Спермлабораторія та чоловіча кімната. Репортаж з місця, де у Хмельницькому проводять штучне запліднення

• Хто найчастіше приходить, основні проблеми та які ціни?
• Запитали про це в людей, які займаються штучним заплідненням.
• Репортаж із місця, де лікарі працюють над зародженням нового життя. 

Журнал спермограм, диски з “еротикою”, мікроскопи та заморожені ембріони - серед усього цього працюють деякі хмельницькі медики. Вони допомагають хмельничанам і гостям з сусідніх областей стати батьками. Адже ті звертаються до них із надією завагітніти, виносити й народити здорову дитину. 

Проблема безпліддя поширена у всьому світі. Саме для цього й були розроблені спеціальні методики лікування - допоміжні репродуктивні технології. Дані послуги є дороговартісними й можуть сягати не одну тисячу доларів. Саме тому пропонують їх переважно у спеціалізованих приватних медзакладах. 

У 2017 році в Хмельницькому міському перинатальному центрі з’явилося відділення допоміжних репродуктивних технологій. Його відкриття саме в комунальному закладі стало чи не одним із найперших в Україні. Тоді з міського бюджету виділили кошти й закупили необхідне обладнання. До того ж в міськраді казали про часткове фінансування роботи відділення. Мовляв, аби пацієнти платили лише за матеріали й послуги були для них дешевшими, ніж у приватних клініках. 

Нещодавно журналістка vsim.ua спілкувалися із головним лікарем медзакладу Андрієм Ропотаном. Під час інтерв’ю він розповів про свою роботу в медицині, операції та функціонування перинатального центру. Детальніше про все це читайте в окремому матеріалі. Під час розмови Андрій Ропотан сказав про “слабкі сторони” закладу. Зокрема - про відділення допоміжних репродуктивних технологій. Він додав: попит на послуги є, а пацієнтів - небагато. 

Отож, журналістка навідалася до місця, де працюють над зародженням нового життя. Дізналася, як там все влаштовано, які етапи мають пройти пацієнти на шляху до батьківства і чому відділення називають “слабким”. 

Чи можна стати донором сперми чи яйцеклітини в перинатальному центрі?

У відділенні допоміжних репродуктивних технологій, у день візиту журналістки, чекали подружжя. Обидвом уже є 50 років і понад усе вони хочуть стати батьками. Поки пара була в дорозі, мені розказали й показали, як тут все влаштовано.

За словами лікарів, у відділенні виконують весь цикл програм зі штучного запліднення. Воно може бути простим і складним. До першого варіанту відноситься внутрішньоматкова інсемінація - коли очищена сперма вводиться в порожнину матки. Завідувачка відділення Ірина Грузевич називає такий метод найпростішим і найдешевшим. Проте шанси завагітніти від нього є дуже малими. Інший вид - екстракорпоральне запліднення, що охоплює чимало етапів.

Не практикують в перинатальному центрі лише донорство сперми і яйцеклітин, а також сурогатне материнство. Пояснюють: на це необхідно мати чималі кошти, тож заклад собі це дозволити не може.

• Внутрішньоматкова інсемінація - це простіший метод штучного запліднення. Його ефективність є низькою - близько 6% у природному циклі. Складнішим і дороговартісним методом є екстракорпоральне запліднення. Воно охоплює стимуляцію жінки гормонами, трансвагінальну пункцію, забір яйцеклітин і запліднення. За необхідності - ембріони можуть заморозити. Наприклад, якщо жінка ще не готова до запліднення через причини, пов’язані з її здоров’ям, - каже Ірина Грузевич.

У перинатальному центрі заморожено близько 10 ембріонів

Відділення, де працюють над зародженням нового життя розташоване на другому поверсі медзакладу на Хотовицького. Потрапити туди можна не з центрального входу, а з бокового. У світлому коридорі під дверима сидять жінки. Всі вони в черзі до акушера-гінеколога, який веде тут прийом. Інші двері - до місць, куди заходити стороннім не можна. Адже там все максимально стерильно та конфіденційно. 

Перед штучним заплідненням, всі пари проходять на консультацію, а потім на обстеження. Ці дві процедури є безкоштовними. Решта - за кошти пацієнтів. Ціни тут встановлені на 20 послуг. Їхня вартість коливається від 65 до 2 800 гривень. 

• Заклад не може оплатити дороговартісні препарати, тому люди змушені купувати їх самостійно. В середньому все обходиться від 60 до 80 тисяч гривень. Залежить від того, з якими показниками до нас прийшла пара. Чим молодші - тим їм дешевше, вікові пацієнти - дорожче, - каже лікар-репродуктолог Олеся Кудла. 

