Директор хмельницького ліцею судився з департаментом освіти за посаду: деталі

• Освітянин звернувся до суду через звільнення з посади. 

• Вважав, що це відбулося протиправно й вимагав поновити його.  

• Розповідаємо, що вирішив суд. 

 

У Хмельницькому апеляційному суді винесли вирок у справі щодо звільнення освітянина. Директор одного з хмельницьких ліцеїв позивався проти департаменту освіти та науки міської ради. Вимагав скасувати його заяву на звільнення, поновити на посаді та стягнути кошти за вимушений прогул, моральну шкоду й судові витрати. 

Із матеріалів справи відомо, що позивач працював директором ліцею №13 у місті Хмельницькому. 31 травня 2024 року він разом із заявою на відпустку написав ще одну – про звільнення із посади директора за власним бажанням шляхом переведення на посаду вчителя. Освітянин у суді зазначив: цю заяву він писав у хворобливому стані й під тиском департаменту освіти. Відтак 11 червня 2024-го вирішив її відкликати. Однак відповіді на своє рішення не отримав, а за тиждень – був звільнений із посади директора ліцею у зв`язку з переведенням на посаду вчителя за п. 5 ст. 36 КЗпП України. Чоловік впевнений, що це зробили протиправно, адже він у двотижневий термін, згідно із Законом України, письмово відкликав свою першу заяву. 

– Також вказав на неправильне посилання на п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у наказі про звільнення як на підставу припинення трудових відносин. Хмельницький міськрайонний суд задовольнив позов: визнав протиправним звільнення директора ліцею з посади, скасував наказ про звільнення та поновив його на цій посаді. На його користь стягнув з департаменту 101 208 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 10 000 гривень моральної шкоди та судові витрати, – зазначили у Хмельницькому апеляційному суді. 

Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради подав апеляцію. Зазначив: враховуючи специфіку освітньої галузі, п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України – переведення працівника за його згодою на інше підприємство – це правомірна підстава для звільнення. Також процедура звільнення не передбачає право на відмову від раніше поданої заяви. Окрім того, департамент звернув увагу на те, що позаяк освітянин весь цей час продовжував працювати на посаді вчителя, то суд помилився при призначені суми втраченого заробітку. 

Хмельницький апеляційний суд погодився із рішенням першої інстанції, що звільнення освітянина шляхом переведення його на посаду вчителя одного й того ж закладу освіти відбулося з порушенням закону. 

– Колегія суддів звернула увагу, що відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору, зокрема, є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство. Особливістю такого переведення є те, що працівник припиняє трудові відносини з одним роботодавцем і укладає трудовий договір з іншим. 

Однак посади директора і вчителя знаходяться у штатному розписі одного й того ж закладу освіти. Заробітна плата за обома посадами виплачується з фонду оплати праці ліцею. Тобто, немає умови переходу на роботу «на інше підприємство, установу чи організацію». 

Суд наголошує й на тому, що позивача не могли повторно прийняти на посаду вчителя, адже він уже ним працював і до звільнення. Після йому лише надали додаткові години педагогічного навантаження. Водночас апеляційний суд погодився з доводами департаменту про те, що після звільнення з посади директора ліцею позивач продовжував працювати вчителем і з часу звільнення по день ухвалення рішення отримав 27 548 гривень зарплати – місцевий суд це не врахував, коли визначав розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відтак Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу департаменту: змінив рішення суду першої інстанції, зменшивши до 73 659 гривень суму стягненого заробітку за час вимушеного прогулу. У решті рішення залишив без змін.

Читайте також: 

Донька через суд позбавила тата батьківських прав: деталі

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.