«Було дуже важко в перші дні»: медикиня Залізної бригади з Хмельницького про війну
- Дізнавайтеся про роботу медиків на війні.
Тетяна Гайдамашко - офіцер медичної служби третьої окремої танкової Залізної бригади. Хмельничанка - з династії медиків.
Її тато - психіатр, його батьки теж були лікарями. Але не військовими. Вона й сама ніколи не думала, що одягне військову форму. Планувала бути акушером-гінекологом. Вивчала сестринську справу у Хмельницькому медколеджі, згодом вступила до Тернопільського медичного університету.
Після завершення інтернатури, у 2020-му підписала контракт із Збройними Силами України. А поті почалася повномасштабна війна. Довелося вчитися опановувати себе, бути мобільнішими, відкидати емоції.
«У перші дні все це треба було пережити, пропустити через себе, - оповідає «Суспільному». - Потім ми адаптувалися, зрозуміли, що це робота, і почали працювати. Це було дуже-дуже важко у перші дні. Потім, коли вже розумієш, що тебе не вистачить на те, щоб оплакувати кожного солдата, починаєш ставитися до цього як до роботи».
Але, зізнається, однаково траплялися й моменти, коли котилися сльози. Плакала не через відчай, а тому, що було дуже шкода наших воїнів.
«Одразу з’являється питання: чого, за що? – каже. - За свої землі? Це ж молоді хлопці».
Удома на Тетяну чекає маленька донечка. А в травні 2022-го за свої заслуги хмельничанка отримала медаль від Президента України «За врятоване життя».
