Що не так з довкіллям у Хмельницькому? Ключові факти з 5-річної програми міськради

• Забруднення повітря та водойм, забудова зелених зон та заповнення сміттєзвалища.

• Дізнавайтеся деталі про головні екологічні проблеми міста.

У Хмельницькому розробили та ухвалили Програму охорони довкілля, яка розрахована на 2026-2030 роки. Документ прийняли на сесії депутати міської ради. У ньому серед іншого перелічені ключові факти про стан довкілля та його проблеми у Хмельницькому та громаді. Журналіст vsim.ua проаналізував програму та обрав головне.

Головними проблемами довкілля Хмельницького та громади є епізодичне перевищення рівня забруднення повітря та вод, зниження якості води, критичний рівень заповнення сміттєзвалища, наявність нелегальних сміттєзвалищ, зменшення рекреаційних зон та зон зелених насаджень внаслідок забудови.

Повітря та клімат

Основними забруднювачами повітря у Хмельницькому є чотири галузі — переробна промисловість, постачання електроенергії, газу, пари й кондиційованого повітря, сільське господарство та автотранспорт. 2024 року від стаціонарних джерел викидів у повітря надійшло майже 1022 тонни забруднюючих речовин. Це менше, ніж роком раніше, коли було майже 1098 тонн.

Спостереження за якістю повітря у Хмельницькому проводять дві точки обласного гідрометцентру — одна на Чорновола, 122, друга на перехресті Шухевича та Олімпійської. Контроль стосується 19 речовин, в тому числі пилу, газів та важких металів. Протягом останніх п’яти років не фіксувалося екстремальних рівнів забруднення повітря, які були б спричинені аваріями техногенного характеру чи несприятливими природними явищами.

У таблиці нижче наведені дані щодо вмісту забруднюючих речовин у Хмельницькому за сім років. Жирним шрифтом виділені найбільші показники для кожної речовини. Одиниці вимірювання — міліграми на метр кубічний.

Загальний рівень забруднення повітря у Хмельницькому протягом 2024 року оцінили як помірний. Спостерігалася тенденція до зростання окремих компонентів, перш за все діоксиду вуглецю (не вказано, якого саме — чадного газу чи вуглекислого газу — прим. авт.) та аміаку. В окремих пробах був перевищений вміст пилу та діоксиду азоту. Індекс забруднення атмосфери у 2024 році склав 2,85, що оцінюється «помірно забруднене повітря». Роком раніше цей показник був більшим — 2,87. Основний вплив на цей показник мають пил, діоксид вуглецю та діоксид азоту.

Основними негативними наслідками зміни клімату у Хмельницькій області є:

• посуха
• пожежі
• підтоплення та затоплення
• катастрофічні погодні явища
• зменшення площ та порушення видового складу зелених зон

Одним із суттєвих та небезпечних ризиків для мешканців Хмельницької громади може бути тепловий стрес.

В останні роки у громаді спостерігається значне відхилення кількості опадів від норми, особливо у теплу пору, коли бувають зливи. Великі літні зливи нерідко призводять до підтоплень. 2020 року у Хмельницькому випало 554,5 міліметра опадів, а 2024 року — 643 міліметри.

Викиди парникових газів у Хмельницькому в 2024 році складали:

• діоксид вуглецю — 181 273,043 тонни
• закис азоту — 9,997 тонни
• метан — 47,416 тонни
• гідрохлорфторвуглеці — 0,001 тонни

Разом це 181 330,457 тонни.

Зелені насадження

Державними будівельними нормами передбачено, що у Хмельницькому має бути від 10,5 до 11 квадратних метрів зелених насаджень на одного мешканця. При цьому міжнародні норми є жорсткішими — 20,4 квадратного метра.

Протягом 2021-2025 років під парки та сквери у місті відвели 123,23 гектара території. Серед них найбільшу площу мають:

• зелена зона вздовж Південного Бугу між Старокостянтинівським шосе та Трудовою — 38,0561 гектара
• зелена зона вздовж Кудрянки в районі вулиць Трипільської та Холодноярців — 55,1292 гектара
• лісопаркова зона між вулицями Степанкова та Болохівською — 26 гектарів

Стан зелених насаджень у Хмельницькому погіршується через такі фактори:

• «ущільнювальна забудова», яка знищує зелені зони
• недостатній догляд — відсутність техніки, персоналу та фінансування
• забруднення повітря від промисловості та транспорту
• хвороби дерев та їхня нездатність виконувати екологічні функції

Дерева у Хмельницькій громаді мають раннє пожовтіння та опадання листя, якщо порівнювати з природним середовищем. Особливої уваги потребують гіркокаштани звичайні, які уражені каштановою мінуючою міллю. Це вид метеликів, через який рано опадає листя та зменшується кількість плодів.

Загрозливого характеру набуло поширення напівпаразитичного виду рослин — омели білої. Вона поширена на багатьох вулицях міста, переважно на листяних деревах, особливо на таких видах, як дельтовидна тополя, гостролистий клен та серцелиста липа. Особливої уваги потребують декоративні насадження, створені з вічнозеленого самшиту. На його пагонах спостерігаються спалахи небезпечного шкідника — метелика виду вогнівка самшитова.

