Дві смерті за три дні. Що відомо про події у хмельницькій прикордонній академії?

-
Видання знайшло дівчину, яка намагалася скоїти самогубство в академії минулого року.
-
Вона та інші розповідають про цькування та надумані порушення.
-
Що відомо та яка реакція академії?
У квітні цього року сталися дві смерті курсантів прикордонної академії у Хмельницькому. 17 квітня з автомата застрелився Олег Лопата 2004 року народження. За два дні після того, 19 квітня, в Чернівецькій області з автомата застрелився інший курсант — 18-річний Богдан Решетар. Він проходив практику неподалік державного кордону. Згідно з наявними даними, обоє стріляли з «Калашникова» у підборіддя.
«Громадському» вдалося дізнатися деталі цих подій. Зокрема, поспілкуватися з рідними загиблих та отримати коментар академії. Також видання поговорило з колишньою курсанткою закладу, яка намагалася накласти на себе руки. Ще у матеріалі йдеться й про інші смерті — курсанта та випускника. Цей матеріал опублікований сьогодні, 21 травня.
Вікторія
Курсантка Вікторія намагалася скоїти самогубство в академії восени 2024 року. Дівчина вважає, що основна проблема в академії — цькування між курсантами. Офіцери на скарги не реагують, мало того, можуть покарати — дати догану чи позачерговий наряд.
Після курсу молодого бійця у Вікторії виник конфлікт з командиром групи (це курсант групи, якого призначили для організаційно-дисциплінарної роботи у своєму підрозділі) та курсантами. За словами дівчини, командир при всіх переходив на особистості. Також він регулярно згадував про те, що Вікторія на той час вже була одружена та розлучена. Командир групи казав дівчині, що «чоловік тебе покинув».
Вікторія обговорила проблему з психологом, а та розповіла про все начальнику курсу. Офіцери почали ставитися до дівчини як до «зальотниці», бо у неї постійно були догани. Хоча Вікторія була відмінницею та писала наукові роботи. До прикладу, порушенням визнали те, що дівчина не привіталася зі старшим у підземному переході, хоча їй не було видно, хто йде. Іншого разу вона чергувала в їдальні, а потім вийшла на вулицю без фартуха. Їй винесли догану, хоча на вулиці фартух не потрібен.
Після цього Вікторію залишили в казармі й хотіли «пустити на орбіту», тобто безперервно ставити в наряди. Зрештою так і зробили. Дівчину не відпустили на зустріч з сестрою на вихідних. У ніч на 2 вересня Вікторія порізала собі вени у «дівочій кімнаті», де дівчата відпочивали після нарядів.
— Я зомліла. Мене знайшли тільки тому, що почалася повітряна тривога. Замість того, щоб одразу надати допомогу, мені просто перебинтували руку й винесли на руках в укриття. Я вже не могла ходити через втрату крові. Коли закінчилася тривога, мене повели… не до медиків, а спершу в їдальню, бо за розпорядком був сніданок, — розповіла Вікторія «Громадському».
Після сніданку дівчину повели на «бесіду» до начальника факультету. Там же був начальник курсу. Вікторію насварили та дали догану «за самокаліцтво» та «за несвоєчасне інформування керівництва про травму». Тільки після цього її повели у санчастину. У Вікторії була сильна кровотеча і перев’язка їй не допомогла.
Відтак дівчину відправили у психіатричну лікарню. Там вона провела добу. Її відпустили тільки після того, як вона сказала те, що від неї вимагали — начебто вона після тривоги зайшла у «дівочу кімнату», там було темно і в неї сталася панічна атака. Тому вона в неконтрольованому стані порізала собі руку.
Першу добу після повернення в академію Вікторію тримали в казармі. Потім її переселили до однієї дівчини в орендовану квартиру. Та мала контролювати Вікторію. Пізніше в лазареті дівчині діагностували анемію III ступеня через велику втрату крові. Її рани не загоювалися і вона пробула на лікуванні два тижні. Дівчину хотіли виписати примусово та відправити на стажування, але лікар наполіг на продовженні лікування.
Після виписки Вікторію почали цькувати ще більше. Одногрупники називали суїцидницею та ненормальною, не віталися, а дехто насміхався:
— Дівчата з курсу та одногрупники казали: «Краще б ти ще добу почекала — якраз би заступила в наряд і застрелилася. А так врятували тебе, не дорізала». У мене було дві думки: або відрахуватися, або повторити спробу. Я вирішила, що краще відрахуватися за власним бажанням, — розповіла дівчина.
Вікторія покинула навчання на третьому курсі. Їй виставили рахунок на понад 320 тисяч гривень, оскільки у випадку дострокового закінчення навчання вона має компенсувати витрати. Це, зокрема, комунальні послуги, продовольче, речове та грошове забезпечення. Вона вважає, що сума завищена, та судиться, аби її зменшити.
