Яким був початок війни для хмельничан: згадуємо новини на «ВСІМ»

Відправка на Схід батальйону територіальної оборони (1 липня 2014 року) та захоплення корвету «Хмельницький» (20 березня 2014 року)

• Захоплення корвету «Хмельницький», мобілізація та перші загиблі.

• Розповідаємо, якими були перші місяці російсько-української війни для хмельничан.

Понад вісім років тому, у 2014-му, почалася російсько-українська війна. З перших її тижнів хмельничани боролися з загарбниками, охороняли кордони, лікували поранених, волонтерили та приймали переселенців. Раніше ми вже розповідали вам, якою був перші місяці війни для українців загалом. Про це йшлося в матеріалі «Війна почалася 8 років тому. Пригадуємо, як це відбувалося».

Тепер же ми розповімо вам, яким був початок війни для хмельничан. Для цього переглянули понад сотню матеріалів на нашому сайті за лютий-серпень 2014 року. Вибрали для вас найбільш важливі та цікаві.

Лютий — розстріл під СБУ та «ленінопад»

Як і вся Україна, Хмельницький активно долучився до Євромайдану. Містяни брали участь в акціях протесту як на київському, так і на місцевому майдані Незалежності. Найбільш відомою подією періоду Євромайдану у Хмельницькому можна назвати розстріл активістів під будівлею СБУ та подальший її підпал.

19 лютого містяни помітили дим у дворі обласного управління СБУ. Припускали, що там спалюють документи — таке на той відбувалося і в інших органах влади в Україні. Того ж дня хмельничани перекрили рух на Кам’янецькій та Львівському шосе. Будівлю СБУ намагалися штурмувати, в процесі чого звідти пролунали постріли. Була поранена жінка, як згодом з’ясувалося — Людмила Шеремет.

Обережно! Відео містить сцену насильства!

Відтак з допомогою тролейбуса протестувальники виламали ворота в управлінні. Ввечері будівлю СБУ підпалили. Внаслідок цих подій загинули Людмила Шеремет, яка померла кількома днями пізніше, та Дмитро Пагор, який отримав кульові поранення та помер того ж вечора. Також кілька людей були поранені. Винних у цьому не знайшли й досі. Справа щодо начальника СБУ Віктора Крайтора розслідується. 12 березня 2021 року стало відомо, що зі справи зникла більша частина доказів.

Наступного дня, 20 лютого, з’явилося повідомлення про втечу з країни тогочасного голови Хмельницької ОДА Василя Ядухи. Він зареєстрував в аеропорту «Жуляни» («Київ») на рейс до Москви. Чиновник був відомий, зокрема, тим, що у червні 2010 року назвав режим Януковича «владою від Бога».

Того ж дня, 20 лютого, начальник СБУ Віктор Крайтор написав заяву про відставку. Кілька тисяч мітингувальників змусили його стати на коліна та просити прощення у батьків та рідних постраждалих під час розстрілів майданівців.

21 лютого у Хмельницькому відбувся «ленінопад». Пам’ятник радянському діячу не встояв біля «Новатора». Та ж доля спіткала монумент Леніну у парку Чекмана. І того ж дня знесли пам’ятник у Ружичній.

24 лютого голова Хмельницької ОДА Василь Ядухаю подав у відставку. Також він розпустив фракцію «Партії регіонів» в обласній раді.

25 лютого в центрі Хмельницького спалили офіс обласної організації «Комуністичної партії». До слова, саму партії та її ідеологію заборонили 2015 року.

26 лютого у відставку подав голова Хмельницької обласної ради Микола Дерикот. При цьому він заявив, що робить це не добровільно, та розповів про погрози з боку депутата облради Валерія Лескова.

27 лютого президент-втікач Віктор Янукович дав пресконференцію у Ростові-на-Дону. Там він заявив, зокрема, що вважає себе законним президентом України, попросив пробачення в українців та сказав, що на наступні президентські вибори не збирається.

28 лютого з’явилася інформація про пересування бронетранспортерів, літаків та вертольотів у Крим з боку Росії.

Березень — захоплення «Хмельницького», переселенці та мобілізація

1 березня російський парламент схвалив використання Збройних сил на території України. На сайті vsim.ua новина про це вийшла під назвою «Росія оголосила війну Україні. У Криму російські війська». Серед тих, хто підтримав це рішення, була уродженка Шепетівка, голова Ради Федерації Валентина Матвієнко.