Станом на 1 січня 2025 року у Хмельницькій громаді був 31 об’єкт природно-заповідного фонду, з яких 23 у Хмельницькому. Загальна площа таких об’єктів в обласному центрі складає майже 191,8 гектара. Найбільшим об’єктом природно-заповідного фонду у громаді є лісовий заказник «Давидковецький» (506 гектарів), у Хмельницькому — парк Чекмана, включаючи острів Кохання та парк Молодіжний (майже 140,5 гектара).

Водні об’єкти

Основними річками громади є Південний Буг, Кудрянка, Плоска, Зелена, Зінчиця та Вовк. Є п’ять водосховищ, загальний об’єм яких складає майже 10,7 мільйона кубічних метрів, а площа водного дзеркала — понад 459,4 гектара. Крім того, є 101 ставок з загальною площею водного дзеркала понад 500,6 гектара.

Основні джерела забруднення водних об’єктів такі:

• стічні стоки підприємств промисловості та житлово-комунального господарства
• скиди неочищених або недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд
• поверхневий стік з сільськогосподарських угідь, доріг та інших міських територій
• атмосферні опади та транспорт

Щороку у водні об’єкти потрапляє все більше забруднюючих речовин. Ймовірними причинами цього є зношеність очисних споруд та каналізаційних мереж, відсутність очисних споруд зливових вод, зміна клімату (мілководдя), забудова водоохоронних зон та водно-болотних угідь. Останні відіграють роль в очищенні поверхневих стоків перед тим, як вони потрапляють у річки.

Зі зворотними водами у водні об’єкти потрапляють амонійний азот, сульфати, нітрати, синтетичні поверхнево-активні речовини, фосфати тощо. Активне використання мешканцями міста побутових хімічних миючих засобів ускладнює очистку стічних вод на очисних спорудах повної біологічної очистки.

Регулярно відбираються проби води з Південного Бугу у двох місцях — вище та нижче за течією від межі міста. Нижче за течією є перевищення норм забруднюючих речовин. Протягом останніх п’яти років значно зросла кількість нітритного та амонійного азоту, загального заліза, сполук міді та марганцю.

Питна вода для Хмельницького видобувається з підземних джерел, накопичується в резервуарах водопровідних насосних станцій, дезінфікується, знезалізнюється та через водопроводи подається споживачам. Головним місцем видобутку води є Чернелівська ділянка у Красилівській громаді, на якій діють 20 свердловин.

Є ще п’ять ділянок видобутку — «Кудрянка», «Центральна», «Західна», «Південна» та «Шаровечка». Вони перебувають у резервному режимі та потребують відновлення й модернізації споруд і обладнання. Якість води у Хмельницькому відповідає державним стандартам. Є дозволені МОЗ відхилення по вмісту заліза й аміаку та жорсткості, які мають переважно природне походження.

Відходи

Існуюче у місті сміттєзвалище наближається до максимального заповнення, а сміття у Хмельницькому в найближчі роки суттєво побільшає. Для вирішення цієї проблеми був розпочатий проєкт модернізації інфраструктури. Його ключові складові — будівництво станції очистки фільтрату (виконано), закриття та рекультивація існуючого сміттєзвалища (розпочато) та будівництво комплексу механіко-біологічної переробки відходів.

Система механіко-біологічної переробки включає просіювання відходів на сортувальній лінії для вилучення придатних до повторного використання матеріалів, виробництво палива з відходів та компостування органічних відходів.

Центри управління відходами зібрали 2900 кілограмів батарейок, 709 термометрів, 10 600 ламп, 1100 кілограмів медикаментів, 1300 одиниць великої побутової техніки, 2700 кілограмів тари (фарби, лаки, клеї), 92 літри відпрацьованого мастила, 42 200 кілограмів будівельних відходів, 14 400 кілограмів зелених відходів, 7200 кілограмів макулатури, 1200 кілограмів поліетилену, 3900 кілограмів склобою, 1500 кілограмів металобрухту та 12 500 кілограмів одягу.

Екобус за 2024 рік зібрав та передав на утилізацію 14 800 кілограмів небезпечних відходів, в тому числі 5678 батарейок, 1000 ртутних термометрів, 8834 люмінесцентних та енергозберігаючих ламп, 1500 кілограмів медикаментів, 3000 кілограмів електронного обладнання, 2000 кілограмів фарб, клеїв та розчинників у тарі.

Неповного 2025 року зібрали в Екобусі й передали на утилізацію 1900 кілограмів батарейок, 2200 люмінесцентних та енергозберігаючих ламп, 348 термометрів, 494 кілограми медикаментів, 700 кілограмів тари з фарбами, клеями та розчинниками, 1300 кілограмів відпрацьованого електричного та електронного обладнання.

Читайте також:

• У Південний Буг у Хмельницькому потрапили нафтопродукти: перевіряють підприємство
• Екобус у Хмельницькому: графік стоянок у квітні
• Операція «Первоцвіт»: на Хмельниччині спіймали перших порушників
• Які мікрорайони Хмельницького перенаселені (РЕЙТИНГ)
• У Хмельницькому районі збудують біометановий завод

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.