Перехід на «зимовий» час: як адаптуватися та чого остерігатися

• Дізнавайтеся, о котрій та чому переводимо стрілку годинника, якою буде різниця в часі з іншими країнами, чим такий перехід загрожує здоров’ю та як пом’якшити удар.

Війна війною, а перехід на «зимовий» час відбудеться без змін. В останню неділю жовтня.

У ніч зі суботи, 29 жовтня, на неділю, 30 жовтня, о 4-й ранку стрілку годинника треба перевести на годину назад.

Головне про це не забути власникам механічних дзиргарків, бо в усіх гаджетах переведення часу відбувається автоматично.

За «зимовим» часом житимемо наступні п'ять місяців, аж до останньої неділі березня, коли в ніч з 25 на 26 березня 2023-го о 3-ій годині ранку переведемо стрілку на годину вперед, аби перейти на «літній» час.

Які країни переводять годинник разом з Україною

78 країн із 239 у світі ще використовують «літній» та «зимовий» час.

Переводитимуть годинник у 2022-му зокрема: країни ЄС, Ізраїль, Іран, Австралія, Мексика, Великобританія, США, Канада.

Досі багато українців перебувають за кордоном через повномасштабну війну, розпочату росією 24 лютого. Щоб не плутатися в часі й знати, скільки зараз годин у ваших родичів, друзів та колег, «Апостроф» розрахував, як відрізнятиметься час в Україні та інших країнах після переведення годинників на «зимовий» час.

Візьмемо за орієнтир 10.00 ранку в Україні.

• Польща 9.00
• Словаччина 9.00
• Угорщина 9.00
• Молдова 10.00
• Чехія 9.00
• Румунія 10.00
• Естонія 10.00
• Ірландія 8.00
• Німеччина 9.00
• Іспанія 9.00
• Велика Британія 6.00
• США 3.00 (Вашингтон)
• Норвегія 9.00
• Японія 16.00. Японія не переводить стрілки годинника.
• Грузія 11.00. Грузія цього року не переводитиме годинник.

Звідки коріння переходу на сезонний час

Ідея переходу на сезонний час виникла у 1784-му в одного з батьків-засновників США Бенджаміна Франкліна. У такий спосіб він хотів зекономити запаси свічок.

Реалізували ж її уперше у 1908-му у  Великій Британії. Мету фактично поставили туж — економія, але вже електроенергії. За англійцями потягнулися й інші народи.

Спільно з республіками СРСР в 1981-му Україна також почала переводити годинник з метою економії електроенергії та продовження світлового дня. І вже понад 40 років восени та навесні українці сунуть стрілку то вперед, то назад.

На початку 1990-х від сезонного переходу спробували відмовитися, але у 1992-му його знову відновили, проте з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в Європі.

У 1996-му Кабінет Міністрів України затвердив постанову, що регулює порядок переведення стрілок годинника. Нею послуговуємося й нині.  

У Євросоюзі вже кілька років готуються до скасування сезонного часу, проводячи опитування всередині країн, який час краще залишити – «зимовий» або «літній».

У різних державах відповідають по-різному, і кожна країна має право встановити той сезонний час, який вважатиме за потрібне. Однак рішення поки що не прийняла жодна країна.

У 2019-му Єврокомісія та Європарламент підтримали рішення про відмову від зміни часу, але для остаточного його затвердження необхідне було рішення Європейської Ради, котра й досі його не ухвалила. Річ у тім, що територія організації лежить у трьох часових поясах, тому окремі країни-члени так і не дійшли спільного рішення щодо скасування переходу. Питання тимчасово заморозили.

В Україні дискурс про скасування переведення часу також триває від 2019-го.  

Наприкінці 2021-му нардепи навіть зареєстрували законопроєкт, згідно з яким переведення годинника мали б скасувати. Та після першого читання документ відправили на доопрацювання й «доопрацьовують» досі.

«Плюси» переведення стрілки годинника

Час нині такий, що в усьому мусимо просто шукати позитиви. Навіть – у переході на «зимовий» час.

По-перше, можна поспати на годину довше.

По-друге, увечері темнітиме трохи пізніше, що допоможе легше пережити віялові відключення.

По-третє, для України саме «зимовий» час, тобто +2 години до часу за Грінвічем, є природним.

Що ж до економії електроенергії, то вона мінімальна: лише від 0,2% до 2%. Але все ж – економія.  

Як переведення стрілок впливає на людей

За останні кілька років багато країн уже відмовилися від практики переведення стрілок, адже такі маніпуляції з часом погано впливають на здоров'я людей.

Крайні дослідження щодо впливу переходу часу на здоров’я проводилися у 2020-му.

Вчені виявили чіткий взаємозв’язок між переведенням часу і збільшенням ризиків виникнення серцевих нападів, інсультів, розладів настрою та менш серйозних короткочасних проблем зі здоров’ям, серед яких:

• погіршення самопочуття,
• зниження імунітету,
• порушення сну,
• дратівливість,
• втома;
• головний біль;
• запаморочення;
• збільшення або втрата апетиту.

