Історії збанкрутілих заводів: куди зникла знаменита хмельницька «кондитерка»

• Непрацюючій фабриці «Кондфіл» – вже під сто років. 
• Цукерки «Стріла», вафлі «Артек» і подарункові набори «Проскурів вечірній» хмельничани пам’ятають й досі.
• Продовжуємо розповідати про закинуті заводи-виробники Хмельницького.

Цукерки «Стріла», легендарне «Пташине молоко» і вафлі «Артек». Ці солодощі знайомі кожному хмельничанину з дитинства. 

Історія Хмельницької кондитерської фабрики, відомої пізніше як «Кондфіл» — це шлях від маленького кооперативу до потужного підприємства. Воно не пережило конкуренції і боротьби за земельну ділянку в центрі міста. 

Нагадаємо, ми вже розповідали про заводи-гіганти, які припинили виробництво у Хмельницькому. Про «Темп» і цукровий читайте за посиланням.  А про історію і занепад промислових легенд «Катіон», «Адвіс» і «Пригму» дізнавайтесь тут.

У коментарях хмельничани пригадали ще один завод, продукція якого залишилась назавжди у пам’яті. Розповідаємо, як створювався і занепав «Кондфіл».

Вулиця із запахом ванілі та шоколаду 

Історія виробництва солодощів у Проскурова почалась ще до Другої світової війни. Але як промислова одиниця фабрика сформувалась у повоєнні роки. Все почалось з невеликого кооперативу, де солодощі виготовляли напів кустарним методом. 

У 1905 році на місці теперішньої кондитерської фабрики збудували двоповерховий спиртоочисний склад Акцизного управління. Він проіснував до 1924 року. Мова йде про перехрестя вулиць Шевченка і Старокостянтинівського шосе. А 1927 року в Проскурові заснували цукеркову фабрику, яка згодом зайняла приміщення та територію колишнього складу.  Про це йдеться у книзі хмельницького історика та краєзнавця Сергія Єсюніна.

У 1960-х роках у фабриці добудували нові цехи. У радянські часи підприємство було одним з провідних в області та республіці. Від 1982 року директором був Василь Любовецький. У ці часи Хмельницька кондитерська фабрика стала потужним виробником і входила до об’єднання «Укркондитерпром».

Містяни досі пам’ятають, як в цьому районі завжди пахло ваніллю, шоколадом і смаженими горіхами.  

Асортимент, що асоціюється з дитинством 

У часи незалежності, після приватизації, фабрика отримала назву ВАТ «Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл"». Це був період, коли підприємство намагалося вижити в нових ринкових умовах. Вони мали фірмові магазини у місті. Найвідоміший — біля самої фабрики та в центрі. 

«Кондфіл» славився тим, що довго зберігав класичні рецептури (ДСТУ) і використовував натуральні інгредієнти. Зокрема, справжнє масло какао, а не замінники, що робило продукцію дорожчою за конкурентів. Відомими на той час були:

• Цукерки «Стріла» (Подільська стріла): конусоподібні цукерки у золотій фользі з ніжною помадно-лікерною начинкою
• «Пташине молоко»: термін придатності був коротким, що свідчило про натуральність
• Вафлі «Артек»: класичні хрусткі вафлі, які купували пачками.
• Зефір у шоколаді
• Карамель: «Рачки», «Барбарис», «Гусячі лапки» та інші
• Шоколадні фігурки: діди морози і шоколадні зайці на свята.

Також пам’ятними були сувенірні набори – коробки цукерок із зображенням Хмельницького. Вони користувались популярністю і їх часто брали на подарунок гості міста. 

Проблеми у буремні 90-ті

Як ми вже розповідали, для багатьох підприємств 90-ті роки стали кризовими. За словами тодішнього директора Василя Любовецького, в ті часи з фабрики не відвантажували продукцію. На складах було близько 200 тонн солодощів і ще 200 тонн у цехах. Продукцію складали і змушені були зупиняти виробництво. На Хмельниччині тоді реалізовували близько 80% вироблених солодощів. 

Причиною того, що солодощі не забирають з фабрики, Василь Любовецький вважав те, що «не розвернулася» торгівельна мережа і по лінії «Облспоживспілки», і по лінії інших торговельних організацій. Це було зумовлено тим, що «не відпрацювали» нового механізму співпраці. Також фабрика змушена була віддавати продукцію в торгівельну мережу через посередників, а це — небажані «накрутки». Попереднього 1992 року фабрика розраховувалася продукцією за туркменський газ та російські паливно-мастильні матеріали. 

У другій половині 1990-х вдавалось нарощувати виробництво. Станом на 2000-ий виготовляли понад 10 тисяч тонн. А потім обсяги почали падати через знижений експорт. 

У 1999 році фабрика стала закритим акціонерним товариством, змінився керівник. 

Занепад і закриття

На початку 2000-х фабрика виготовляла льодяники, карамель з начинкою, цукерки з шоколадною глазур’ю та вафлі. Загалом було 200 найменувань солодощів. Також були знайомі всім іриски, «Ромашки», вафлі «Артек» і відомі фрукти у шоколаді. 

У 2006 році власником контрольного пакета акцій фабрики стало приватне підприємство «Укр-Петроль». Виторг фабрики зріс від 30-31 мільйона до 47-48. А 2009 року відбувся різкий спад – до 16 мільйонів. 

У 2010 році фірма «Укр-Петроль» ініціювала банкрутство юридичної особи фабрики — закритого акціонерного товариства «Хмельницька кондитерська фабрика „Кондфіл“». Про це тоді повідомляла «Економічна правда». Кредиторами підприємства були компанія «Європацукор» (501,2 тисячі гривень боргу), податкова (185,9 тисячі гривень), «ОТП Банк» (153,2 тисячі гривень) та ще близько десятка юридичних осіб. В «Укр-Петролі» пояснювали, що банкрутство має зберегти фабрику. На той момент вона працювала, але випускала лише невелику частину продукції. 

Згодом була запущена процедура припинення акціонерного товариства. Загалом відомі кілька причин занепаду фабрики:

• Неможливість конкурувати з кондитерськими гігантами, які пропонували дешевшу продукцію, висока собівартість продукції
• Застаріле обладнання
• Банкрутство – росли борги, а зарплати працівникам не виплачували
• Юридична ліквідація
• Земля – вважають, що близько 2,5 гектарів ділянки були привабливими для забудовників. 

Попри те, що приватне підприємство «Кондфіл» досі зареєстроване, фабрика не працює вже кілька років. Корпус знесли, а приміщення здають в оренду. 

А ви купували солодощі від хмельницької кондитерської фабрики? Діліться спогадами у коментарях!

Читайте також:

Які ціни на фрукти у Хмельницькому і звідки їх привозять

Від першого робота до «буржуйок» для фронту: історія хмельницького ВПУ №11

Нове обличчя старого міста: як могли б виглядати історичні будівлі Хмельницького після реставрації

Тут починається шлях хмельницьких стоматологів: історія Шепетівського медичного фахового коледжу

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.