Війна почалася 10 років тому. Пригадуємо, як це відбувалося

Краматорськ, 16 квітня 2014 року

• 2014 року Росія анексувала український Крим та почала війну на Донбасі.

• Тоді з’явилися «ДНР» та «ЛНР», захистом яких Путін, серед іншого, виправдовував вторгнення 24 лютого 2022 року.

• Розповідаємо та нагадуємо, з чого починалася війна, яка триває досі.

24 лютого 2022 року у спокійне життя українців увірвалася війна. Для багатьох це стало громом серед ясного неба. Протягом восьми років завдяки своїй армії українці могли спати спокійно та вести звичне життя. Розповідаємо, як 2014 року почалася війна, яка відносно нещодавно розгорілася з новою силою.

Перемога Євромайдану та втеча Януковича

21 листопада 2013 року Кабінет міністрів України на чолі з Миколою Азаровим зупинив підготовку до підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом. У відповідь на це в Україні розпочалися акції протесту. Перше їхнє загострення відбулося 30 листопада, коли правоохоронці розігнали мітинг на майдані Незалежності у Києві та побили його учасників. Приводом для цього була необхідність встановлення новорічної ялинки.

24 листопада у Києві відбувся мітинг Антимайдану, організований «Партією Регіонів» та «Українським вибором». Надалі такі акції відбувалися неодноразово, переважно у південних та східних регіонах України. Переважно участь у них брали за гроші або за примусом керівництва. Серед учасників були поширені проросійські символи, як от георгіївська стрічка.

За час Євромайдану до протестів долучилися мешканці багатьох населених пунктів України та світу. Лише у Києві на майдані Незалежності збиралося до мільйона людей.

22 січня 2014 року, на День Соборності, з’явилися перші жертви дій влади. Це були Сергій Нігоян та Михайло Жизнєвський. Україною прокотилася хвиля захоплень будівель влади. Так, 24 січня протестувальники зайняли Будинок Рад у Хмельницькому.

Фінальним етапом Євромайдану було 18-20 лютого 2014 року. У цей період тривали масштабні зіткнення протестувальників із силовиками в центрі Києва. Тільки 20 лютого силовики з вогнепальної зброї застрелили десятки беззбройних майданівців. Того ж дня у парламентів зібралися депутати, аби обговорити ситуацію. Ввечері, о 22:17, підтримали постанову, якою засуджували застосування насильства та зобов’язали силовиків не застосовувати зброю.

22 лютого Верховна Рада припинила повноваження Віктора Януковича на підставі його самоусунення від виконання обов’язків. Того ж дня він записав звернення, де назвав події «державним переворотом». Варто зазначити, що протягом 19-22 лютого Янукович вивозив речі зі своєї резиденції у Межигір’ї. 25 лютого Януковича оголосили у розшук. 27 лютого у російських ЗМІ з’явилося його звернення, де він назвав себе легітимним президентом.

За час Євромайдану загинули 107 людей, яких називають Небесною сотнею. Всі вони мають звання Героя України та орден «Золота зірка». Серед силовиків загинули 16 осіб. Загальна кількість постраждалих складає до трьох тисяч осіб.

Анексія Криму

23 лютого, відразу після втечі Януковича, у Севастополі відбувся проросійський мітинг, на якому оголосили недовіру чинному міському голові та обрали «народного» очільника — російського бізнесмена Олексія Чалого. Тоді ж оголосили про створення «загонів самооборони».

26 лютого у Крим під різними приводами почали прибувати російські військові підрозділи. Нагадаємо, що на той час з дозволу Верховної Ради України там вже дислокувався Чорноморський флот Росії. Того ж дня під будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбулися два мітинги — проросійський та проукраїнський. Серед останнього було чимало кримських татар.

У ніч на 27 лютого невідомі озброєні люди, яких згодом прозвали «зеленими чоловічками», захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Криму, встановивши там російські прапори. Того ж дня відбулося засідання парламенту автономії, де прийняли рішення про проведення «референдуму» щодо розширення її повноважень 25 травня. Тоді ж у відставку відправили уряд АРК.

Крім того, 27 лютого російські військові з технікою без знаків розрізнення захопили аеропорт «Бельбек» у Севастополі. 28 лютого з’явилися блокпости на в’їздах до Криму з боку «материкової» України. Того ж дня захопили аеропорт «Сімферополь».

Протягом наступних тижнів тривало поступове блокування та захоплення військових об'єктів та об’єктів зв’язку. При цьому російські військові подеколи прикривалися цивільним населенням.

6 березня у Криму відключили українське телебачення, запустивши мовлення російських каналів. Того ж дня депутати парламенту АРК звернулися до Росії з проханням приєднати автономію. Крім того, вирішили перенести запланований «референдум» на 16 березня. На нього винесли питання щодо приєднання республіки до Росії. Аналогічні рішення прийняла міська рада Севастополя.

16 березня у Криму відбувся незаконний «референдум» про статус Криму. В окремих місцях з численною кримськотатарською громадою виборчі дільниці не були створені. Референдум не був визнаний Україною та міжнародною спільнотою, незалежних міжнародних спостерігачів на дільницях не було. Голосування пройшло з численними порушеннями, зокрема, отримати бюлетень можна було кілька разів та за російським паспортом.

За «офіційними» даними, явка на «референдум» склала понад 84%, а підтримка приєднання до Росії — понад 96%. За даними Меджлісу кримськотатарського народу, явка під час референдуму склала 30-50%, з яких за приєднання до Росії проголосували близько половини.