Олег Лопата
За інформацією «Громадського», перший із двох загиблих у квітні, Олег Лопата, 2004 року народження. За словами його однокурсника, хлопець був «тямущим пацаном» та планував переїхати з казарми в орендовану квартиру. Ще однокурсник розповів, що Олегу не подобався «совковий затяг» в академії.

За словами двоюрідної сестри Олега, Мирослави, рідні спершу не могли повірити, що хлопець сам скоїв самогубство. Припускали, що в академії щось відбувається — можливо, його цькували старші або керівництво. Приводом могло бути те, що батько Олега має високу посаду в прикордонній службі.
«Робіть, як керівнику подобається»
За словами однокурсника, який навчався з Олегом Лопатою, в академії є відділи забезпечення якості освіти, морально-психологічний відділ та інші. У них «немає на меті допомогти курсанту, лише до*батись до нього». До прикладу, один полковник, який служить в академії десятки років, робив зауваження курсантам, бо вони йшли не в ногу сходами підземного переходу.
Інший службовець, майор, одного разу зайшов в баню та запитав, чому курсанти не так миються. Відтак він написав довідку ректору, де йшлося про порушення курсантами розпорядку дня, бо купання було погано організоване. Ректор же на підставі цього вирішив, що курсанти нічого не роблять. Тих службовців, які знаходять замало недоліків, відправляють у бойові підрозділи.
Один з викладачів на умовах анонімності розповів «Громадському», що керівництво академії вимагає шукати недоліки. Тому часом доходить до того, ці недоліки беруть «зі стелі». Викладач описав це фразою — «не потрібно робити як правильно, робіть, як керівнику подобається». Буває так, що порушенням вважають руку в кишені чи не віддання військового вітання. Часто роблять зауваження щодо форми, хоча той, хто вказує на недолік, сам може бути вдягнутий з порушенням.
Богдан Решетар
Другий із загиблих у квітні, Богдан Решетар, під час навчання у школі мріяв про кар’єру правоохоронця. А в 11 класі на тлі повномасштабного російського вторгнення вирішив бути військовим. Перед випуском за школи в ТЦК 17-річному Богдану Решетару запропонували направлення в Одеську військову академію.
Проте через безпекову ситуацію батько, Василь Решетар, згоди не дав. Тому Богдан вирішив вступати в прикордонну академію. Влітку 2023 року він з батьком поїхав у Хмельницький, аби вступити в закладу. У цей вони жили в орендованій квартирі. Там була жінка, яка сказала батькові Богдана — «у НАДПСУ застрелився хлопець. Але насправді це зробили так, щоб був такий вигляд, ніби самогубство».
Тоді батько хотів поїхати додому, бо думав, що тут щось не те. Але Богдан наполіг на тому, щоб вступати в академію. За час навчання хлопець не скаржився та навіть отримав три грамоти за гарну службу.

У квітні цього року Богдан Решетар проходив практику в Чернівецькій області неподалік прикордонного пункту «Вашківці» (кордон з Молдовою). Ввечері 18 квітня він поїхав в район контрольно-пропускного пункту, щоб на ніч заступити в наряд. За словами хлопців, які були з ним, Богдан тоді був веселим та розповідав історії, як ловив «ухилянтів». Вдень 19 квітня батько двічі говорив з сином телефоном.
Ближче до вечора того ж дня Богдана Решетара викликали у «групу реагування». Надійшла інформація, що кілька чоловіків намагаються нелегально перейти кордон. Разом з Богданом були ще один курсант, два контрактники, старший групи та водій.
Як розповів згодом інший курсант, Микола, під час виконання завдання у них погано працювали рації. Тому Богдан телефоном сказав Миколі збільшити дистанцію між ними до 150 метрів. За мить Микола почув постріл та подумав, що командир когось затримує.
За словами Миколи, через 15-20 хвилин він підійшов до місця, де був Богдан. Там він побачив загиблого під кущем з отвором у скроні. Пізніше до цього місця підбіг водій, а потім контрактники. Однак, за словами слідчого та курсового офіцера, тіло Богдана знайшли у протитанковому рову. Невідповідність зі словами курсанта Миколи пояснювали тим, що він був у стані афекту.
Ввечері того ж дня, 19 квітня, матері Богдана подзвонили родичі з академії та повідомили про смерть сина. Батько почав дзвонити йому та чув гудки, після яких повідомлялося, що абонент або відхиляє виклик, або розмовляє. Василь Решетар також звернув увагу на те, що на обличчі Богдана не було синців, набряків чи опіків. За словами батька, це виглядало так, наче син просто заснув. Василь переконаний, що у випадку пострілу мали б лишитися опіки. Слідчий при цьому казав, що опіки «змили» після процедур у морзі.
