Це невелике містечко на Хмельниччині приємно здивує багатьох. Старокостянтинів відомий оборонним комплексом побудованим у XVІ столітті. Тут також є Домініканський собор з вежею, а біля старовинних споруд зливається дві річки – Случ й Ікопоть. Ідеальне місце для подорожі вихідного дня.
Старокостянтинів розташовується за 47 кілометрів від Хмельницького. Сюди можна легко доїхати рейсовим автобусом або попуткою. Найбільша його окраса і головна візитівка – замок князів Острозьких. В місті можна і на екскурсію сходити і панорамами затишної природи помилуватись. Турист знайде ще чимало цікавого тут.
Автовокзал розташований в центральній частині міста. Від нього пішки можна дійти до будь-якої визначної точки. Так, наприклад, поруч знаходяться домініканський монастир та оборонна вежа. У місті багато зелених насаджень, є центральний парк і кілька скверів. Приємно здивує набережна.
З самого початку, у XVII столітті, замковий комплекс Острозьких складався аж з 12 будівель. А за описом, тут було п’ять веж. Зараз всю архітектуру можна полічити на пальцях однієї руки. Про могутній колись замок сьогодні нагадує хіба оборонна башта, схожа на корону і руїни в’їзних воріт. Але це лише на перший погляд.
(Замкова 1/1)
Туристам буде що тут подивитися. Крім в’їзної брами, є рештки кам’яних мурів, церква, палацова частина замку і оборонна башта. Це ті споруди, що залишились. Є ще дзвіниця церкви, але вона була збудована у XVIII столітті.
У замку постійно проводяться екскурсії і діють різноманітні виставки. Сюди привозять свої роботи майстри з різних куточків України. Можна подивитись виставки живопису, ікон.
(Чкалова, 7)
Цегляну будівлю через річку Случ багато хто приймає за старовинний палац. Млин, який збудували майже 100 років тому - пам’ятка архітектури. П’ятиповерхова споруда велично красується на злитті річок Ікопоть і Случ. Вона приковує погляди, як не крути - верхівка видніється з будь-якої точки набережної. Колись млин будували на замовлення одного цукрозаводчика Дубасова, а після його смерті він перейшов у власність дружини. Історики вважають, млин однією з найпомітніших пам’яток архітектури епохи модерну саме через його художню виразність і вигідне розташування. Млин потребує реставрації, але фото на його фоні сподобаються навіть самим прискіпливим мандрівникам.
(вулиця К. Острозького, 45)
Думаєте нічим не примітна церква? А ні, в одному архітектурному ансамблі поєднані костел святого Івана Хрестителя і монастир орденів Капуцинів. В 1754 році його збудували за проектом відомого італійського архітектора Паоло Фонтана. З 1830 року і впродовж сорока років при монастирі діяв притулок для знедолених дітей. Також ченці тут заснували лікарню. Російська імперія скасувала монастир у 1887 році. Потім були спроби відновити його. Та в 1935 році його знову зачинили комуністи. Богослужіння відновились лише в 40-х роках.
Храм вражає своєю архітектурою і дизайном зсередини, а мелодія дзвонів заворожує. У різдвяні свята тут організовують вертеп. Усі бажаючі зможуть сфотографуватись або ж навіть зайти на службу.
Нептун з кіньми на набережній
Химерні металеві скульптури художника Миколи Мазура або лякають, або захоплюють, але вони точно нікого не залишають байдужим. Якщо у Хмельницькому конструкції розташовані серед дерев в парку Шевченка, то тут митець дав волю фантазії. На набережній в гирлі річки Ікопоть вони з’явились у 1992 році. З води виринає Нептун на трьох морських конях, русалка та інші водяні істоти. В інтернеті «гуляє» багато різних відгуків про металеві скульптури Миколи Мазура.
Найбільше діляться враженнями туристи, які приїздять на Хмельниччину вперше. Унікальність композицій в тому, що вони зроблені з металобрухту власноруч. Труби, колеса, пружини, резервуари і підшипники, використані двигуни…все, що віджило своє отримало друге життя.
(Вулиця Івана Федорова)
Все, що залишилось від колись могутнього оборонного комплексу - так звана сторожова вежа. 30-метровий донжон готичного стилю може стати цікавим для поціновувачів архітектури. Його збудували у XVI столітті. За описом, поряд була церква. Але потім всі будівлі передали ордену домініканців. Згодом від ченців комплекс знову відійшов до православної церкви. Найбільше будівлі постраждали під час протистоянь УНР і більшовиків. Потім тут було гестапо, пізніше - міліція. Вцілів лише шматок оборонної вежі. І досі діє монастир.
В колишньому домініканському костелі раніше був міліцейський тир. Коли на той час міліцію перевели в інше приміщення, то зліва від алтаря на стіні виступив образ матері Божої, коли припинились гриміти постріли.
(Грушевського, 15)
У самісінькому центрі розташувалась ця скромна, на перший погляд, сіренька будівля. Та й місцеві не всі знають, що це історична пам’ятка. Це один з небагатьох будинків, який зберігся в первинному вигляді. Непорушно лежить ледь не кожен камінчик на ньому. В XIX столітті за часів Російської імперії тут було поліцейське управління Старокостянтинівського повіту. Зараз будівля виглядає занедбано. Але поціновувачі і знавці архітектури впізнають у ній стиль класицизму. Тут є чимало композицій, присвячених Другій світовій війні, трипіллю, і різні зразки народознавства і релігії, починаючи від XVIII століття.
У Старокостянтинів можна потрапити з центрального автовокзалу Хмельницького. Вартість квитка на автобус коливається від 35 до 40 гривень, в залежності від рейсу. Перший транспорт у місто вирушає з Хмельницького о 4:45. Періодичність руху - 40 - 60 хвилин протягом дня.
Останній рейсовий автобус у зворотному напрямку від’їжджає з автостанції “Старокостянтинів” у 21:00. Можна також підсісти у транспорт, який прямує через Старкон з Києва.
Додаткову інформацію можна отримати за телефонами: (0382) 789 - 357 (хмельницький автовокзал).
Примітка: всі місця виведені на карту. Щоб переглянути, натисніть на мітку
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Олекса Шумейко