Дорогі бутіки або «толкучка». Як і де одягаються працівники Хмельницької міськради

  • Службовці міської ради говорять, офіційного дрес-коду у них немає. Але на роботу чепуряться на всі сто. 
  • Панянки новим одягом піднімають собі настрій, а чоловіки до оновлення гардеробу ставляться стримано.
  • Де і як обирають собі одяг службовці, запитували журналісти vsim.ua.

 

Дорогі бутіки або «толкучка». Як і де одягаються працівники Хмельницької міськради

Ми пройшлись кабінетами і коридорами міської ради. Працівників і працівниць запитали, де купують собі одяг і як багато часу приділяють своєму стилю. 

Варто відвідати

Подарунковий сертифікат

Юлія Сабій, керуюча справами виконавчого комітету Хмельницької міської ради:

- Я одягаюсь в майстрів одягу. Віддаю перевагу "Helena". Затвердженого дрес-коду у нас немає. Але ми завжди звертаємо увагу, у що мають бути одягнені працівники міської ради. Я за те, щоб в мерії застосовувати дрес-код. Це характеризує працівників так само, як і манера спілкуватись. Щодо мене, то я маю хобі -  я розшиваю одяг бісером. Коли я бачу вишиванку, не можу себе стримати. Це моя слабкість. Порахувати скільки приблизно йде на місяць, важко.

Михайло Кривак, секретар Хмельницької міської ради:

- Часто їжджу обласними центрами, містами України і цікавлюсь цими питаннями. Бачу, що секретарі інших рад одягаються довільно. Тут працюю вже півтора роки, є певний дрес-код. Це костюм, сорочка, краватка. Я дотримуюсь цього, бо вважаю, що службовець має відповідним чином виглядати. Костюмів купую кілька на рік. В основному, на нашому ринку. Мене знають продавчині, махають рукою і запрошують. Стараюсь експериментувати, але більше надаю перевагу синьому кольору. Оновлюю гардероб раз на сезон - переважно навесні і восени. 

Ксенія Косюк, завідувач  сектором управління інформаційно-організаційної роботи і контролю міської ради:

- У нас офіційного дрес-коду немає, є внутрішній. Ти розумієш, де ти працюєш і одягаєшся відповідно. Я намагаюсь не носити надто коротких і відвертих речей. До прикладу, якщо штанці класичні, то можу дозволити взути кросівки і одягнути білу сорочку. За п'ять місяців, які працюю тут, не надто поміняла свій гардероб. Маю кілька нових жакетів, штанів, суконь ділового стилю. Щодня одягаю щось інше, все залежить від настрою. Одяг купую переважно в магазинах, не завжди у Хмельницькому. Як правило, це брендові магазини з демократичними цінами.

Тома Черевичник, головний спеціаліст загального відділу міської ради:

- Дрес-коду немає. Ми намагаємось дотримуватись класичного стилю. Купуємо свої речі не в бутіках, бо наша зарплата не дозволяє нам цього робити. Я продумую свій образ звечора. Я не бігаю зранку поспіхом по хаті і не шукаю, що мені одягнути. Якщо придумала собі образ, а погода не дозволяє так одягнутись, то поки я фарбуюсь, п’ю каву - думаю, що мені одягнути. 

Сергій Отрощенко, заступник завідувача загальним відділом міської ради:
- Якщо це робота, то зрозуміло, що має бути відповідний одяг. Якщо в місті гуляти, то в чомусь спортивному йду. Переважно купую одяг в магазинах, буває, що замовляю в інтернеті. Дружина в мене цим не займається. Купую одяг тоді, коли є потреба. В цьому плані більш практичний. 

Тетяна Старук, завідуюча відділом внутрішнього контролю міської ради:

- Полюбляю переважно сукні. Думаю, саме так має виглядати жінка. Зранку швидко збираюсь. Ще звечора дивлюсь погоду і вже знаю, що маю одягнути. І щоб не витрачати зранку час, я визначаюсь. Давненько не купляла одяг і не оновлювала гардероб. З останнього - "Style-Nika!, там ціни демократичні.

Вікторія Кушнірук, головний спеціаліст загального відділу:

- Я багато часу приділяю зранку, аби зібратись на роботу. Але ще звечора думаю, що одягнути. Одяг переважно купую на базарі, якщо беру в магазинах - то це щось недороге, але водночас якісне. Взагалі піднімаю собі настрій обновками. Якщо б була можливість, то щодня б купувала щось нове. Зазвичай в сезон купую дві-три речі, плюс пару взуття. Це ті речі, в яких я ходжу на роботу, бо саме тут ми проводимо більш частину часу. Обожнюю також підбори. Це завжди витончено і гарно. 

Вікторія Волик, завідуюча загальним відділом міської ради:

- Дівчатам не дозволено ходити в дуже коротких спідницях, на це звертається увага. Не можна ходити у порваних джинсах. Є такі правила, але зазвичай дрес-код вільний. Звечора готую собі одяг, щоб зранку не бігати і нічого не шукати. В магазини не ходжу, стараюсь брати одяг через інтернет. Там є примірочна таблиця, де можна ввести свої параметри і обрати одяг.  Щомісяця на гардероб витрачаю до 500 гривень. Це мені піднімає настрій і лікує від депресії, як і в будь-якої жінки. 

Підготували Анастасія Бевз і Крістіна Христофорова

Коментарі (3)

Ви не авторизовані

  • Яна Мірошниченко

    ну прозорі блузочки і міні-спідниці то навряд схоже на дрес-код
  • Kristina Cherevichnik

    Пробіглась по тексту лише поверхнево, а помилку вже помітила. Уважніше перевіряйте текст перед його публікацією. Ви ж не є людиною з вулиці, а серйозна організація. Перевірте зміст речення: "Коли я бачу вишиванку, не можу себе стриматись". Але загалом тема статті цікава.

    Посилання на джерело: https://vsim.ua/lyudi/dorogi-butiki-abo-tolkuchka-yak-i-de-odyagayutsya-pratsivniki-hmelnits-10623955.html

    vsim.ua reply Kristina Cherevichnik

    Дякуємо, що вказали на помилку)
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook