Чотирьох військових з Хмельниччини відзначили високими нагородами посмертно (ІМЕНА)
- Відзнаки вручили рідним сержанта Дворніцького Михайла, молодшого сержанта Луканя Владислава, старшого солдата Гнатишина Олександра та солдата Максимчука Олександра.
- Герої були мешканцями Шепетівщини.
На Хмельниччині родинам військових з Шепетівського району передали державні нагороди воїнів. Про це повідомив голова Шепетівської районної державної адміністрації Олексій Глушаков, який взяв участь у врученні відзнак.
Згідно Указів Президента України, полеглих Героїв відзначили за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі.
Так, Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагородили:
- сержанта Дворніцького Михайла Сергійовича.
Михайло народився 17 січня 1990 року у селі Цвітоха. Він був єдиним сином у батьків. У цивільному житті працював слюсарем на підприємстві з виробництва та ремонту комбайнів. Побудував сім’ю, виховував сина Миколу. З початком повномасштабного вторгнення Михайло Дворніцький пішов боронити Україну. Він воював на «найгарячіших» напрямках фронту. У бою отримав поранення ноги, але пройшов лікування і повернувся у військо.
На початку березня 2024 року Михайло не повернувся з бойового завдання. Майже рік вважався зниклим безвісти. Після довгих місяців очікування стало відомо, що воїн загинув 5 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині.
- молодшого сержанта Луканя Владислава Володимировича.
Народився Владислав 18 жовтня 1993 року у Шепетівці. Після школи Владислав був призваний на строкову службу, яку проходив у Керченській затоці. Після служби він підписав контракт, бо хотів вступити до військової академії. Служив у 80-й десантно-штурмовій бригаді, пройшов навчання на снайпера у Житомирі. Владислав був учасником бойових дій в зоні АТО. Брав участь у важких боях, зокрема, у героїчній обороні Луганського аеропорту. 29 квітня 2016 року він став командиром відділення. 12 лютого 2019 року Владислав був звільнений у запас.
Із початком повномасштабного вторгнення росії він пішов на фронт. 30 жовтня 2024 року його перевели до 23-ї окремої механізованої бригади, де він став командиром гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону. Мав звання молодшого сержанта.
19 листопада 2024 року Герой вирушив на бойове завдання на Донеччині. Вважався зниклим безвісти, поки 20 травня 2025 року не стало відомо: Владислав Лукань загинув ще 28 листопада 2024 року.
- старшого солдата Гнатишина Олександра Володимировича.
Герой був 1965 року народження. Захищав Україну від окупанта. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Життя Олександра Володимировича обірвалось 30 червня 2024 року на Бахмутському напрямку Донецької області. Йому було 58… Поховали бійця в селі Титьків у квітні 2025-го...
Відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатанський хрест» (посмертно) нагороджено
Олександр народився 17 березня 1983 року на Рівненщині. Отримав спеціальність менеджера-економіста. У цивільному житті працював на одному з шепетівських підприємств.
У січні 2024 року Олександра Максимчука мобілізували до лав ЗСУ. Він був стрільцем-помічником гранатометника. Захисник загинув поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області. У нього залишились батьки, дружина і двоє синів. Герою був 41 рік.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
