Рекет, «пижики» та мільйонні зарплати: яким був Хмельницький у «буремних» 90-х

Рекет, «пижики» та мільйонні зарплати: яким був Хмельницький у «буремних» 90-х
Перехрестя Подільської та Кам'янецької, 1997 рік. Фото С. А. Тархова
  • Перше десятиліття після проголошення незалежності для міста було складним.

  • Закривалися підприємства, гроші знецінювалися, а люди йшли на базар.

  • Але було й чимало хорошого.

Останні десять років 20 століття на пострадянському просторі називають буремними дев’яностими. Після розпаду СРСР Україна була змушена різко переходити від планової економіки до ринкової. Все це супроводжувалося кризою, шаленим знеціненням грошей, закриттям підприємств та розгулом злочинності. А що у цей час відбувалося у Хмельницькому? Про все ми розпитали в історика Сергія Єсюніна.

Відновлення незалежності та декомунізація

Ще перед розпадом СРСР у Хмельницькому почали діяти проукраїнські сили. Однією із найбільших був Народний рух України. У цей час активно використовують зовсім не радянську символіку — синьо-жовтий прапор. Наприкінці 1980-х у Хмельницькому не було пам’ятника Тарасу Шевченку. Тому активісти підняли питання про його встановлення. У теперішньому сквері Шевченка на початку 1990-х років встановили пам’ятний знак поету. Також провели мітинг, на якому майоріли українські національні прапори. 1992 року встановили повноцінний монумент, тоді ж сквер Шевченка отримав сучасну назву.

1991 року Хмельницький одним із перших міст України провів декомунізацію вулиць. Стерли з обличчя міста назви «Карла Маркса» (Подільська), «Леніна» (Проскурівська), «Фрунзе» (Кам’янецька), «Рози Люксембург» (Грушевського), «Карла Лібкнехта» (Соборна). Площа Леніна стала майданом Незалежності. Інші міста, особливо півдня та сходу, зберегли подібні назви аж до часу обов’язкової декомунізації після 2015 року. 1992 року з майдану Незалежності у теперішній парк Чекмана перенесли пам’ятник Леніну. Від серпня 1990 року до липня 2002 містом керував Михайло Чекман.

Економічна криза та мільйонні зарплати

Не обійшла Хмельницький і економічна криза 1990-х. Більшість підприємств почали переходити на скорочений робочий тиждень, а також звільняти працівників. Таке відбувалося, наприклад, на заводах «Катіон», «Темп», «Нева» та «Новатор». Проте в цілому економічні негаразди Хмельницький пережив досить нормально. Так сталося тому, що міська влада стимулювала розвиток приватного підприємництва.

Особливий поштовх був для розвитку речового ринку. На початок 1990-х він був досить невеликим та працював лише раз на тиждень. Ринок належав Українській кооперативній спілці. Проте у 1990-ті на Львівському шосе постав цілий комплекс базарів, який був одним із найбільших у Східній Європі. Сюди приїжджали купувати та продавати торгівці з найближчих країн — Польщі, Литви, Молдови, Білорусі. Бувало так, що на базарі доводилося торгувати людям з вищою освітою. Але саме речовий ринок, за словами Сергія Єсюніна, допоміг хмельничанам вижити. Завдяки ринку у місті були робочі місця і навіть стабільно зростала чисельність населення.

Не обійшла Хмельницький і гіперінфляція першої половини 1990-х. Сергій Єсюнін пригадує, що у 1994 році він отримував зарплату у 3,5 мільйона карбованців. Протягом року вартість товару чи послуги могла зрости у 10 разів. Досить часто підприємства видавали працівникам зарплату продукцією. Хтось лишав її собі, а хтось ніс на той же таки речовий ринок. Бувало й так, що товари везли обмінювати в інші країни, а звідти привозили вже щось інше. Купони не зберігали, а обмінювали в долари чи купували товари.

13 нових вишів за десятиліття

Станом на початок 1990-х років студентською столицею Хмельниччини був Кам’янець-Подільський. Там було найбільше студентів та найбільше вишів. Однак протягом десятиліття ситуація змінилася.

Спочатку у Хмельницькому був лише один заклад вищої освіти — Хмельницький технологічний інститут (зараз ХНУ). 1992 року з’явився приватний Інститут бізнесу. Того ж року відкрилася філія Одеського відкритого університету, яка згодом перетворилася у Хмельницький університет управління та права.

1992 року на базі вищого артилерійського командного училища створили Інститут Прикордонних військ України. Зараз це прикордонна академія. У 1990-х роках тут навчалися курсанти не тільки з України, а й з Грузії, Білорусі та Казахстану.

У 1990-х також перетворили педагогічне училище на гуманітарно-педагогічну академію, а кооперативний технікум — на кооперативний торгово-економічний інститут. Зрештою на кінець десятиліття у Хмельницькому було 14 закладів вищої освіти.

