Він першим йшов у бій: на Хмельниччині попрощалися із Василем Луциком (ФОТО, ВІДЕО)

Олена Кошарська

Тут і далі фото з сайту Меджибізької тергромади та фото кореспондента АрміяInform Андрія Агеєва

Він був ветераном АТО, першим рвався в бій та весь час підбадьорював побратимів.
Вдома на нього чекали батьки, дружина Міла та двоє дітей.

Василь Луцик загинув 1 вересня на Донеччині, поблизу селища Піски. Він був командиром взводу. Його група саме виходила на бойове завдання. Окупанти почали обстрілювати їх з танків і командир загинув на місці.

Боєць був прикладом для своїх побратимів. Він проходив військову службу в окремому стрілецькому батальйоні тероборони Хмельниччини. Був одним із найдосвідченіших військовослужбовців, ветераном російсько-української війни, учасником АТО у 2014−2016 роках. Мав звання старшого сержанта.

Почувши про повномасштабне вторгнення хмельничанин в перші ж дні прийшов на мобілізацію. Вдома, у Хмельницькому, залишив дружину та двійко дітей.

Відео дня

Офіцер з його батальйону розповів для АрміяInform, що на бойові завдання Василь Луцик завжди йшов першим. Він був справжнім, сильним, мужнім та відважним. А оскільки керував взводом, то власним прикладом вчив підлеглих, а вони всі його слухались і поважали.

— Крайні кілька місяців Василь виконував обов’язки командира нашого взводу. Завжди усміхнений, мав веселу вдачу, ніколи не бачили його сумним, і ми від того завжди на позитиві були. Взагалі, ми знались і дружили давно, маємо спільне хобі – риболовлю й мисливство, і Батьківщину захищати теж пішли разом.

Досі не віриться, що Василь загинув, так і уявляю, як він зараз підійде усміхнений, поплескає по плечу, як завжди, бувальщину-побрехеньку якусь розкаже або скаже: "Гайда козаки зброю чистити, аби ворогу менше шансів вижити було"! — розповів на похороні кореспонденту АрміяInform бойовий побратим Андрій.

Василя Луцика 6 вересня провели в останню дорогу в його рідному селі Западинці Меджибізької тергромади. Віддати останню шану загиблому захиснику прийшли рідні, друзі, земляки, бойові побратими.

Кількасот жителів населеного пункту сформували живий коридор із квітами та прапорами під час руху жалобної процесії. Кортеж із труною бійця односельці проводжали на колінах.

Прощання відбулось в Свято-Михайлівському храмі села Западинці. Місцем останнього спочинку захисника став його рідний край – Василя поховали на кладовищі у Западинцях.

— Військовий героїчно загинув, захищаючи Україну, за наш з Вами мир і безпеку. Гірко, що сьогодні кращі з кращих віддають життя в боротьбі з підступним ворогом, щоб ми мали мирне небо над головою, — пишуть на сайті Меджибізької громади.

Старшому сержанту Василю Луцику навіки залишилось 39 років. Місцеві мешканці сумують від втрати: