Журналістська етика відповідає на нові виклики

Міжз’їздне дворіччя підписантів одного з кодексів журналістської етики спонукало делегатів-підписантів, а це суціль практикуючі журналісти, до переформатування своєї спілки. «Найбрудніша виборча кампанія 2004 року, спроби обмеження участі ЗМІ у висвітленні виборів до нового парламенту, перманентні спроби роздержавлення та інші аспекти суспільного життя наклали особливий відбиток на журналістську діяльність, - сказав у доповіді голова створеної підписантами Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий. – Та чи не єдиним завоюванням стала свобода слова.» Працівники газет, телевізійних та радійних редакцій справді стали розкутішими у поданні матеріалів, принциповішими у доборі матеріалів та висвітленні проблем. Але сама комісія, як визнало її керівництво, не скористалася шансом стати авторитетнішою організацією, не використала свого ресурсу у відстоюванні демократичних і гуманних принципів у розв’язанні проблем і конфліктів, які виникли усередині редакційних колективів, у між редакційних стосунках та стосунках між засобами масової інформації та їх власниками, владою, суб’єктами політики, бізнесу чи громадами. У зв’язку з тим з’їзд скоротив Комісію журналістської етики у півтора раза, дозволивши їй створювати експертну раду із авторитетних у суспільстві діячів, чия думка буде особливо компетентною при розгляді тих чи інших питань. У склад комісії увійшли голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко, автор нового підручника з журналістської етики професор Валерій Іванов, медіа-адвокат Тетяна Котюжинська, хмельницька журналістка Світлана Кабачинська, редактор газети «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий, незакомплексований Микола Вересень та ін. За словами члена комісії Тетяни Котюжинської, котра координує юридичні аспекти журналістської діяльності, попит на роботу такого органу саморегулювання є. Чимало суддів, політиків чи цілих спілок, які опинилися у конфлікті з редакціями чи окремими журналістами, бажають розв’язувати суперечки поза судами. З іншого боку дуже багато позовів журналістів та редакцій судами не задовольняються, бо бракує якісних експертиз. Зрештою, існує небезпека заповнення редакцій журналістами, не обтяженими моральними засторогами, представниками враженого цинізмом молодого покоління. І за словами делегата Єгора Соболєва, вісімдесят відсотків журналістів не бажають сповідувати якусь етику. В цьому разі їх творчість – зброя масового нищення, повернута проти мільйонів читачів, телеглядачів і радіослухачів.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.