Перше телебачення та газета «Всім»

На початок 1990-х у Хмельницькому майже не було друкованої преси. Виходили лише дві обласні газети — «Радянське Поділля» та комсомольська «Корчагінець». 1990 року випустили перші номери проукраїнської газети «Вільне слово». Вона стала друкованим органом міської ради. 1992 року її перейменували на «Проскурів». 1997 року вийшов перший номер ділового тижневика «Всім».

До 1990-х обласне радіо на Хмельниччині було, але мовило по кілька годин на день через проводову мережу. Телебачення не було зовсім. 1991 року запустили ХТБ, яке потім змінило назву на «Поділля-Центр».

Наприкінці періоду існування СРСР у Хмельницькому не було громадських організацій. Були лише товариства, і тими керувала держава. Справжні громадські організації з’явилися лише на початку 1990-х. Так, 1992 року запрацювало товариство української мови «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Діє воно й дотепер.

Ядерне роззброєння та новий мікрорайон від США

1994 року Україна відмовилася від ядерної зброї. Процес роззброєння зачепив і Хмельницький. На території Хмельниччини були розташовані шахтні пускові установки ядерних ракет. Керувала ними 19 ракетна дивізія стратегічного призначення у мікрорайон Ракове. У 1993—1994 роках ракети зняли з озброєння, а пускові шахти демонтували. Дивізію при цьому скоротили. За це Сполучені Штати профінансували будівництво мікрорайону Ракове-2

Після цього у Хмельницькому поетапно ліквідували мотострілецьку дивізію. Зараз на її місці розташований 8 полк спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗСУ. Скорочення військових підрозділів було однією з причин зупинки основних заводів — вже згаданих «Катіону», «Темпу», «Неви» та «Новатора». Всі вони були спрямовані на військово-промисловий комплекс. Зараз лише «Новатор» виготовляє обладнання для військових літаків.

Рекет, «бригади» та «кришування» бізнесу

Рівень злочинності у Хмельницькому не був високим порівняно з іншими містами. Проте були у нас і рекет, і «бригади» у мікрорайонах, і кримінальні авторитети. Були ситуації, коли люди боялися їхати в інші місцевості, адже там їх могли сприйняти як чужих. Це перш за все стосувалося молоді. «Бригади» займалися рекетом або «кришували» бізнес. З ними подеколи потрібно було «узгоджувати» відкриття власної справи. Поступово все це минуло.

«Пижики» та нове тролейбусне депо

Проблеми транспорту у Хмельницькому переважно вирішили запуском тролейбуса у 1970 році. Були й автобуси. Але доїхати до деяких мікрорайонів, наприклад, Гречан чи Лезневого, було важко. У 1990-х почали з’являтися приватні перевізники. Знаменною подією стала поява мікроавтобусів «Пежо» в 1997 році. Хмельничани назвали їх «пижиками». Сергій Єсюнін каже, що тоді це стало своєрідною сенсацією.

1995 року економічна ситуація стабілізувалася, тому побудували нове тролейбусне депо поряд зі старим. Це дозволило збільшити тролейбусний парк та прокладати нову контактну мережу.

У 1990-х роках припинилися регулярні пасажирські рейси з хмельницького аеропорту. Причиною стало здорожчання палива та послуг з обслуговування. А гіперінфляція не давала встановити стабільні ціни на послуги. Зрештою пасажирів возили лише чартерами, а сам аеропорт почав поступово згасати.

Провели електрифікацію залізниці та 1997 року запустили перші потяги з електровозами. Сергій Єсюнін розповідає, що мешкає поряд із залізницею. Коли почали використовували тепловози, довкола залізниці осідала сажа, а сніг взимку був чорним. Із появою електровозів все змінилося, навіть трава поряд з помешканням стала зеленішою.

Забудова Озерної та підземка у центрі

Протягом 1990-х років тривала забудова міста. Найшвидше нові будинки з’являлися у мікрорайоні Озерна, який є наймолодшим у Хмельницькому. 1995 року освятили костел на проспекті Миру. 1999 року почали висаджувати парк «Подільський», що на розі Львівського шосе та Західно-Окружної. 1993 року відкрили підземний перехід у центрі міста.

Закриття кінотеатрів та новий органний зал у філармонії

У 1990-х роках свій статус підвищили музично-драматичний театр та театр ляльок вони обоє стали академічними. У філармонію облаштували органний зал. На початок десятиліття у Хмельницькому було 7 комунальних кінотеатрів. Зараз їх залишилося лише 2 — імені Шевченка та «Планета».

