«Був у пеклі»: у Хмельницькому попрощалися з загиблим розвідником Едуардом Садомським

Христина Бондар

Про нього згадують — був роботяжчою людиною.
До війська пішов добровольцем 25 лютого.

У Хмельницькому сьогодні, 9 квітня, відбулася церемонія прощання з загиблим розвідником Едуардом Садомським. Захід відбувся у приміщення міської ритуальної служби. Віддати останню шану захиснику України прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади.

Едуарду Садомському було 48 років. Він служив розвідником в 3-ій окремій танковій бригаді. Загинув поблизу села Бражківка Ізюмського району Харківської області 4 квітня. Того дня він отримав вибухову травму.

Про загиблого військового розповів його дядько, депутат Хмельницької міської ради Ігор Добжанський. За його словами, Едуард Садомський народився у селі Коритна Ярмолинецької ОТГ. Змалку був роботяжчим, його мати працювала у колгоспі, батько сім’ю покинув. Закінчив школу, потім навчався та працював у Райківецькій виправній колонії, а відтак займався господарством.

Відео дня

— Взяв ставок в оренду собі, потім взяв шматочок землі, порпався в землі, порпався з тією рибою, гарний став, маточник зробив. Він все своє свідоме життя працював. На його руки подивитися, то страшно, що така ще молода людина, а вони всі такі порепані, роботяжчі руки, — розповів Ігор Добжанський.

25 лютого Едуард Садомський говорив з дядьком та сказав: «Ігор Миколайович, йду я на війну захищати свою сім’ю, своїх доньок і Україну». У військо пішов добровольцем. Де був у перші дні мобілізації, військовим рідним не говорив, а потім його відправили в Ізюм на Харківщині.

— І це він весь час був у цьому пеклі, в якому перебуває зараз наша Україна, і зокрема місто Ізюм. Кожен день, через день виїжджав, розвідували, що робиться в місті, доповідали керівництву, а потім приймали рішення.

Похоронять Едуарда Садомського на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове. Він став 18 мешканцем Хмельницької ОТГ, які загинули від 24 лютого. У військового залишилися дружина та дві доньки.