Тривалість всього процесу, від візиту до настання вагітності, може бути різною й залежить від стану пацієнтів. Та починається цей шлях у всіх із першого кабінету, що називається “кімната для чоловіків”. За дверима - диван, телевізор й обігрівач. “Тут здають сперму”, - каже медик. Для цього їм пропонують диски з “еротикою” чи дозволяють користуватися іншим контентом на екрані свого смартфона. До тих, у кого не виходить зосередитися, запрошують їхню дружину. Після закінчення всього процесу, сперму передають через спеціальне віконце, що веде до іншої кімнати. 

“Спермлабораторія” - такий напис на других дверях. Через віконце медик забирає у чоловіка сперму. Тоді проводять спермограму. Тобто визначають, чи є він безплідним, чи ні. Також тут зберігають холодильник із дороговартісними рідинними середовищами, без яких не обійтися під час штучного запліднення. 

Завідувачка відділення Ірина Грузевич виймає одну за одною скляні баночки. Каже: “Це середовище для відмивання сперми, а це - для яйцеклітин”. Одна місткість із такою рідиною коштує понад 10 тисяч гривень. 

У цьому ж кабінеті є центрифуга, де й відмивається сперма перед заплідненням яйцеклітини. Лікарка каже - це обов’язкова та важлива процедура.

Ембріологічна лабораторія - наступна кімната із важливим обладнанням. Підійти до нього ближче не дозволяють. Все максимально стерильно. Там є мікроскоп зі спеціальною станцією. Саме за допомогою нього лікарі запліднюють яйцеклітину. 

• Тут є спеціальні маніпулятори, за допомогою яких підтримується яйцеклітина. Іншими маніпуляторами, голками, ми набираємо сперматозоїд. Тоді відбувається запліднення. Також у лабораторії є інвертований мікроскоп. Під час пункції тут відбувається пошук яйцеклітини і перекладання її у спеціальні місткості, - каже завідувачка відділення. 

Ірина Грузевич показала, як виглядає обладнання для процедур. Наприклад, кріотоп, на який розміщують ембріон. А також голки, якими робиться забір яйцеклітин та катетер, що допомагає перенести ембріон в порожнину матки. Як все це виглядає, зможете побачити на відео, що нижче.

“Якщо стан жінки не дозволяє “підсадку” ембріона, ми його заморожуємо”, - пояснює лікарка. Отож, зберігають їх у спеціальній посудині, що називається “дьюар”. 

Ембріони у перинатальному центрі тримають в рідкому азоті. Всередину колб розміщують кріотоп із ембріоном. Кожен із них пронумерований і підписаний. Наразі таких є близько 10. Зберігатися у такому вигляді вони можуть досить тривалий час. “Хоч до ста років”, - каже лікар. 

Є у відділенні і операційна, де проводять всі необхідні маніпуляції. Гінекологічне крісло, УЗД-екран та інше обладнання, що не відрізняється нічим особливим з-поміж інших. 

На обліку близько 200 пар, які не можуть завагітніти природним шляхом

Акушер-гінеколог і лікар-репродуктолог Олеся Кудла розповідає - найчастіше із непліддям у відділення приходять пацієнти старше 40 років. Пояснює: молодші завжди думають, що ще мають час. Після довгих спроб завагітніти, врешті звертаються до медзакладу. 

Наразі у відділенні на диспансерному обліку перебуває близько 200 пар. Всі вони на різних етапах обстеження - хтось чекає на результати аналізів, а хтось готується до “підсадки” ембріона. 

• Найкращий період для вагітності - до 35 років. Згодом яйцеклітина старіє. Молодь завжди думає, що в них ще є час і вони завагітніють. Але, як показує практика, найбільша кількість наших пацієнтів - люди після 40 років. Тому я завжди говорю пацієнтам: не втрачайте час, - каже лікар. - Найпоширеніші причини непліддя - це непрохідність маткових труб, погана спермограма у чоловіка та відсутність овуляції у жінки. До слова, все залежить від стану здоров’я. Адже ембріон може і не прижитися. Є пари, які мають 7-10 спроб. Цьогоріч в нас була жінка, яка змогла завагітніти лише після шостої спроби. 

Хоч пацієнтів відділення має не багато, та все ж були історії, що закінчувалися вагітністю. Так, на місяць до лікаря-репродуктолога може звернутися близько 10 пар. Тут розповідають, що подружжя довго думає, перш ніж зважитися на штучне запліднення. При цьому приходять на огляди до багатьох клінік країни. І подекуди між Хмельницьким перинатальним центром і приватним медзакладом обирають останнє. 

Головний лікар Андрій Ропотан в інтерв’ю “ВСІМ” додавав, що гінекологи часто відправляють пацієнтів до інших лікарень і отримують в такий спосіб “бонуси”. Згідно з цією версією, відділення допоміжних репродуктивних технологій у Хмельницькому втрачає пацієнтів. Хоч і воно обладнане всім необхідним, працівники кажуть про ризик припинення його роботи.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.