6 найстаріших пам’ятників Хмельницького: історія

• У Хмельницькому є десятки пам’ятників.

• Найстарішому 100 років.

• Розповідаємо історію.

Історичні події та постаті в різні роки стали приводом для зведення пам’ятників. Так, у Хмельницькому їх є десятки. Лише на честь Богдана Хмельницького - чотири пам’ятники. Один із них, той, що біля залізничного вокзалу, нагадаємо, почали консервувати. Все через стан монумента, який є аварійним. Адже звели його десятки років тому.

Та це не єдиний пам’ятник в місті, який має поважний вік. Найстарішому вже 100 років. У цьому матеріалі розповідаємо історію. 

Жертвам Проскурівського погрому

1925 рік

У другій половині 18 століття, із 300 будинків у Проскурові 184 належали євреям. Чимало з них активно займались розбудовою міста. До речі, саме із євреями пов’язана історія появи електрики в місті. Про це йдеться у книзі Людмили Пісклової “Подорож містом і часом”. 

Відомо, що у 1881 році з 2 274 дозволів на торгівлю 90% отримали євреї. Вони володіли трьома цегельними заводами, тютюновою фабрикою, трьома млинами, винокурнею та іншими підприємствами. 

Страшним для єврейського народу видався лютий 1919 року. Тоді відбувся Проскурівський погром. Провокація більшовиками євреїв до збройної боротьби проти УНР спричинила сприйняття цього народу як антиукраїнської сили. 

Ініціатори повстання втекли, а постраждало мирне єврейське населення. У той день в єврейських кварталах Проскурова почався погром. Його ініціював отаман Іван Семесенко.

- Отаман Семесенко зібрав підопічних на бенкет на честь подавлення повстання, звинуватив всіх євреїв у спробі захопити владу. Він вимагав від присутніх клятву, що вони вб’ють все єврейське населення міста, оскільки це необхідно Україні, - йдеться в матеріалах, що надав Ігор Ратушний.

Під час Проскурівського погрому 1919 року загинуло більше 1600 осіб. 

У 1925 році, на вулиці Святослава Хороброго, було встановлено пам'ятник жертвам Проскурівського погрому. На початку 2000-х його реставрували. Бронзові барельєфи виконані хмельницьким скульптором Костянтином Коржевим.

- Братська могила була виділена цегляною кладкою. Як наслідок, внутрішня поверхня могили була закрита асфальтом. Кошти на будівництво пам’ятника були зібрані євреями міста і родичами загиблих. Частково будівництво було профінансовано міською владою, – йдеться в матеріалах, що надав керівник Хмельницької благодійної організації “Хесед Бешт” Ігор Ратушний. 

Пам’ятник Богдану Хмельницькому біля залізничного вокзалу

1955 рік

Пам’ятник Богдану Хмельницькому біля залізничного вокзалу встановили у 1955 році, через рік після того, як Проскурів перейменували. Залізобетонна скульптура висотою 3,5 м, піднята на чотиригранний цегляний, оцементований постамент заввишки 4 м, який має форму зрізаної піраміди.

Авторами пам'ятника є скульптори Макар Вронський та Олексій Олійник, а також архітектори Шетичинський та Олександр Сидоренко. 

Цього року пам’ятник вирішили законсервувати, оскільки він перебуває в аварійному стані. 

- Буде огороджуюча металева конструкція по периметру — для того, щоб люди не могли підходити до нього і по цій конструкції буде натягнута банерна тканина, яка, якщо не дай Боже десь щось відламається, не дозволить його попаданню на перехожих. Також планується зверху якимось банером натягнути для того, щоб менше опадів попадало на бетонну конструкцію самого пам’ятника, – зазначив раніше заступник міського голови Василь Новачок. 

Пам’ятник-фонтан барону Мюнхгаузену 

1970 рік

Скульптура розташована у дворі будинку за адресою Кам’янецька, 48. Як йдеться в матеріалах ЦБС, його звели для організації дворового простору і як забаву для дітей. Скульптор – Валентина Ляшко, автори Григорій Мамона і Михайло Андрійчук – заслужений художник України. 

Фонтан виконаний з бетону у вигляді архітектурно-скульптурного ансамблю. Кінь п'є воду з бетонної діжки, яка одночасно виливається в басейн через отвір. 

У 2008 році серед активної молоді Хмельницького з'явилась ідея перенести пам‘ятник до кінотеатру імені Тараса Шевченка. Та цього не сталося. У 2016 році громадські активісти знову розробили цілий проєкт щодо відновлення скульптури барону і прилеглого майданчика. Однак на реставрацію скульптури коштів не виділили, – додають в ЦБС.