17 березня парламент Криму проголосив створення «Республіки Крим» з Севастополем у її складі. 18 березня Володимир Путін підписав договір про прийняття Криму до Росії. Документ був ратифікований 21 березня.

Участь російських військових в анексії влада заперечувала, однак уже у квітні 2014 року очільник Росії визнав, що вони таки брали у цьому участь. 24 березня виконувач обов’язки президента Олександр Турчинов наказав передислокувати українські військові підрозділи до інших регіонів України. Анексію Криму порівнюють захопленням Австрії нацистською Німеччиною 1938 року, оскільки це відбувалося за схожим сценарієм.

Війна на Донбасі

Після втечі Януковича в південних та східних регіонах України активізувалися проросійські виступи. На них звучали вимоги щодо федералізації та відокремлення від України. Мітинги відбувалися за участі громадян Росії.

1 березня російська Рада Федерації дала дозвіл Володимиру Путіну на застосування армії за кордоном. 13 березня в Україні відновили Національну гвардію на заміну внутрішнім військам. 17 березня Олександр Турчинов наказав провести часткову мобілізацію. В Україні почався особливий період, який триває досі. Наступного дня, 18 березня, почалася перша хвиля мобілізації.

6 квітня 2014 року невідомі озброєні люди захопили Донецьку ОДА. 7 квітня у залі засідань Донецької облради група громадян з області оголосила про створення «Донецької народної республіки». Того ж дня на мітингу у Харкові оголосили про створення «Харківської народної республіки».

12 квітня у Слов’янську та Краматорську Донецької області з’явилися озброєні «зелені чоловічки». Там були захоплені органи влади та відділення міліції, на будівлях встановили російські прапори. Протягом наступних тижнів тривали захоплення озброєними людьми установ у Харківській, Донецькій та Луганській областях.

13 квітня на Донбасі була розпочата антитерористична операція. Цього ж дня поблизу Слов’янська відбувся перший бій війни на Донбасі. 21 квітня в Одесі проголосили «Одеську народну республіку», 27 квітня — «ЛНР» у Луганську.

11 травня у деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей відбулися «референдуми», на яких, за даними організаторів, мешканці підтримали створення «ДНР» та «ЛНР». Результати не були визнані Україною та міжнародною спільнотою, а 15 травня Генеральна прокуратура оголосила «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями.

25 травня в Україні відбулися президентські вибори, де у першому турі перемогу здобув Петро Порошенко. 26 травня відбувся перший бій за Донецький аеропорт.

13 червня українські військові звільнили від терористів Маріуполь. 14 червня при посадці в Луганському аеропорту був збитий літак Іл-76. Загинули 40 українських десантників та 9 членів екіпажу.

5 липня під контроль України повернуті Краматорськ, Слов'янськ, Артемівськ (Бахмут), Дружківка та Костянтинівка. 11 липня українських військових та прикордонників у районі Зеленопілля Луганської області обстріляли з території Росії. Загинули 23 захисники. 17 липня з зенітно-ракетного комплексу «Бук», пригнаного з Росії, поблизу Донецька був збитий пасажирський «Boeing». Загинули 298 осіб.

19 липня почався рейд 95-ї окремої аеромобільної бригади. Завдяки йому був повністю відновлений контроль над кордоном у Донецькій області та частково — у Луганській. Під час проведення рейду десантники вступали в бої зі Збройними силами Росії.

6 серпня почалися бої за Іловайськ. 10 серпня сили АТО повністю оточили «ДНР».

12 серпня з’явилися повідомлення про масове вторгнення російських військ на територію України. 29 серпня українські війська почали вихід з оточення в Іловайську. Попри обумовлений «зелений коридор», їх почали обстрілювати. Загинули 366 українських захисників, а також щонайменше 41 цивільна особа, ще 300 військових потрапили у полон. Внаслідок російського вторгнення Україна втратила частину звільненої раніше території на Донеччині та Луганщині.

20 січня 2015 року терористи підірвали новий термінал Донецького аеропорту. Загинули 44 українських бійців. За кілька днів сили АТО залишили аеропорт. 21 січня почалися бої за Дебальцеве. 24 січня терористи обстріляли мікрорайон Східний у Маріуполі та блокпост ЗСУ. Загинули 29 людей. 18 лютого сили АТО завершили вихід з оточення в районі Дебальцевого Донецької області.

З того часу суттєвих змін лінії фронту на Донбасі не відбувалося. Це далося ціною життів і здоров’я українських військових. Серед важливих подій варто згадати 30 квітня 2018 року, коли була завершена АТО та розпочата Операція об’єднаних сил.

Того ж року, 25 листопада, Росія захопила три українські військові судна у Керченській протоці. 24 моряки потрапили у полон. 26 листопада в частині регіонів України був запроваджений воєнний стан. Це області, які межують з Росією, Чорним морем та Придністров’ям. 26 грудня воєнний стан був скасований. У листопаді 2019 року моряки та кораблі були повернуті. Судна росіяни перед цим пограбували.

Станом на кінець 2021 — початок 2022 року жертвами війни на Донбасі стали понад 3600 українських військових та понад 3900 цивільних. Майже два мільйони осіб через війну були змушені змінити своє місце проживання.

Читайте також:

• Яким був початок війни для хмельничан: згадуємо новини на «ВСІМ»
• Рекет, «пижики» та мільйонні зарплати: яким був Хмельницький у «буремних» 90-х

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.