В Україні підтверджено перший випадок віспи мавп: що відомо

Вікторія Отаманчук

Фото ілюстративне, але так виглядає віспа мавп

Якими є перші симптоми недуги
Як передається вірус
Як захистити себе від зараження

В Україні 15 вересня лабораторно підтвердили перший випадок віспи мавп.

Про це інформують у Міністерстві охорони здоров’я.

Наразі, зазначають, пацієнт госпіталізований до медичного закладу для стаціонарного лікування. Він має легкий перебіг хвороби.

Відео дня

Діагностувати захворювання вдалось завдяки ПЛР-дослідженню, яке здійснив обласний Центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України. Триває епідеміологічне розслідування вказаного випадку.

«За словами пацієнта, він не мав контактів із хворими на віспу мавп та не виїздив за кордон. Тим не менш, поява симптомів захворювання і попередні результати збору епідеміологічного анамнезу вказують на те, що пацієнт був інфікований у одному з великих міст країни», - зауважують медики.

Із симптомів захворювання у пацієнта спостерігається підвищена температура, висип на тілі.

З метою збереження комфорту недужого область реєстрації випадку не наводиться.

Довідка:

Мавпяча віспа — віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. Вона подібна до натуральної віспи, проте має меншу летальність та легші симптоми.

До 2022-го віспа мавп фіксувалась у країнах Центральної та Західної Африки, наразі ж більш, ніж половина всіх виявлених випадків припадає на Південну та Північну Америку.

В останні тижні захворювання фіксували також в Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Італії, Португалії, Великій Британії, Польщі, Австрії та Швеції.

В одних людей мавпяча віспа може викликати легкі симптоми, в інших – серйозні наслідки із потребою лікування в умовах медичних закладів.

Зазвичай, у групу підвищеного ризику тяжкого перебігу цього захворювання входять вагітні, діти та люди з ослабленим імунітетом, імунодефіцитом.

Віспа мавп може передаватись від людини до людини. Для цього потрібен прямий фізичний контакт з інфекційним висипом, струпами або біологічними рідинами організму хворої людини. Йдеться про спілкування з близької відстані, дихання, дотики, поцілунки, секс.