Активісти Народного руху України на демонстрації, 1 травня 1990 року. Фото з сайту Хмельницької міської ради
Майдан Незалежності у 1990-х роках. Фото з книги Сергія Єсюніна
Заріччя та Озерна у 1990-х роках. Фото з книги Сергія Єсюніна
Відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку, 1992 рік. Фото з сайту commons.wikimedia.org
Хмельницький наприкінці 1980-х — на початку 1990-х. Фото зі сторінки віртуального музею міста Хмельницького у Facebook
Хмельницький наприкінці 1980-х — на початку 1990-х. Фото зі сторінки віртуального музею міста Хмельницького у Facebook
Хмельницький наприкінці 1980-х — на початку 1990-х. Фото зі сторінки віртуального музею міста Хмельницького у Facebook

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Коментарі (18)
  • Oleg Dovator

    Развалили,  декомунизировали и покрасили все в жовто блакитный. Все, почти
  • Читач37

    Ядерные ракеты... за копейки Американцам отдали.
  • Sidorcuk Masa

    ДЕЕЕЕ?Земля для городян???? З 1995-1997 рік ВСЯЯЯ земля, згідно конституції СТАТТЯ 13 була розділена між УСІМА жителями області. Мешканці села получили МАЙНОВІ паї - трактором, ковгоспом, коровою, свинею, фермою, іншим майном ковгоспа. Мешканці міста отримали ваучири, облігації, на майно міста - АКЦІЇ на заводи, фабрики , і інші майнові сертифікати. Залишилась ЗЕМЛЯ. Їі розпаювали пополам - жителям міста і жителям сіл. Сільску землю отримали мешканці сіл ( всі мешканці ,ААЛЕ найбільши чином діти голови ковгоспу, родичі сільради, куми голови ковгоспу і сільради.) А землю НЕРОЗПАЙОВАНУ городян віднесли до земельного фонду , резервного фонду землі , фонду держ призначення землі , землі запасу, землі лісового фонду, землі водного фонду, землі природно-заповідного фонду. АЛЕ в 1997-1998 році сільскі на один рік приїхали, повлаштовувались на фабрики, заводи, ВЗЯЛИ БЕЗ %кредити від роботи на будівництва житла, хати, дачі , БО НАПЕРЕД ЗНАЛИ про знецінення грошей , про майбутні купони(в ці роки поводили купони, і люди стали отримувати зарплатню МІЛЬЙОНАМИ ГРИВЕНЬ) і сільскі обанкротили підприємства і підприємства розвалилиса. І ТУТ НАСССС_ЛИ, ЗДОРОВЯ забрали, ЗЕМЛЮ забрали,льготи набрали на всю родину, здитинства пільги, РОБОТИ позабирали, чому завкридували розвалили , а винен хто - ПУТІН??? ГРОЙСМАН? МЕР МІСТА? В селах їх дуже багато НЕХВОРІЮЧИХ родиться , тому родичі сіл вже на внуків і правнуків записують і виділяють незозпайовану для городян міста землю. В них там по 3-6 паїв на рило. І в місто їдуть роботи забирають. І дитсадки забирають.І пільги понавиписували різні на себе, ЩОБ НІЗАЩО НЕПЛАТИТТИ І ЇЗДИТИ НАДУРНЯК,  І в деяких регіонах вже продають европейцям  землю пайову НАШУ, яка мала достатись городянам, по 100 000-120 000 грн за гект

    Иван Иванов reply Sidorcuk Masa

    в якій палаті знаходитесь? хоч прийду провідаю
  • Vitaly Kryvy

    Пригадую, будучи студентом у 1998 їздив тролейбусом за 25 коп., бо "пижиком" було дорого.

21:09 Йому було всього 19. Спогади про загиблого воїна Володимира Шкринду photo_camera 20:42 На Хмельниччині діятиме 6 черг погодинних відключень: що це означає? 18:28 Хто встановлює тарифи на комуналку в Хмельницькому (ІНФОГРАФІКА) 16:01 Хмельницький “Електротранс” шукає водіїв та водійок. Які умови? Від читача 17:46 1118 стентувань коронарних артерій при гострому інфаркті міокарда проведено у КНП "ХОССЦ" у 2022 році 15:06 «В перший день піднявся і пішов»: попрощалися з Василем Сіргуном, який загинув на війні photo_camera 14:53 У Карпатах загубилися лижники з Хмельницького й Дніпра 13:09 Жахи російського полону: інтерв’ю з хмельничанином Денисом Гайдуком play_circle_filled 12:53 Громади Хмельниччини отримали 35 станцій Starlink 11:57 На Дунаєвеччині чоловік украв електроопору 10:49 На Хмельниччині обікрали недіючий ресторанно-готельний комплекс 09:47 Убила свічка: у полум’ї на Шепетівщині загинув чоловік 07:11 Як на Хмельниччині відключатимуть світло 27 січня: графік
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up