“Він дуже любив небо”: історія загиблого в Ізюмі льотчика зі Старокостянтинова

• Він не уявляв себе без неба і літав до останнього. 
• 41-річний Олексій Коваленко загинув у березні на Харківщині. 
• Росіяни збили український бомбардувальник, яким тоді керував Олексій.
• Дружина півроку чекала, аби тіло чоловіка відправили додому. Вона поділилась історією про свого Героя.

“Він сів за кермо СУ-24М і літав до останнього”... Майор Олексій Коваленко не уявляв свого життя без неба. Понад 20 років він служив у складі 7-ої бригади тактичної авіації. Був начальником служби безпеки польотів. 

Пілот Олексій Коваленко загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. За словами побратимів, його літак-бомбардувальник збила ракета окупантів. Штурман вижив, Олексій - на жаль, ні. Це було наприкінці березня. З того часу дружина Наталія чекала, аби тіло коханого відправили додому. 

“Він хотів літати до останнього”

Пані Наталія - дружина загиблого на війні Олексія Коваленка. Подружжя має доньку та сина. Журналістам vsim.ua вона погодилась розповісти про чоловіка і його безмежну любов до неба. Льотчик народився у Запорізькій області. Останні 15 років проживав у Старокостянтинові. Віддав військовій службі понад 20 років свого життя. Сьома бригада тактичної авіації, в якій служив Олексій, виконувала одні з найскладніших бойових задач на початку повномасштабної війни. Їх називали "привидами". 

Пан Коваленко був учасником АТО з 2014 року. Від початку повномасштабного вторгнення він боронив Київщину, Суми, Чернігів, Харків. 

• Олексій - один з найкращих льотчиків Су-24М з великим досвідом. Він був льотчиком першого класу. Всі вильоти були під керівництвом мого чоловіка. На службі всі ним захоплювались. Це душа військової частини. Він любив небо понад усе і не бачив себе без нього. Йому залишалось ще три роки до пенсії. Тому він хотів до останнього літати. Але так склалось, що війна прийшла до нас додому…, - зі сльозами на очах ділиться Наталія Коваленко. Додає також, що її чоловік встиг зробити понад 12 вильотів з бойовими завданнями.

Довгий час після загибелі сім’я сподівалась, що він живий: у полоні або на лікуванні. Але дива не сталося… Російська сторона згодом оприлюднила відеофіксацію того, що вони “збили найкращого льотчика сьомої бригади тактичної авіації”. Та точні обставини його загибелі досі залишаються невідомі.

Олексій завжди переживав за своїх побратимів. Це прекрасно знала і Наталія. Задовго до цього в розмові він сказав: якщо хтось з хлопців довго не виходить на зв’язок, треба сприймати все як є, бо “чудес не буває”...

Минуло понад півроку. Увесь цей час рідні чекали, що окуповану частину звільнять і тіло Олексія зможуть забрати додому. Це трапилось лише кілька днів тому. 

Дружина просить для чоловіка звання Героя 

Наразі Наталія розповіла, що вирішила зробити експертизу, аби точно знати, що загинув її чоловік. Результати це підтвердили. Тому тепер вона достеменно знає, що її коханий загинув як Герой. 

Олексія Коваленка від 25 березня було нагороджено орденом “За мужність III ступеня”. В липні його нагородили орденом “За мужність II ступеня”, але вже посмертно. Дружина загиблого каже, що неодноразово писала електронні звернення до президента з проханням нагородити її чоловіка як Героя України. 

А поки пані Наталія робить все, аби в містечку, де проживала їхня сім’я, про нього пам’ятали. 

• Ми проживаємо в авіаційному містечку. Я тут роблю йому іменну лавочку. Вивісила прапор, пофарбувала все у жовто-блакитний. Щоб тут про нього знали і пам’ятали. Як могла, так себе і розраджувала до цього моменту, - каже жінка. 

Також Наталія Коваленко мріє, аби одна з вулиць у Старокостянтинові була названа іменем її чоловіка. 

У Героя залишилось двоє дітей - син і донька. До речі, дочка Ангеліна ще з дитинства мріє стати пілотесою. Батько для неї був прикладом у всьому. Його загибель за Україну вона сприйняла мужньо і не відмовилась від своєї мрії.

Сьогодні, 25 вересня, місто попрощалось зі своїм Героєм. Олексія Коваленка поховали у Старокостянтинові. 

Читайте також:

• У боях за Ізюм загинув Павло Джугин з Чемеровеччини
• Хмельницький попрощався з 27-річним Євгеном Ролдугіним, який загинув на Харківщині
• «Це моє рішення, мамо». На війні загинув 28-річний Володимир Кремінський

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.