Спеціалісти також визначили чотири основні групи захворювань, які залежать від переведення годинників:

• серцево-судинні захворювання;
• травми;
• психічні розлади;
• захворювання, пов'язані з імунною системою.

Зазвичай у період переведення годинника у 10% людей, які належать до цих груп, відбувається погіршення стану.

Також науковці зафіксували збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод у тих країнах, де переходять на «зимовий» час, у перші кілька днів після переведення годинників. 

Дослідження доводять і, що в момент переходу на «зимовий» та «літній» час збільшується кількість інсультів і звернень до «швидкої допомоги».

Як полегшити перехід на «зимовий» час

Найчастіше після переведення стрілок, наголошують експерти, відбувається порушення ритму біологічного годинника. На його відновлення потрібно від декількох днів до декількох тижнів.

Тому, постарайтеся в найближчі тижні не планувати ніяких важливих справ, заходів зі значними фізичними і моральними навантаженнями, за можливості відкладіть усе важливе.

Подбайте про своє здоров'я: приймайте вітаміни групи В, С, фолієву кислоту і комплекси з кальцієм і магнієм, уникайте стресів, правильно харчуйтеся та нормально спіть.

Не зайвим буде збільшити фізичну активність, постаратися отримати максимальний вплив сонця і, звісно ж, тільки позитивні думки: віримо, підбадьорюємо себе й оточуючих, шукаємо «плюси» в будь-якій ситуації.

Дієві поради адаптації 

До переходу на «зимовий» час ми рекомендували вам готуватися заздалегідь. А ось кілька дієвих порад, якщо ви знехтували попередніми.

Щоб допомогти організму швидше перебудуватися на новий час, медики радять дотримуватися таких правил:

• Повноцінний сон. Це дуже важливо для гарного самопочуття. Не слід себе перевантажувати перед сном сильними емоціями.
• Готуватися до сну варто за годину до нього: закінчити всі справи та трохи розслабитися;
• Не збивати режим на вихідних, лягати спати приблизно в один і той же час;
• Не їсти на ніч: крім шкоди для фігури, це може викликати проблеми зі сном.
• Провітрювати приміщення та більше гуляти на свіжому повітрі, щоб наситити мозок киснем;
• Регулярні фізичні навантаження. Будь-яка фізична активність дуже корисна, тому не варто лінуватися.
• Зміна діяльності. Потрібно стежити, щоб ваш режим дня не був монотонним. Краще з фізичної діяльності перемикатися на розумову, і навпаки. Також не забувати про відпочинок.
• Оптимізм і почуття гумору. Позитивні емоції і гарний настрій прямо впливають на самопочуття.
• Режим харчування. Слід прислухатися до свого організму і поповнювати його корисними речовинами і мікроелементами.
• Поділ завдань за пріоритетом. Розподіляйте час на відпочинок і не перевантажуйте себе, що може привести до стресу.
• Відмова від шкідливих звичок. Всім вже давно відомо, що алкоголь і куріння завдають шкоди організму.
• Хобі для душі. Улюблене заняття покращує настрій і допомагає з користю провести час.

Що робити, щоб переведення годинника не стало для дитини стресом

Сон. Для дітей важлива не лише кількість, а й якість сну. Так, увечері за кілька годин до сну краще обмежити користування телефоном та телевізором, години перед сном повинні проходити у спокійній обстановці. На те, щоб розбудити дитину, потрібно виділяти 10-15 хвилин.

Також експерти радять затемняти кімнату, особливо на час сну, щоб позбутися візуального шуму та створити комфортні умови для відпочинку.

Режим. Якщо дитина маленька і спить на день по кілька разів, спробуйте збільшити час неспання на 20-30 хв між денними снами. При цьому час неспання перед нічним сном потрібно залишити колишнім, інакше може бути перевтома і, як наслідок, проблеми із засипанням на ніч. Якщо малюк спить раз на день, просто укладаємо трохи раніше на денний і нічний сон.

Харчування. Режим правильного харчування не менш важливий, ніж сон. Лікарі рекомендують обмежити вживання жирної, гострої, копченої їжі, фастфуду, солодощів. Важливо додати до раціону більше вітамінів, зокрема овочів і фруктів.

Прогулянки. Потрібно більше гуляти з дитиною на свіжому повітрі, але водночас потрібно знизити надмірні навантаження. Якщо дитина ходить на секції, скоротити її відвідування до 1-2 разів на тиждень, щоб не перевантажувати організм у цей складний період.

Читайте також:

• Вихідні та свята у листопаді 2022: скільки відпочиватимуть та що відзначатимуть мешканці Хмельниччини
• Церковний календар на листопад 2022: що відзначають віруючі
• Магнітні бурі в листопаді 2022: календар небезпечних дат

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.