Батько розповів, що після самогубства Олега Лопати говорив із сином. Казав, що сім’я підтримає за будь-яких обставин — якщо будуть фінансові проблеми, підтримають грошима, якщо проблеми з дівчиною, то він зможе знайти іншу. Богдан запевнив батька, що не думає про самогубство.
Валентин Галушко
Валентин був одним із них курсантів, які скоїли самогубство в академії раніше. Про його смерть поліція повідомила 1 червня 2023 року. За даними правоохоронців, хлопець вистрелив собі в голову під час добового наряду. Перед тим він написав у сторіс своєї Instagram-сторінки:
— Дякую всім тим, хто був збоку, хто підтримував і хто робив боляче. Ви робили мене сильнішим, але бажання, що там далі, сильніше, [ніж] жити тут і зараз. Адже тут я такий нікому не потрібний. […] Я йду. Над могилою не плачте. Як ви казали: як прийшов, так і пішов…
Згадана вище курсантка Вікторія знала Валентина та перетнулася з ним тоді, коли він заступав у свій останній наряд. За словами дівчини, він надіслав іншій курсантці прізвища курсантів та офіцерів, які його «добивали». Курсантку потім сильно «пресували». Це тоді ширилося академією. Дійшло до того, що в курсантів перевіряли телефони, а тим, хто відмовлявся, давали догани.
Один із випускників на умовах анонімності підтвердив «Громадському», що список дійсно існував, хоча сам він його не бачив. Справу щодо самогубства Валентина Галушка закрили, оскільки кримінальних правопорушень не виявили.
У травні 2024 року під час служби в прикордонній зоні застрелився брат Валентина, Владислав. Він закінчив академію 2021 року, тобто самогубство сталося приблизно за три роки після випуску.
Позиція академії
«Громадське» звернулося в академію за поясненнями описаних вище подій. Там заперечили наявність будь-яких порушень, зокрема й доведення курсантів до самогубств. За словами ректора Олександра Луцького, деякі військовослужбовці «неправильно розуміють» внутрішні правила та вимоги, тому сприймають їх надмірними та несправедливими.
Водночас в академії визнали, що можуть перевіряти телефони, бо це режимний об’єкт. У закладі періодично проводять анонімні опитування курсантів щодо проблем. Також доступні чат-бот у Telegram та анкета в Google Forms. Крім того, курсанти можуть поспілкуватися з ректором особисто через SMS на спеціальний номер телефону. Ще для курсантів працює чат-бот у Telegram, де цілодобово надають психологічну допомогу.
До призначення Олександра Луцького ще один випадок самогубства в академії був 2017 року. У спортивній кімнаті знайшли тіло курсанта, який, ймовірно, повісився на шведській стінці з допомогою петлі від тенісної сітки. У прощальній записці курсанта було написано:
— Я не можу точно сказати причину, чому я це зробив. До цього мене спіткала низка ситуацій, які сталися зі мною протягом перебування в академії. Я нікого винити не буду в цьому випадку, просто скажу, що це все мене дістало. Дістало не навчання. […] Дістало дурне керівництво, навіть буде правильним сказати — цей стереотип військового життя, ці звичаї, кончені затяги тощо.
Читайте також:
- Затримали проректора Хмельницької прикордонної академії: будував дім руками підлеглих
- Вбивство полковника у військовій частині на Хмельниччині: деталі справи
- Тетяні Крупі зменшили заставу: яка тепер сума
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
-
Леонід ГромишинСин бувшого ректора академії генерала Голінка ,молодший Голінко взагалі від передозування наркотиками помер, і вживав їх під час навчання у академії, але усі офіцери цього не бачили бо боялися, ось так і живемо..
-
Катерина МудрикСпочатку їх булять, в академії, а потім з них виростають командири, які знущаються над іншими і це замкнутий круг, який потрібно зламати. На фронті такі самі дурні командири підставляють під вогонь хлопців, які їм перечать
-
Анатолій ШилоГнати цих сраних крмандирів бо чим довше ці воєні будуть в академії тим більше гора вони пренесутьАнатолий Крысюк reply Анатолій ШилоГнати і в добавку пиз...ти щоб даже не думали щось протиправне... чудити. Але це ж затягнуті старпери які малих підсажують на безчинства..., а потім і інших.... Але є толкові офіцери які пройшли .дідовщину, і боряться з нею.. Але в академії напевно правило,,, якщо ти бик, то і ведеш себе як гав.... і так вчиш інших... Так така походу фігня і в ліцеї прик.академії... )