Кожна третя книга в бібліотеках Хмельницького — російською. Як це змінюють?
-
Книг російською місто майже не купує, але їх у бібліотеках все ще чимало.
-
Чому так і як проходить процес витіснення російськомовної літератури?
Тривалий час після здобуття Україною незалежності в бібліотеках держави панувала російськомовна література. Чимало її лишалося з радянських часів, а чимало завозили з Росії та друкували в Україні. Український книжковий продукт був менш конкурентноздатним, а російські книги були дешевшими. До того ж їх ще й нелегально друкували в Україні.
Після початку війни з Росією 2014 року та прийняття закону про мову 2018 року ситуація почала змінюватися. Ввезення книг в Україну обмежили, всі російські видання почали перевіряти на антиукраїнський зміст, а від українських видавництв та книгарень почали вимагати не менше половини книг українською.
Після 24 лютого питання відмови від книг, як російських, так і російськомовних, постало ще гостріше. Журналіст vsim.ua поспілкувався з директором Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи Тамарою Козицькою та поцікавився, яка ситуація з російськомовними книжками у місті.
Як відбувається процес вилучення книжок
Загалом бібліотеки повинні постійно списувати книжки та поповнювати фонди новими. Так відбувається у всьому світі, при чому в більших масштабах, ніж в Україні. Адже книжковий фонд повинен бути актуальним та задовольняти потреби читача. Крім того, простір у міських бібліотеках обмежений, і якщо книжки не списувати, то й нові дівати не буде куди. Зберігання старих книг — це одна з функцій бібліотек обласного рівня.
— Бібліотека має приміщення, має певну кількість поличок. Якщо нічого не вилучати, то не буде куди ставити нових книг, тобто є таке поняття, як актуалізація фонду, і в нас в Україні вона мізерна, у світі ця обертуваність дуже велика. Не так, що привезли старі книжки, і вони стоять скопом. Фонд має рухатися, тому що світ рухається, — розповіла Тамара Козицька.
Списати книжку не можна тільки через те, що вона російською мовою або російського видавництва. Їх вилучають з різних причин — через зношеність, застарілість, втрату цінності, наявність у кількох екземплярах. Таким чином і вдається зменшувати кількість книг російською у бібліотеках. Цей процес відбувається поступово.
Як розповіла Тамара Козицька, від 2014 року місто не придбало жодної книги російських видавництв. Книги російською, видані в Україні, купували, але в обмежених кількостях. Йдеться про документалістику, якій немає альтернатив українською. Художню літературу російською не купують взагалі.
— Були українські видавництва, наприклад, харківські, видавали книги російською мовою, тому що там більш така спільнота російськомовна і були деякі такі книги. Ми брали не художні, не дитячі, а саме були, наприклад, мистецькі книги, бо тільки вони видавали таке гарне, і ті книги перемагали на різних конкурсах. То такими ми комплектувалися, але вони також є деякі російською мовою. Це не багато, але разом з тим таке є, — розповіла Тамара Козицька.
Чому в бібліотеках все ще є книжки російською
Російськомовні книжки залишаються, оскільки неможливо замінити їх усі україномовною літературою. Йдеться про наукову, технічну та довідкову літературу. У читальних залах бібліотек російськомовних книг немає, вони розміщені у сховищах та видаються на запит читачів. Крім того, процедура списання є складною, потребує роботи з документами.
У бібліотеках міста частка книг російською складає 35%. А от у бібліотеках сіл громади частка вища. Тому загалом по ОТГ цей показник складає 41%. Тамара Козицька розповіла, що після створення громади чимало книг російською вже списали.
— У нас уже було менше у місті [російськомовних книг], а з минулого року до нас додалися сільські бібліотеки громади, за кількістю їх стільки ж, скільки було у місті. То там ще працювати й працювати, тому через це у нас показники зараз будуть не дуже, — розповіла Тамара Козицька.
Куди дівають списані книги
Переважно їх здають на макулатуру, а з отриманих грошей купують нові книжки. Також їх можуть просто роздавати, якщо вони комусь потрібні.
— Наприклад, у нас були книжечки списані. Зараз переселенців багато, ми ті книжки просто виклали в коридорі внизу, сказали — беріть.
Як поповнюють фонди бібліотек
Джерела поповнення є різними. Перш за все це централізована закупівля через систему «Prozorro». Протягом минулого року придбали 3410 книг на 444 100 гривень. Після придбання книги розподіляються між бібліотеками системи. Також книги купують в рамках міської програми «#ЩодняЧитай українською» та отримують від благодійників.
Цього року серед нових книг у бібліотеках тільки подаровані. Гроші на закупівлю передбачені, але що з ними буде, невідомо, адже в державі запроваджений воєнний стан, який обмежує проведення платежів.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Алла Пивоварова
Читач79