Також вона заявила таке: «Ніколи війни між нами не буде, ми братські народи, ми слов'янський світ. Росія зацікавлена в мирній, стабільній, процвітаючій Україні. Ми виступаємо за збереження державності України, за збереження її територіальної цілісності.»

4 квітня 2022 року про Валентину Матвієнко висловилася заступниця голови Шепетівської міськради: «Ми не хо­че­мо на­зи­ва­ти її зем­лячкою. Лю­ди­на, яка на­ро­ди­ла­ся в на­шо­му міс­ті і яка під­три­ма­ла те, що ро­бить Росія в на­шій кра­їні, — це не лю­ди­на».

Того ж дня, 1 березня 2014 року, український флот, зокрема флагман «Гетьман Сагайдачний», вийшов із Севастополя у море. Подальше місце дислокації кораблів тоді не повідомляли. В’їзд у Крим сухопутними шляхами був заблокований.

Того ж дня у Хмельницькому оголосили мобілізацію. Про це журналістам vsim.ua розповів на той час депутат міськради Олександр Симчишин. Втім, події того дня мобілізацією назвати було складно.

«Я очікував чогось більшого, але мобілізація виявилася фарсом. Політикам потрібно менше кидатися гучними заявами, а говорити по суті», — розповів тоді хмельничанин Юрій, який разом з друзями вийшов на майдан. Зрештою хмельничани записали звернення до кримчан, де російською мовою попросили миру та розуміння.

2 березня російські військові штурмували базу Військово-морських сил України у Севастополі. Тим часом українським військовим вдалося відбити штаб флоту та прикордонну службу в Балаклаві. Українська армії була приведена в повну бойову готовність та розпочаті збори військовозобов’язаних. Національні меншини Хмельницького — угорці, вірмени, євреї, поляки та росіяни — висловили підтримку українському народу.

3 березня у Хмельницькому відбувся мітинг проти війни в Україні. Надалі у місті подібні акції відбувалися неодноразово.

6 березня хмельничан віком до 40 років закликали з’явитися до військкомату для уточнення облікових даних та отримання мобілізаційних розпоряджень. Того ж дня Верховна Рада Автономної Республіки Крим звернулася до Росії з проханням про включення до її складу. На 16 березня запланували проведення референдуму з цього питання.

7 березня хмельничан закликали допомогти армії фінансово. Міноборони оприлюднило рахунки для перерахування грошей.

11 березня Віктор Янукович знову зробив заяву в Ростові-на-Дону. Розповів, що вважає себе «легітимним президентом» України та пообіцяв скоро повернутися в Київ.

Того ж дня заступник командира корвету «Хмельницький» Віталій Дмитрик заявив, що екіпаж не зрадить присязі. На той момент корабель дислокувався на базі у Севастополі. Також він подякував Хмельницькій та Славутській міськрадам, а також Хмельницькій АЕС за моральну та матеріальну підтримку.

12 березня стало відомо, що Хмельниччина прийняла 70 переселенців з Криму. Їх розмістили у санаторії в селі Маків Дунаєвецького району.

14 березня під час мітингів у Донецьку загинули двоє людей, ще кілька десятків отримали поранення. Тоді в місті відбулися дві акції — проукраїнська та проросійська. Кількість учасників на них була приблизно однаковою. Проукраїнський мітинг був на той момент одним з останніх у Донецьку.

16 березня невідомі намагалися підпалити відділення російського банку на Кам’янецькій, 58. Згодом діставалося й іншим банкам. Так, були випадки, коли їхні відділення у Хмельницькому обливали кров’ю.

17 березня в Україні почалася часткова мобілізація.

18 березня у Москві підписали договір про анексію Криму. Того ж дня в російсько-українській війні загинув перший військовий. Під час штурму фотограмметричного центру у Сімферополі російські військові застрелили прапорщика Сергія Кокуріна. Також стало відомо, що з Криму виводять українських прикордонників.

20 березня росіяни захопили корвет «Хмельницький», а екіпаж висадили на пірс. Про це повідомив чиновник Хмельницької міської ради Микола Балагун. Згодом командир корабля Юрій Рудковський розповів журналістам vsim.ua, як відбувалося захоплення корабля.

Однією з перших організацій, яка зайнялася допомогою захисникам України, був «Автомайдан». 21 березня вони передали продукти для прикордонників на східних та південних кордонах України.

23 березня з кабельних мереж Хмельницького прибрали три російських канали — «ОРТ», «РТР Планета» та «НТВ-Мир».

