Хмельничанин Євген Ролдугін захищав країну та написав книгу: історія загиблого Героя

Фото - зі сторінки батька Євгена у Facebook

• Хмельничанин Євген Ролдугін захищав країну з 18 років.
• Загинув минулого року, на Харківщині.
• Герой є автором книги “Час відважних”, яка вийшла у світ вже після його загибелі.
• Розповідаємо про Євгена Ролдугіна в рамках проєкту “Портрети Героїв”.

Євген Ролдугін або “Тунгус”. Справжній патріот і захисник своєї країни. Людина з гарним почуттям гумору, світлими думками, вчинками та відвагою. Так про нього розповідають знайомі та друзі.

Із 18 років Євген захищав цілісність країни. Своїми враженнями, почуттями й думками ділився на папері. Так він написав книгу “Час відважних”. Вона вийшла друком у червні, цьогоріч. Свідком цього автор стати так і не встиг. 27-річний Євген Ролдугін загинув на Харківщині, у 2022 році.

“Захотів сказати щось світу”

- Раніше я не пригадую, щоб він хотів стати письменником. Але йому хотілося поділитися зі світом своїми враженнями і відчуттями. Починалося зі щоденника, в якому він все записував. Так він захотів сказати щось світу. І таким чином - сказав, - говорить батько Олександр Ролдугін. 

“Час відважних” - книга Євгена Ролдугіна, яку тепер можуть придбати всі охочі за посиланням тут. Вона вийшла друком у червні цього року. Захисник так і не встиг стати свідком цієї події. Адже віддав життя за країну 11 вересня, минулого року, на Харківщині. Загинув, коли рятував поранених побратимів. 

У книзі Євген розповів, як і навіщо він проміняв спортивне кімоно на бронежилет, а навколофутбольні бійки – на бої сучасної російсько-української війни. Тираж складає 10 тисяч примірників.

- Добровольці. Покоління - 2014. Ті, хто повстали не тільки проти євразійських марень московських окупантів, а й проти звичайного плину свого життя. Ті, хто вирішив, що Батьківщина – цінніша за спокійний сон, дрібні принади міського життя, свої кінцівки та й зрештою життя. Ті, хто навчився пити чай під мінометним обстрілом і жартувати під шквальним вогнем, - йдеться в описі книги.

“Це мій вибір”, - Євген Ролдугін

Євген Ролдугін цікавився історією та географією. Був товариським і щирим. Зі шкільних років був в центрі компанії своїх друзів. Завжди мав виражену патріотичну позицію. 

Євген навчався у Технологічному багатопрофільному ліцеї імені Артема Мазура. Закінчивши навчання, вступив до університету в Чернівцях. Там здобував освіту на географічному факультеті. Водночас захисник був професійним спортсменом. Займався дзюдо, футболом, панкратіоном. Пізніше - бразильським джиу-джитсу, з якого отримав “чорний пояс”, посмертно. 

Євген Ролдугін був учасником Революції Гідності. Коли йому було 18 років, став добровольцем. Під час АТО воював під Маріуполем, у Пісках, Авдіївці, Опитному - у найгарячіших точках. Був учасником боїв за район шахти “Бутівка”. 

Батько Євгена пригадує, син завжди казав: “Це мій вибір”. Мовляв, іншого шляху в чоловіка та патріота бути не може.

- Він чітко казав: “Це мій вибір. Я вірю в те, що я роблю”. Зупинити його було не можливо. Це був ураган. У молодих хлопців, захисників, всі слова однакові. Вони всі впевнені, що патріоти не можуть мати іншого шляху, коли в країні війна, - каже Олександр Ролдугін.

“Дуже хоробро вів бій”

Після початку повномасштабного наступу росіян, Євген точно знав, як буде діяти. Вже наступного дня, 25 лютого, вони з побратимами вирушили на захист Київщини. Там “Тунгус” отримав поранення. Та згодом повернувся боронити державу. Спершу в складі добровольчого батальйону “Братство”. Пізніше став військовослужбовцем та бойовим медиком 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.

- Під Києвом він керував підрозділом батальйону ”Братство” і дуже хоробро вів бій. Контролював евакуацію своїх поранених бійців та дав вивести себе з пораненням останнім, - розповідали раніше побратими Євгена. 

Під час боїв за Київщину Євген дав слово закінчити курси парамедика. І зробив це. Навчався у серпні, минулого року. Тоді він зустрів свою дівчину, з якою разом будували плани на майбутнє. Батько захисника називає той період останніми приємними часами сина. 

- У серпні він пройшов курси парамедика. Це були його останні приємні часи. Там він зустрів свою дівчину, яка разом з ним навчалася. На початку вересня він поїхав у зону бойових дій. Я пам’ятаю, як проводив його до таксі. Ми обійнялися, попрощалися. Тоді я бачив його живим востаннє, - каже батько Героя. 

Планував писати книги та подорожувати

Минулого року 11 вересня ще вранці Євген Ролдугін мав телефонну розмову із мамою. Батько каже: тоді він сказав, що ситуація важка. Додав, що розмовляти ніколи. Вже пізніше стало відомо - “Тунгус” загинув. Сталося це на Харківщині, коли Євген рятував з поля бою поранених побратимів. Захиснику назавжди 27 років. Його поховали на Алеї слави в мікрорайоні Ракове.

Провести Героя в останню путь прийшли чимало людей. Тоді міський голова Олександр Симчишин розповів, що раніше вручав Жені нагороду “Воля і мужність”. 

- Кілька років тому ми зустрілись на заході до Дня добровольця. Женя був добровольцем, який пішов захищати Україну не 24 лютого, а значно раніше. Я вручав йому нагороду “Воля і мужність”. Жені було вручати її просто і легко. Бо ця нагорода як про нього. Женя собою показував, що таке справжня мужність. Він зовсім молодим йшов захищати з власної волі, - сказав міський голова.

Батько додає - Женя мріяв про перемогу. Разом із дівчиною планували багато подорожувати. А також - написати інші книги. 

Читайте також: “Мріяв першим зайти в рідний Крим”. Історія загиблого на війні Всеволода Грабаря

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.