Весілля під час війни: як одружуються і чи святкують хмельничани

• За час повномасштабної війни українці зареєстрували більше 40 тисяч шлюбів. 
• Одні поспішають одружитись зараз, інші ж відкладають до перемоги. 
• Чи поспішають узаконити стосунки хмельничани і як обирають святкувати?

Війна не стала перепоною для закоханих, які вирішили одружитись. Навпаки ж, багатьох українців напружена ситуація підштовхнула на серйозний крок - створити сім’ю. За час повномасштабного вторгнення окупантів в Україні зареєстровано понад 40 тисяч шлюбів. Понад 11 тисяч - відразу в перші тижні війни. Так званий весільний бум зараз спостерігається серед військових. Психологи пояснюють це тим, що в час, коли є загроза життю, у багатьох людей відбувається переосмислення цінностей.  Як наслідок - свідоме бажання створити сім’ю. Або ж кажуть, що в такий складний час люди потребують найбільше любові. Чи поспішають з таким рішенням хмельничани і яке святкування обирають?

“Не до святкувань”

У Хмельницькому за час війни одружилось 1 016 пар. Саме стільки закоханих зареєстрували шлюб від 24 лютого.  Журналістка vsim.ua поспілкувалась з нареченими і поцікавилась їхньою думкою стосовно святкувань. 

Хмельничанка Юлія - одна з тих, хто мріяв і готувався до щасливої події в житті. Зізнається, з датою визначились ще рік тому. З коханим вони мали одружитись 11 червня. Та все перекреслила війна. Тому пара вирішила, що поки - не до святкувань. 

• На жаль, поки скасували весілля. Ми плануємо дочекатись нашої перемоги, щоб повноцінно провести справжнє весілля, з музикою та танцями. Або ж взагалі відмовитися від весілля і просто розписатись тільки вдвох - ще не вирішили, зараз це питання не дуже актуальне для нас, - каже дівчина.

“Робити тут і зараз”

Якщо Юлія вирішила поки відкласти весілля на невизначений час, то є хмельничани, які не скасовують важливу подію. Особливо, якщо ще до війни забронювали і оплатили заклад. Щоправда, формат святкувань доводиться змінювати. Замість гучної музики, розваг і ведучого - ненав’язлива музика. Замість сотні гостей - лише найрідніші. І звісно ж, ніякої святкової піротехніки. 

Поспілкувались з хмельничанкою Іванною. Дівчина вийшла заміж у травні. Зізнається, з коханим довго вагались - робити весілля чи ні, навіть радились зі священником. І все ж, вирішили святкувати…але не так, як планувалось. 

• Звичайно, війна вплинула на наші плани. Ми хотіли святкувати весілля 9 липня. Але одружились в травні - у День сім’ї. Спочатку це мало бути більше весілля, ніж в нас було. Якраз 23 лютого ми внесли завдаток за музикантів і ведучих. Почалась війна і ми довго думали, що робити. Пройшов перший місяць війни, добігав кінця другий…ми тоді не знали, як буде далі. Поки всі переносили весілля на серпень, на осінь, ми вирішили робити його тут і зараз. Поки бачили, що ситуація в нас у місті більш-менш стабільна, тому ми вирішили швидше відсвяткувати весілля. 

Іванка вважає, що вони з чоловіком були одні з перших у Хмельницькому, хто вирішив відновлювати святкування весіль. До цього були сумніви, з якими допоміг впоратись священник. 

• Ми довго думали, чи правильно взагалі робити святкування: чи повінчатись і з батьками посидіти. Ми віруючі і ходимо в римо-католицький храм. Ми спілкувались з деякими священниками. Один з них проживає і залишився зараз у Харкові. Ми телефонували йому і радились, чи правильно робити святкування. Він сказав - так, це правильно, це нормально. Тому що це - наше майбутнє. Потрібно радіти життю, жити і ні в якому разі не ставити життя на паузу, - каже дівчина. 

Комендантська година і скринька на ЗСУ

Хтось обирає лише розпис і тихі посиденьки в закладі. Іванна ж з чоловіком вирішила, що святкуванню бути, щоправда в іншому форматі. Найперше каже - зменшили кількість гостей і запросили найближчих, також відмовились від ведучого. Окрім цього, у Хмельницькому діє комендантська година. Тому заклад зачинився вже о 22-ій. 

• Ми зібрали лише найрідніших і найближчих людей. В нас не було ведучого, та як ми були обмежені в часі, бо комендантська година. Вирішили, що в нас будуть музиканти, в результаті вийшло затишне святкування. Не було зайвих людей, ведучого, це було більш в європейському стилі - в них такі камерні весілля, без ведучих типу вечірки. Все вийшло дуже класно, ми задоволені, - розповіла дівчина. 

Хмельничанка розповіла також, що під час весілля збирали кошти для військових. У приміщенні стояла скринька, куди гості могли пожертвувати будь-яку суму. В результаті вдалось зібрати понад 2,5 тисячі гривень. На цю суму змогли придбати рюкзак для бійця. 

Пара наостанок додає, що хмельничанам порадили б не відкладати життя на потім. Особливо під час війни. Мовляв, майбутнє треба будувати вже зараз. Але все ж гучні святкування на 200 гостей, як це було до війни - недоречні. 

• Всім, хто вагається, переносить - я б радила святкувати, одружуватись, тому що це наше майбутнє і ми маємо його будувати вже сьогодні, не маємо відкладати життя на потім. Воно в нас одне і як ми бачимо - дуже непередбачуване і ти не знаєш, коли буде твій останній день, - каже новоспечена дружина. 

Одружують без присутності наречених 

Весілля в умовах воєнного стану дещо особливе. Якщо раніше для спрощення процедури вигадали “шлюб за добу”, то тепер одружитись стало ще простіше. До прикладу, для цього не потрібна присутність нареченої або нареченого. Як зазначають юристи Безоплатної правової допомоги, в умовах воєнного стану державна реєстрація шлюбу може проводитися відділами ДРАЦСу (державної реєстрації актів цивільного стану) без особистої присутності  нареченого (нареченої) або й обох. Але за однієї умови - хтось у парі має бути військовослужбовцем. Йдеться про ЗСУ, СБУ, Службу зовнішньої розвідки, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони та Національної гвардії. Також право одружитися на відстані мають поліцейські, працівники ДБР, Державної кримінально-виконавчої служби, НАБУ, Бюро економічної безпеки та працівники закладів охорони здоров’я.

Додають, що під час церемонії навіть можна використовувати відеозв’язок. Щоб укласти такий шлюб військовослужбовець чи військовослужбовці мають лише подати заяву про державну реєстрацію шлюбу своєму командиру (ця заява автоматично вважається фактом надання згоди), а далі командир засвідчує справжність заяви і передає її до ДРАЦСу. 

Крім того, акт реєстрації шлюбу може засвідчуватись актом, який складається керівником закладу охорони здоров’я, в якому перебувають або працюють один чи обоє наречених та скріплюється печаткою (за наявності) цього закладу. 

Друзі, а як вважаєте ви: чи доречно святкувати весілля під час війни? Діліться своїми думками у коментарях.

Читайте також:

З квітами та мигалками: на Хмельниччині поліцейський освідчився коханій (ВІДЕО)

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.