25 березня новим очільником Міністерства оборони призначили уродженця Ізяслава Михайла Коваля.

27 березня у Хмельницькому проводили перевірку сирен цивільного захисту. Такі тестування були регулярними до 24 лютого 2022 року. А відтоді вони вже сповіщали про реальну загрозу ракетного удару. Тим часом адміністративний кордон з окупованим Кримом вже охороняли курсанти та офіцери академії з Хмельницького.

Квітень — перший блокпост біля Хмельницького та оголошення АТО

12 квітня «Укрзалізниця» повідомила, що припиняє продаж квитків до Криму. Тоді це пояснювали самовільним коригуванням графіку окупаційним підприємством «Кримська залізниця».

13 квітня виконувач обов’язки Президента України Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції на сході України. «Ми не дамо Росії повторити кримський сценарій у східному регіоні України», — сказав він.

25 квітня окупаційна влада оголосила про встановлення державного кордону між Кримом рештою України. Того ж дня на Давидковецькому перехресті з’явився перший блокпост.

Станом на 28 квітня на Хмельниччині мешкали 400 переселенців з Криму.

Травень — перші загиблі з Хмельниччини та перемога Порошенка

6 травня на адміністративний кордон з Кримом вирушили 79 курсантів другого та третього курсів прикордонної академії. Вони замінили курсантів четвертого курсу, які перебували там понад місяць. Ті прикордонники, які повернулися в Хмельницький, розповідали, що їх агітували перейти на бік Росії.

8 травня у Хмельницькому почали формувати батальйон територіальної оборони.

10 травня хмельничанам повідомили місця розташування сховищ на випадок бомбардування. На той час у місті було 67 захисних споруд та понад 12 тисяч найпростіших укриттів, як от підвалів багатоповерхівок.

11 травня загинув перший мешканець Хмельниччини — Ігор Гейсун. Зв’язок із ним обірвався 9 травня. Прямуючи до Слов’янська, він телефоном повідомив, що потрапив у засідку. Тіло військового з вогнепальними пораненнями знайшли похованим після звільнення міста. 11 травня — це дата смерті, встановлена експертизою.

22 травня загинув лейтенант Володимир Овчарук. Це сталося під час нападу терористів на блокпост у Волноваському районі. Разом з ним загинули ще 15 солдатів. Родом військовий був з Дунаєвецького району. Згодом його визнали почесним громадянином Хмельницького.

25 травня в Україні відбулися президентські вибори. У першому ж турі перемогу здобув Петро Порошенко. Переважну підтримку він також отримав і в Хмельницькому.

29 травня поблизу Слов’янська терористи збили гелікоптер Національної гвардії, внаслідок чого загинули 12 осіб. У відповідь українська армії провели авіаційний та артилерійський обстріл території, з якої збили гелікоптер. Внаслідок цього нападників знищили.

Червень — хмельничани в полоні та самопроголошена «територіальна громада»

11 червня на хмельницькому залізничному вокзалі почали розміщувати жінок та дітей, які є переселенцями. Там обладнали спеціальні приміщення, де матері могли перевдягнути та вмити малюків, підігріти їжу й відпочити. Такою послугою могли скористатися, хто мав реєстрацію у Донецькій та Луганській областях. З початком вторгнення Росії 24 лютого 2022 року залізничний вокзал став «воротами» Хмельницького, які приймали переселенців зі східних регіонів.

Того ж дня стало відомо, що терористи, а саме «кубанські казаки», тримають у полоні п’ятьох військових з Хмельниччини — Василя Ємеця, Ярослава Брегу, Олександра Дорофєєва, Віктора Хомяка та Олега Афоніна. За наявною інформацією, з ними поводилися добре та годували. «Казакам» їх «здала» дебальцевська міліція. До міста військові прибули на підкріплення. За їхнє звільнення пропонував викуп луганський бізнесмен, але «казаки» не погодилися. Згодом їх усіх відпустили.

14 червня поблизу Луганська терористи збили військовий транспортний літак Іл-76. Загинули всі 49 осіб, які були на борту. На той час це була найбільша одночасна військова втрата України за часи незалежності. 26 лютого 2022 року в районі Василькова Київської області українські військові збили Іл-76 російської армії з десантом. «Це помста за Луганськ 2014», — повідомили у Генштабі ЗСУ.

