“Стояв до останнього подиху”: на війні загинув Леонід Ситніков з Хмельниччини

Олена Кошарська

Герой був родом з Кам’янець-Подільського району.
А у двох громадах Хмельницького району попрощалися із Русланом Малімоном та Анатолієм Кушніром.

“Ранок 10 травня став чорною сторінкою в історії нашої громади. Дунаєвеччина втратила свого захисника. Він до останнього подиху стояв на захисті Батьківщини, не даючи ворогу змоги загарбати хоча б клаптик рідної землі”, - так відзвиваються односельчани про Леоніда Ситнікова на сторінці Дунаєвецької тергромади у Фейсбук. Військовий мав звання старшого сержанта.

Про церемонію зустрічі та прощання з Героєм обіцяють повідомити згодом.

А в неділю, 8 травня, відбулися прощання у двох тергромадах Хмельницького району.

Відео дня

В селі Глушківці на Ярмолинеччині віддали останню шану воїну Руслану Малімону. Його мужнє серце перестало битися 27 квітня у боях в Ізюмському районі на Харківщині. Захиснику тепер назавжди 39 років.

“Прощалися з героєм із усіма військовими почестями. Побратими несли в похоронній процесії синьо-жовті стяги. Люди не стримували сліз”, - пишуть на сторінці Солобковецької ОТГ.

У сусідній Віньковеччині в селі Говори поховали Анатолія Кушніра. До війни 30-річний боєць був на строковій службі. Мав дружину та 4-річного сина.

“Жив від ротації до ротації – не міг дочекатися, коли поцілує Тетяну, обійме маленького Артемчика, прийде в гості до мами з татом”, - пишуть на сторінці Віньковецької селищної ради.

В грудні 2021 року контракт Анатолія закінчився. Поновлювати не став. Після звільнення зі служби вирішив вести цивільне життя. Хотів придбати автомобіль, мати власну справу. Та російське вторгнення змінило плани військового, не роздумуючи пішов воювати. А 2 травня загинув в Донецькій області.

У рідному селі тіло Героя зустрічали живим коридором, а в останню дорогу проводжали під жовто-блакитними стягами рідня, односельчани та військові побратими.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.