. 

Спочатку це були двигуни для кормозбиральних комбайнів, а згодом легендарні міні-трактори «Адвіс».  Їх могли собі дозволити купити прості фермери і селяни. 

Був ще один крок у напрямку сучасності – завод закупив німецьку лінію фірми «Liebherr» для обробки деталей. Тоді такого обладнання у Хмельницькому не було.

А пізніше настав крах, який припав на кінець 90-х, як і для згаданого вже «Катіону».  Виробництво фактично зупинилось…Борги, розпродаж майна. Весь процес занепаду виробництва тривав майже 10 років. Серед причин називають:

• Енергоносії здорожчали і собівартість стала захмарною
• Постачання якісного металу стало неможливим
• Моторні заводи переживали кризу і перестали купувати деталі у Хмельницького. 
• Втрата державної підтримки. 

На початку 2000-х років почала стадія банкрутства. Обладнання демонтують і продають, а цехи простоюють. 

У 2006 році Господарський суд виніс постанову про ліквідацію підприємства.

В результаті десятки гектарів нерухомості заводу продали різним власникам. Кому – невідомо. 

Сьогодні юридичної особи ВО «Адвіс» не існує. Територія заводу перетворилася на хаотичну промзону. Частина корпусів занедбана, а в інших працюють десятких дрібних підприємств: склади, СТО та виробництво меблів.

«Пригма-Прес»

Хмельницький завод «Пригма-Прес» був найвідомішим в Україні і за її межами по виготовленню ковальсько-пресового устаткування. Верстати експортували у 40 країн світу з маркуванням «Зроблено у Хмельницькому». 

Завод можна сміливо було назвати гордістю міста. Його історія почалась у 1970-х.  В народі його називали «Кузпрес». А в 90-х роках після приватизації він отримав назву ВАТ «Пригма-Прес». 

«Пригма» була дуже вузьку спеціалізацію – тут виготовляли верстати, які роблять інші деталі у сфері машинобудування. Асортимент складався з понад 30 моделей автоматів – переважно дротяних. Ще були цвяхи, устаткування, яке плело металеву сітку, пресове обладнання для переробки пластмас.

Хмельницька продукція була конкурентною на світовому ринку, йдеться в Енциклопедії сучасної України. 

Двотисячні стали болісними для виробництва. Довгий час завод намагався вижити за рахунок оренди і дрібних замовлень. Обсяги впали в десятки разів. Європейські ринки закрились через появу більш сучасних комп'ютеризованих верстатів,  а в більшість країн почали везти «китай». 

З 2010-го завод погруз у боргах. Розпочались судові процеси щодо стягнення. Виконавча служба почала описувати та виставляти майно на торги. 

Виробництво фактично припинилось на початку війни, 11 років тому. Тоді був масовий розпродаж активів, виробничих корпусів, складів та адмінбудівлі. Як промисловий об’єкт «Пригма» наразі не існує. 

Останні роки «Пригма-Прес» перебуває у стані перманентного банкрутства та судових тяганин. Виробничий гул у цехах давно стих. Доля унікального обладнання невідома. 

Зараз велика частина приміщень здається в оренду під комерцію, склади чи дрібне виробництво. Адміністративна будівля перетворена на бізнес-центр. А виробничі цехи перероблені під торгові площі, спортзали і склади. 

Від колишнього заводу залишилася лише назва зупинки та корпуси. 

За інформацією «Prozorro.Продажі» , власником компанії ТОВ «Хмельницький завод ковальсько-пресового устаткування "Пригма-Прес"» (код ЄДРПОУ 05748921), є Євгеній Ввєденський. Згідно з реєстрами, він є кінцевим бенефіціарним власником та володіє 100% статутного капіталу компанії. Ймовірно, мова йде про основну адміністративну будівлю і частину виробничих площ. Окремі склади та цехи на території промзони були продані у попередні роки приватним власникам. 

Читайте також:

Хмельницький і Козятин пов’язує вокзал: розповідаємо чому

Найстаріша церква Хмельницького: історія від створення до переходу в ПЦУ

Як створювали та розвивали Хмельницький професійний ліцей: історія закладу

Нове обличчя старого міста: як могли б виглядати історичні будівлі Хмельницького після реставрації

 

 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.