Комунальне приміщення, що на Кам’янецькій, 38, захопили активісти новоствореної Самооборони, Автомайдану та «територіальної громади». Станом на 15 червня там тривав ремонт. Згодом міськрада подала до суду, аби їх виселити. Пізніше це таки вдалося зробити, і станом на зараз там планують відкрити філію Центру надання адміністративних послуг.

Серед учасниць згаданої «територіальної громади» була хмельничанка Ольга Уграк. 2016 року на неї відкривали справу, звинувачуючи у захопленні влади. За даними слідства, Ольга Уграк проголосила себе «уповноваженою територіальної громади» та «народною реєстраторкою», маючи намір брати з громадян гроші в рамках «оподаткування». Ольга Уграк була серед людей, які оголосили про створення «міської ради» в «СВ-клубі» 21 жовтня 2020 року.

24 червня терористи збили вертоліт Мі-8 української армії поблизу Слов’янська. Всі дев’ять осіб, які були на борту, загинули. Серед загиблих був Руслан Мазунов з Шепетівського району.

Липень — обстріли з Росії та збитий пасажирський літак

1 липня 7-й хмельницький батальйон територіальної оборони відправили на Схід, але, як заявляло керівництво, не в зону АТО. Перед цим рідні військових заблокували виїзд з місця розташування підрозділу, оскільки ті не мали достатньої кількості амуніції. У листопаді 2014 року батальйон переформували у 7-й мотопіхотний батальйон в складі 19-ї ракетної бригади, а 2016 року розформували.

5 липня на сайті vsim.ua вийшло ексклюзивне інтерв’ю з хмельницькими військовими, які служили поблизу Донецька. Серед них був 26-річний Уберт з механізованої бригади. «Тримаємо оборону, не даємо сепаратистам вирватися з кільця», — розповів він. 19 листопада 2021 року Уберт Мрачковський загинув у зоні ООС. На той час він був снайпером 8-го полку Сил спеціальних операцій.

11 липня українських військових обстріляла з «Градів» російська армія. Обстріл вівся з території Росії в напрямку селища Зеленопілля Луганської області. На той момент було відомо про щонайменше 23 загиблих, а згодом за уточненими даними — 36. Згодом обстріли української території з Росії повторювалися неодноразово.

16 липня у Хмельницькому поховали прикордонника Павла Дияка. За даними сайту «Книга пам’яті», це перший загиблий захисник України родом з Хмельницького. БТР, у якому був прикордонник, підірвався на міні в районі села Маринівка Донецької області, що неподалік кордону з Росією.

17 липня у Донецькій області був збитий пасажирський літак рейсу MH-17, який прямував з Нідерландів до Малайзії. В результаті загинули 298 людей. Збили літак з зенітно-ракетного комплексу «Бук», привезеного з Росії.

Серпень — Іловайський котел та російська армія на Донбасі

3 серпня на сайті vsim.ua вийшов матеріал про фейкове відео, яке на той час набирало популярність в Інтернеті. На ролику видно Володимира Путіна, який перебуває у камері в залі суду. Відео створене у вигляді телевізійного сюжету, де розповідається про судовий процес над, на той час, прем’єрміністром Росії.

20 серпня Національна гвардія взяла під контроль місто Іловайськ у Донецькій області. Згодом бойові дії в цьому районі обернулися трагедією. Під час виходу з котла, утвореного терористами та російською армії, загинули понад 300 українських військових. Загинули там і мешканці Хмельниччини — Євген Андріюк, Андрій Журавленко та Олександр Співачук. Дата смерті всіх трьох — 29 серпня.

22 серпня у Хмельницькому попрощалися з військовими, які загинули поблизу Донецька 12 серпня. Це були Володимир Величко та Леонід Смолінський. За повернення їхніх тіл терористи вимагали гроші — спершу 150 тисяч доларів, потім 15 тисяч. Зрештою живих те мертвих українських військових обміняли на живих сепаратистів.

24 серпня, на День незалежності України, терористи у Донецьку провели «парад полонених». Серед останніх були військові з Хмельниччини — Олександр Литвинюк та Олександр Циклаур.

25 серпня поранені українські військові Олександр Кандесюк та Олексій Шепелюк потрапили в оточення. Аби не здаватися в полон, вони підірвали себе та 12 російських десантників.

28 серпня Президент України Петро Порошенко заявив, що в Україну фактично увійшли російські війська, маючи на увазі ситуацію на Донбасі.

Читайте також:

• Що ви знаєте про український Крим? (ТЕСТ)

• Життя в нацистській окупації: якими були Проскурів та околиці 80 років тому

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.