Наразі пам'ятник-фонтан барону Мюнхгаузену не працює.

Пам’ятник Тарасові Шевченку в сквері Шевченка

1992 рік

Пам'ятник поету Тарасові Шевченку було відкрито в 19 грудня 1992 року. Автори – українські скульптори Іван Зноба, народний художник України Валентин Зноба та архітектор В’ячеслав Громихін.

Автори скульптури, створюючи образ поета, брали за основу світлину, на якій зображений 47-річний Шевченко, який, на той момент, нещодавно повернувся із заслання. 

- До проголошення незалежності піднялось питання про встановлення пам'ятника Шевченку. Міська влада пішла на підтримку, тому зробили замовлення у відомого скульптора Валентина Зноби. Спочатку в 1991 році встановили камінь, - на тому місті мали спорудити монумент Шевченку. А в 1992 вже відкрили пам‘ятник, - розповідав раніше краєзнавець Сергій Єсюнін. 

Після відкриття пам’ятника перейменували і сквер – з Коцюбинського на Шевченка та кінотеатр, що розташований поруч.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому біля філармонії

1993 рік

Пам'ятник українському гетьманові Богданові Хмельницькому встановлений 28 вересня 1993 року. Автори – скульптор Валентин Борисенко, архітектор Микола Копил. 

Спочатку для розміщення монументу було виділено земельну ділянку на великому пагорбі перетину вулиць Сковороди та Кам'янецької. Та через деякі проблеми, що виникли із знесенням житлових будинків, які розташовані на тій території, питання з пам'ятником поставили на  паузу.

Та на початку 1993 року, коли місто мало відсвяткувати 500-ліття, за монумент заговорили знову. Вповноважені тодішнім мером Хмельницького Михайлом Чекманом архітектори довго шукали місце для монументу.

Спочатку пам‘ятник приміряли на площі, – він мав бути навпроти обласної адміністрації.  Та важко було визначитися з тим, куди гетьман і кінь будуть дивитися. Якщо обличчям до площі, то виходило, що спину гетьмана та зад коня бачили б з входу та вікон усі чиновники обласної ради та адміністрації. Якщо навпаки, то на зад пам’ятника дивилися б з майдану. Отож, ідея розміщення на центральній площі міста відразу відпала.

Невдовзі виник новий план розмістити монумент над мостом через колії по Кам’янецькій. Звідти славетного гетьмана на коні можна було б побачити з будь-якої точки міста. Але і з такою ідеєю не вийшло. Задумалися над тим самим, яким боком ставити пам’ятник – до центру міста чи від нього?

Тоді в архітекторів виникла ідея встановити його поряд з мостом, що лежить через річку Південний Буг. Та і з цим не вийшло.

Тому на 500-ліття міста Хмельницького, 28 вересня 1993 року, пам‘ятник втіснили між будівлями по вулиці Героїв Маріуполя, біля обласної філармонії. 

Ангел Скорботи 

1998 рік

На перехресті вулиць Проскурівської та Свободи знаходиться пам'ятник, що присвячений пам'яті жертв тоталітаризму і нагадує про трагічні долі мільйонів радянських людей. 

- Відомо, що на Хмельниччині майже 13 тисяч були незаконно страчені, близько 60 тисяч насильно вивезені впродовж 1930-1950 років. Це були робітники, селяни, військові, керівники підприємств та установ – численні жертви «колективізації», «розкуркулення», «шпигуни» і «диверсанти», – йдеться в матеріалах ЦБС.

На початку 1990-х років у міської влади виник задум вшанувати жертв. Від задуму до відкриття монумента пройшло більше чотирьох років. 

Так, у сквері, на місці колишнього розташування НКВС, поблизу приміщення обласної прокуратури, спочатку була поставлена гранітна плита з написом, що тут буде встановлено «Пам'ятний знак жертвам сталінських репресій». 24 серпня 1998 року пам'ятник було відкрито.

Пам'ятник Ангелом скорботи, виник в уяві молодого скульптора Богдана Мазура. Він втілив його у життя разом з батьком – Миколою Мазуром.

- Скульптори разом з архітектором В. Козубенко створили пам'ятник-символ, що не лише увічнив пам'ять про жертви насилля, але й об'єднав і примирив людей різних поколінь і націй, різних релігійних конфесій і політичних поглядів. Цим символом став Ангел, що зійшов з небес і ніби призупинився на мить у нині такому благословенному місці, серед дерев і квітів. На пам'ятнику скромний, але багатомовний напис: «Мешканці міста – жертвам репресій», – йдеться в матеріалах міської централізованої бібліотечної системи. 

Читайте також: Хмельницький і Козятин пов’язує вокзал: розповідаємо чому

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.