«Був у пеклі»: у Хмельницькому попрощалися з загиблим розвідником Едуардом Садомським

-
Про нього згадують — був роботяжчою людиною.
-
До війська пішов добровольцем 25 лютого.
У Хмельницькому сьогодні, 9 квітня, відбулася церемонія прощання з загиблим розвідником Едуардом Садомським. Захід відбувся у приміщення міської ритуальної служби. Віддати останню шану захиснику України прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади.
Едуарду Садомському було 48 років. Він служив розвідником в 3-ій окремій танковій бригаді. Загинув поблизу села Бражківка Ізюмського району Харківської області 4 квітня. Того дня він отримав вибухову травму.
Про загиблого військового розповів його дядько, депутат Хмельницької міської ради Ігор Добжанський. За його словами, Едуард Садомський народився у селі Коритна Ярмолинецької ОТГ. Змалку був роботяжчим, його мати працювала у колгоспі, батько сім’ю покинув. Закінчив школу, потім навчався та працював у Райківецькій виправній колонії, а відтак займався господарством.
— Взяв ставок в оренду собі, потім взяв шматочок землі, порпався в землі, порпався з тією рибою, гарний став, маточник зробив. Він все своє свідоме життя працював. На його руки подивитися, то страшно, що така ще молода людина, а вони всі такі порепані, роботяжчі руки, — розповів Ігор Добжанський.
25 лютого Едуард Садомський говорив з дядьком та сказав: «Ігор Миколайович, йду я на війну захищати свою сім’ю, своїх доньок і Україну». У військо пішов добровольцем. Де був у перші дні мобілізації, військовим рідним не говорив, а потім його відправили в Ізюм на Харківщині.
— І це він весь час був у цьому пеклі, в якому перебуває зараз наша Україна, і зокрема місто Ізюм. Кожен день, через день виїжджав, розвідували, що робиться в місті, доповідали керівництву, а потім приймали рішення.
Похоронять Едуарда Садомського на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове. Він став 18 мешканцем Хмельницької ОТГ, які загинули від 24 лютого. У військового залишилися дружина та дві доньки.
Читайте також:
-
Шепетівка попрощалася з військовим психологом Ольгою Тимошенко
-
«Росії не повинно бути на цій землі». Що про війну кажуть іноземці, які навчаються в Хмельницькому
-
«Кадирівці живих не залишають»: розповідь переселенки про життя біля лінії фронту
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Сергей Трачук
Валя Доміна
Володимир Облядрук
Олександра Кубай