Вербна неділя та католицький Великдень: що відзначаємо 9 квітня

Колаж vsim.ua

• На цей день припадає одразу 2 великих релігійних свята. 

• Християни східного обряду освячують вербові гілочки.

• А християни західного — вже смакують паскою та крашанками. 

У неділю, 9 квітня, хмельничани відзначають одразу 2 великих релігійних свята. У православних сьогодні — Вербна неділя. А католики зустрічають світлий день Воскресіння Христового. Розповідаємо детальніше про обидва свята. 

Вербна неділя

Це велике свято відзначають усі християни за тиждень до Світлого Христового Воскресіння. Вербна неділя або ж по церковному – Вхід Господній у Єрусалим – велике православне свято. Воно присвячене урочистій появі Ісуса Христа в Єрусалимі напередодні його мученицьких страждань та смерті. У цей день прийнято відвідувати богослужіння, освячувати в храмах вербові гілки і прикрашати ними в будинку ікони.

Дата святкування цього дня щороку змінюється, залежно від дня святкування Великодня. Свято відзначається за тиждень до нього, у шосту неділю Великого посту.

Назва свята Вербна неділя походить від звичаю освячувати в цей день у церкві гілки верби. Вони символізують пальмові гілки, якими іудеї вітали Ісуса в Єрусалимі. В Україні пальми не ростуть, тому їх замінено вербовими гілками. Верба – перша рослина, яка розквітає навесні. Вона уособлює пробудження природи після зимового сну і відродження нового життя.

Історія свята

Свято Вхід Господній в Єрусалим встановила християнська церква в Єрусалимі в IV столітті. На Русі він виник в X столітті і отримав назву Вербна неділя.

Свято присвячене урочистому входу Ісуса Христа в Єрусалим перед Великоднем в 33 році. Після того, як Христос воскресив Лазаря з Віфанії, чутки про нього поширилися по багатьом містам. Він в'їхав в Єрусалим на віслюку в супроводі апостолів. 

За традицією ті, хто в'їжджав в місто на коні, несли війну, а ті, хто в'їжджали на віслюку – мир. Іудеї побачили в Ісусі нового правителя – царя. Вони обсипали шлях Христа квітами, пальмовими гілками, клали біля його ніг одяг. Але Господь йшов до Єрусалиму не для земної влади, а на мученицьку смерть в ім'я спокутування гріхів людства. Через п'ять днів цей ж натовп кричав: «Розіпни Його...!».

Існує язичницька версія походження Вербної неділі, згідно з якою прообразом свята стало давньослов'янське свято Вербохліст. Воно було присвячено родючості, живучості та силі волі, які ототожнювала верба.

У цей день в давнину влаштовувалися масові гуляння. В цей день злегка бити один одного вербовими гілками, освяченими після богослужіння, примовляючи: "не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!"

Великдень 

А от християни західного обряду сьогодні відзначають Христове Воскресіння або Великдень. Перше, що мають зробити віряни — піти до храму на святкове богослужіння, або якщо такої можливості немає, принаймні помолитися вдома. Не всі віряни можуть потрапити до храмів та бути фізично присутніми на богослужіннях. На щастя, всі бажаючі можуть стежити за Божою службою у Ватикані та Києві в режимі онлайн.

Так, 9 квітня о 10:55 за Києвом розпочнеться трансляція ранкової меси з Ватикану. О 12:50 Папа Римський Франциск виголосить великоднє благословення Urbi et Orbi (до міста Риму та до світу) з центрального балкона базиліки Святого Петра.

Дата Великодня

Католицький Великдень святкують раніше, ніж у православних вірян. Цікаво, що католики та православні вираховують дату Великодня по-різному. Саме тому ці два свята святкуються найчастіше в різні дні. До речі, навіть якщо ПЦУ вирішить перейти на новий церковний календар, то дата Великодня з католиками однаково не співпадатиме. А всі інші церковні свята будуть святкуватися разом.

А все тому, що від XVI століття католицька і православна церква використовують різні пасхалії — методи обчислення Великодня. Більшість православних церков, зокрема й ПЦУ, обчислюють дату Воскресіння Христового, використовуючи день весняного рівнодення за старим стилем, а католики — за новим.

Найчастіше Великдень за західною традицією приходить на тиждень раніше (в 45% випадків), в 30% випадків дати можуть збігатися. Дуже рідко святкування різниться на 4-5 тижнів. А ось різниці в 2-3 тижні не буває.

Традиції і звичаї католицького Великодня

Католицький Великдень різниться від православного за багатьма ознаками. Відмінності починаються ще на етапі підготовки до свята. Великий піст у католиків триває на тиждень менше, а його суворість м'якша.

На сам Великдень віряни обов'язково відвідують храми, слухають великоднє богослужіння. В церквах розпалюють спеціальний вогонь, який є символом надії та світла, які Господь подарував людству. Прихожани запалюють свічки від цього вогню та несуть їх додому.

Після того католики збираються всією родиною за святковим столом. На столі в цей день обов'язково повинні бути пофарбовані варені яйця, шоколадні цукерки у формі яєць і зайчиків, м'ясо кролика або індички. Великодня святкова випічка чимось схожа на українську паску, але вона зустрічається у католиків досить рідко.

Для католиків основним символом свята є великодній кролик. Згідно з легендою, цей звір приносить до кожної оселі кошик із шоколадними яйцями та ховає їх у садку. Діти дуже люблять шукати ці яєчка і ласувати солодощами.

Читайте також:

• Великдень 2023: коли святкуватимуть православні та католики

• У скільки хмельничанам обійдеться великодній кошик (ІНФОГРАФІКА)

• Вихідні та свята у квітні 2023: скільки відпочиватимуть хмельничани

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.