Гігантоманія по-харківськи

Харків - друге найбільше місто України, розташоване на південному сході
держави. Дорога із Хмельницького до Харкова потягом займе щонайменше 16 годин. Однак, ця подорож варта згаяного часу та зусиль.
Населення центру Харківської області складає біля півтора мільйона чоловік, площа -  306 квадратних кілометрів. З 1917 по 1934 роки місто було першою столицею УРСР, харків'яни і досі пишаються цим фактом. А зараз обласний центр вважається молодіжною столицею України - завдяки великій кількості навчальних закладів там проживає багато молоді.
Місто майбутнього
Перші слова, якими хочеться охарактеризувати Харків під час прогулянки його центральними вулицями, це гігантизм, велич та могутність. Широкі проспекти, великі площі, високі будівлі та пам'ятники солідних розмірів - характерні ознаки міста. Однак Харків зовсім не схожий на Київ, він самобутній, з притаманною лише йому атмосферою. Метро (тут також три гілки метро, як і в Києві, однак коштує жетон дорожче - 75 коп. - прим. авт.) теж відрізняється від столичного. Турнікет, ескалатори, потяги - все як звичайно, однак за внутрішнім інтер'єром харківське метро нагадує радянські книжки та фільми про майбутнє та інші планети. Химерні люстри, мозаїка на стінах, дивне поєднання кольорів, тьмяне світло створюють фантастичну атмосферу.
Харків - один з найбільших наукових, культурних, індустріальних і транспортних центрів України. Тут є 60 науково-дослідних інститутів, 30 вищих навчальних закладів (найвідоміший із них - Харківський університет, заснований в 1805 році, один з перших університетів Російської імперії - прим. авт.), шість театрів, п'ять музеїв, картинна галерея, 80 бібліотек.
Серед архітектурних пам'яток варто побачити будівлю Держпрому та площу Свободи (про них окремо в наступній главі), фонтан "Дзеркальний струмінь" в сквері Перемоги, кращий пам'ятник Тарасу Шевченку в світі, виконаний у 30-х роках. Також заслуговують на увагу релігійні споруди:  Покровський собор 1689 року в стилі українського бароко (найстаріша будівля Харкова, що збереглася до наших днів - прим. авт.), Свято-Покровський чоловічий монастир, Благовіщенський кафедральний собор, Успенський собор та його дзвіниця, що до 2005 року була найвищою будівлею міста (без телевеж).
Мешканці Харкова володіють хорошим почуттям гумору. Про це свідчать гумористичні пам'ятники, яких у місті чимало. Це пам'ятник Остапу Бендеру,  Отцю Федору із "Дванадцяти стільців", Футбольному м'ячу, Летючим закоханим, Елочці-Людожерці, Курячому яйцю, всечутному Вуху КДБ, Зеленій жабі в білу цятку, а також скульптура "Олень", з якої постійно спилюють роги.
Конструктивізм
Якщо ви, бперебуваючи в Харкові, не були на площі Свободи та не побачили будівлю Держпрому, то вважайте, що ви нічого не бачили.
Площа Свободи (колишня Дзержинського) третя за розмірами в Європі і п'ята у світі.
Вона має форму півкола, площу майже 12 гектарів. В 1963 році на площі було встановлено пам'ятник Леніну, який стоїть там і сьогодні. На площу виходять кілька історичних будівель, найграндіозніша з яких - Будинок державної промисловості.
Будівля з неприглядною назвою Держпром відома далеко за межами нашої держави. У Всесвітній енциклопедії архітектури саме фотографія Держпрому ілюструє статтю "Конструктивізм" (напрямок в архітектурі, характеризується простими, логічними, функціонально виправданими формами, доцільними конструкціями). Споруда цілком могла стати пам'ятником ЮНЕСКО. Однак реконструкція дому до 350-річчя Харкова, що розпочалася в 2003 році і розрахована до 2010 року, зробила це неможливим: експерти Всесвітньої організації визначили, що Держпром сильно змінився і втратив образ всесвітнього архітектурного пам'ятника.
Проект Дома Державної промисловості був розроблений в 1925 році та збудований в рекордно короткі строки - за два роки. На момент завершення будівництва це був найбільший не лише в СРСР, але й у всій Європі "хмарочос".
І кілька цікавих фактів про Держпром. Коли будівельники в 1926 році вручну рили котлован шостого під'їзду, вони знайшли кістки мамонта, які сьогодні зберігаються в природничому музеї. Під час німецької окупації декілька разів намагалися підірвати Держпром, але монолітна залізобетонна конструкція витримала. А деякі сьогодні діючі ліфти споруди пережили німецьку окупацію і мають вік 80 років.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.