Втрачена промисловість Хмельницького: історія заводу «Строммашина»

Анастасія БЕВЗ

Фото з відкритих джерел

Підприємство сьогодні не діє як колишній машинобудівний завод, а виробничі потужності зупинені.
Продовжуємо розповідати історії колишніх заводів-гігантів Хмельницького.

Історія хмельницького заводу «Строммашина» схожа на долю багатьох промислових об’єктів радянського періоду, які опинились не готові до переходу на ринкові рейки.

«Строммашина» колись був потужним заводом, який бере свій початок наприкінці 80-х. Спеціалізувався він тоді на виробництві обладнання для виробництва керамічної цегли. Це були комплекси для заводів різної потужності). Підприємство тоді постачало продукцію в Україну, країни СНД та Євросоюзу. На сьогодні масштабне виробництво зупинилось, а сам завод пройшов процедуру ліквідації.

Продовжуємо розповідати, що стало із великими заводами Хмельницького.

Запуск заводу та основна продукція

Будівництво спеціалізованого заводу будівельного машинобудування «Строммашина» розпочалося у 1986 році на проспекті Миру. Підприємство проєктувалось як потужний промисловий вузол з власною котельнею.

Як пригадує колишній працівник Василь Григорович, завод мав забезпечувати цегельні підприємства України та всього Радянського союзу спеціалізованим обладнанням. Це були глинорозпушувачі, преси, конвеєри та комплексні лінії випалу цегли.

– Я почав працювати на заводі десь в 96-му. Згадую ці часи з теплотою в серці, – каже чоловік.

У 1989 році завод офіційно ввели в експлуатацію, про що йдеться в архівах. Тоді повноцінно запустити вдалось лише першу чергу, яка мала площу близько 5,5 «квадратів». Згодом другу чергу на 24 квадратних метра. Їдальня та адміністративно-лабораторна будівля так і залишились на стадії незавершеного будівництва.

Хмельницький завод «Строммашина» спеціалізувався на розробці та виробництві важкого технологічного устаткування для виготовлення керамічної цегли. Продукційна лінійка охоплювала як окремі машини для первинної обробки сировини, так і комплексні лінії для цегельних заводів різної потужності (від 5 до 30 мільйонів умовної цегли на рік). Клієнтами були як українські, так і закордонні замовники.

Згідно з номенклатурними каталогами підприємства та даними промислових реєстрів, номенклатура випускалась за кількома основними напрямами.

Обладнання для підготовки та обробки глини

Глинорозпушувачі та розпушувачі (використовувались для первинної механічної подрібнювальної обробки видобутої глинистої маси)
Живильники (пристрої для рівномірної та дозованої подачі сировини на подальші етапи переробки)
Змішувачі (використовувались для перемішування та зволоження глини до необхідної пластичної консистенції)
Вальці (машини для видалення твержих елементів і подрібнення фракцій глини).

Комплексне обладнання для ліній цегляних заводів

Лінії для великосерійних підприємств (спеціалізовані комплекси агрегатів для цегельних заводів потужністю 20 млн одиниць цегли на рік)
Обладнання для малопотужних заводів (компактні комплекти машин, розраховані на локальні або невеликі приватні виробництва будівельних матеріалів)
Транспортне устаткування (стрічкові конвеєри, живильники та шнекові механізми для транспортування сировини між цехами).

Супутнє виробництво та металоконструкції

Будівельні металоконструкції (зварні елементи, каркаси та нетипове обладнання за кресленнями замовників)
Запасні частини (вузли та комплектуючі для ремонтного обслуговування цегельних заводів по всій країні та в країнах СНД).

Чому трапився занепад?

Занепад потужного підприємства припав на початок 2000-х років. Причиною називають зменшення попиту на важке цегельне устаткування. Також не було достатньо інвестицій, аби добудувати основні потужності. Через це завод опинився у боргах.

Завод був реорганізований у публічне акціонерне товариство, а згодом — у ТОВ. Оскільки понад 100% майнових часток першопочатково залишалися під державним контролем або в процедурах санації, Фонд держмайна України багаторазово виставляв «Строммашину» (разом із незавершеним будівництвом) на приватизаційні аукціони. Через відсутність інвесторів, готових вкладати кошти у застарілі та недобудовані цехи, випуск власної продукції фактично припинився, а виробничі приміщення та території почали здавати в оренду або продавати частинами під склади, автосервіси й дрібні виробництва.

На сьогодні завод «Строммашина» як єдиний машинобудівний гігант припинив свою діяльність. Його територія перетворилася на комерційно-складську зону, де функціонують приватні підприємства, магазини та логістичні об'єкти.

Товариство не працює за призначенням – підприємство пройшло процедуру припинення або банкрутства.

У 2021 році за тим же місцем та з такою ж назвою у Хмельницькому зареєстрували ТОВ «Завод „Строммашина“».