“Кайфу мало і небезпечно”: Сергій Толстіхін про розвиток велотуризму на Хмельниччині

Галина БІЛЕЦЬКА

“Роздовбані” дороги та відсутність елементарних вбиралень.
Такими зараз постають українські “зелені” маршрути.
Змінювати це планує досвідчений хмельницький велотурист Сергій Толстіхін.

В його путівнику Європою вже стоїть відмітка “виконано” навпроти 31 країни. Їх Сергій Толстіхін відвідав, подорожуючи на велосипеді. Позаду тисячі кілометрів. Його крайня мандрівка завершилася наприкінці вересня. Тоді Сергій з коханою Юлею накрутили педалями понад 5 тисяч кілометрів. Поки ж велотурист планує трішки зупинитися. Для чого?

Ті, хто особисто знають Сергія, навряд чи повірять, що закордонні велоподорожі для нього в минулому. Картинку, на якій велотурист лежить вдома на дивані перед телевізором та б’є байдики, уявити важко. Адже ще скільки залишилося недослідженого. А як же гайнути на “залізному коні” в Азію чи Африку? Ймовірно, все це буде, але трішки згодом.

Зараз у мандрівника інші плани. Європою він мандрував не просто так. За горами та морями Сергій переймав досвід. Дізнавався, як зробити зелений туризм прибутковим та заманити до себе європейського туриста. Тепер накопичене буде впроваджувати на Хмельниччині.

Відео дня

"Побачене неприємно шокувало"

Починати, за словами Сергія, потрібно практично з нуля. 2010-2013 роки стали для велотуриста періодом досліджень рідної Хмельниччини. Тоді її просторами Сергій мандрував на велосипеді досить активно. Те, що бачив, відверто неприємно шокувало.

В той час з друзями ми активно мандрували Поділлям. Тому досить добре знаємо, як виглядає ситуація із зеленими маршрутами в нас. Фактично вони відсутні. Ще пішки люди десь там ходять, вело фанати знаходять місця, але їздять з перепонами. Мені, як батьку двох дітей, з родиною немає куди поїхати. Повно цікавих місць, понад 3000 пам’яток культурної спадщини на Хмельниччині. А поїхати з комфортом немає куди. Ти виїжджаєш на якусь роздовбану дорогу, на якій дитина просто знервиться їхати. Нам же стало цікаво, як же виглядає еталон. До чого потрібно йти. Тому ми стали виїжджати в Європу. І на сьогодні, в різному складі, ми відвідали 31 країну Європи і сьогодні вже легше сказати, де ми не були, - зазначає Сергій Толстіхін.

Еталон зеленого туризму - Польща

Цим самим еталоном зеленого туризму для веломандрівника стала сусідня нам Польща. Сергій із Юлею проїхалися легендарним маршрутом “Green Velo”. До створення якого були залучені понад 300 суб’єктів. Це і місцева влада, і представники бізнесу, і державні органи. Інвестували в нього різноманітні європейські гранти. Тепер Сергій мріє про подібні всеукраїнські масштаби. І з цього питання вже має чималі напрацювання.

Ми побачили різноманітні класні приклади зразкових зелених маршрутів. Тому зараз ми добре розуміємо, що таке зелений маршрут, як туристичний продукт. Як він має виглядати. Є різні нюанси, при чому зібрані вони не з якоїсь теорії, а з практики. Для мене першим еталоном стала Польща. Рік тому ми з Юлею поїхали таким веломаршрутом: Польща - Литва - Білорусь. Ми їхали по “Green Velo”. Це національна мережа велошляхів, довжиною понад 2100 кілометрів. Дуже гарно облаштований маршрут і для нас він номер 1 в топі всіх подоланих маршрутів, - розповідає велотурист.

За словами Сергія, в Україні була спроба створити щось подібне. Це мав бути зелений маршрут з Ужгорода в Харків під назвою “Вишиваний шлях”. Але все так і зависло в процесі “намірів”.

Виграли грант, промалювали маршрути, зробили пару заїздів і на цьому все завершилося. Але намалювати на карті веломаршрути - це ще не зелений туризм. Потрібно працювати з інфраструктурою. На прикладі польського “Green Velo”, зелений маршрут має пролягати окремими велодоріжками. Якщо він пролягає по автомобільних дорогах, то для цього має бути виділена окрема смуга. Але це вже крайній випадок. Такого взагалі не бажано, - говорить мандрівник.

"Відсталий рівень велошляхів"

Найгірший сценарій для велотуриста, за словами Сергія Толстіхіна, це їхати автошляхами, коли назустріч тобі мелькають тисячі авто. А в Україні переважно працює лише такий сценарій. В Європі все по-іншому. За подібним “відсталим” рівнем розвитку велошляхів Сергій може назвати лише Швецію.

Новини Хмельницького - фото з “Кайфу мало і небезпечно”: Сергій Толстіхін про розвиток велотуризму на Хмельниччині — Велошляхи у Швеції

Нам часто доводилося їхати по автодорогах, оскільки не всюди є зелені шляхи. Задоволення мало, кайфу мало і небезпечно. В ідеалі, має бути рівне покриття. Не може бути й ґрунтівка, бо якщо дощ чи болото, то там ти вже не проїдеш. Має бути тверде покриття поза дорогами з важким рухом. Сільськими дорогами можна їхати, там автомобільний рух мінімальний. За своїм рівнем розвитку до українських велошляхів подібні хіба що Швецькі. Там нам теж довелося несолодко. Їхали поруч з вантажівками. Відкрию секрет - Юлія навіть плакала, бо та фура її разів тримало не знесла. Якщо були велошляхи, то якісь локальні і вели нас в лісові хащі. Іноді йшли навіть пішки, бо не могли проїхати. Подібні ж маршрути й у нас на Хмельниччині,- говорить Сергій.

Зелені маршрути - це не лише гарні велодоріжки та відсутність вантажного транспорту. Адже їхати просто по дорозі стає нудно. За словами Сергія, в “зеленому” путівнику має бути, де заночувати. А головне - на що подивитися. Саме цей пункт відкриває простір для бізнесу.

В маршруті обов’язково мають бути місця для зупинки і відпочинку. В Польщі - це дуже кльові комплекси. Вони розташовані на відстані 12 кілометрів один від одного. Всі вони відмічені в мобільному додатку і відразу на карті можна дивитися, де вони будуть. Велосипедист, який довго їде, має десь відпочити. Там стоять бесідки, туалети. Часто вони розташовані біля якихось цікавих місць туристичних. Можна відпочити й запастися враженнями. Також має бути спільний бренд маршруту. Інформаційні стенди, сільські зелені маршрути, сайт та мобільний додаток,- пояснює Сергій Толстіхін.

Інвестувати у зелений туризм місцеві підприємці поки не дуже готові. Для них, за словами Сергія Толстіхіна, це “неоране поле”, а стати першопрохідцями мало хто наважується. Тому мандрівник своїм першочерговим завданням вважає показати наскільки зелений туризм може бути прибутковим. Починати планують з туристичної окраси Поділля - Дністра.

Ми зараз розробляємо таку штуку, яка називається “Кластерна ініціатива Дністер-1362”- це довжина Дністра. Ми хочемо об’єднати гравців туристичного ринку, щоб створити туристичний кластер. Щоб спільно пропонувати туристичний продукт для продажу. У нас уже є гарні контакти зі Старою Ушицею, Хотином. Це будуть змішані маршрути: велосипедно-пішо-водні. Буде шалений потенціал, - обіцяє велотурист.

Також ви можете переглянути відеоверсію нашої розмови із хмельницьким веломандрівником та дізнатися, який сюрприз від vsim.ua чекав Сергія з нагоди його Дня народження.