Історія 21-річного кулеметника Романа Квасниці, який загинув на Донеччині

• Роман Квасниця був бійцем Національної гвардії. 
• Він загинув у боях на Донеччині, коли йому було 21.
• Рідні просять для нього звання Героя України. Розповідаємо про захисника з Хмельниччини.

«Я своїх хлопців не залишу…», — так відповідав Роман, коли рідні вмовляли його не їхати і вибрати для себе інший шлях. 

Його життя переплелось з військовою службою ще в юності. Відтоді він не змінив своє рішення, а навпаки завжди рвався на фронт, до побратимів. Коли близькі з тривогою заглядали в очі, то заспокоював: «Все буде добре, ми переможемо». Розповідаємо історію 21-річного нацгвардійця Романа Квасниці, який загинув у боях біля Спірного на Донеччині. 

«Я своїх хлопців не залишу»

Роман родом із села Буйволівці, що в Хмельницькому районі. Тут він провів дитинство, ходив до школи, а згодом вступив до Ярмолинецького ліцею.  

Його троюрідна сестра Олена Оліщук розповідає, з Романом вони росли разом, на одній вулиці. Про хлопця згадує лише з теплотою. 

— Це була дуже позитивна і спокійна дитина. Дружелюбний і м’якосердечний. В нього було багато друзів. Його хобі — це була рибалка. А перед тим, як піти в армію, він займався будівництвом парканів з каменю. Вдома сам вимурував піч. Разом з хрещеним вони також майстрували з дерева. Дуже був працьовитий хлопець, — каже Олена. 

Далі була служба в армії. За словами рідних, Роман служив у Калинівці, що на Вінниччині. Там його і застало повномасштабне вторгнення. 

Навесні, як закінчилась служба, він записався у добровольці. 

Хлопець захищав країну в складі 14-ї штурмової бригади Національної гвардії України «Червона калина». Мав посаду кулеметника. 

— Коли він приїжджав в село, то ми часто запитували, як він. Роман завжди був позитивним, заспокоював нас. Він відслужив якийсь термін і мав можливість залишитись при військовій частині в тилу. Але він навідріз відмовився. Постійно казав: «Я своїх хлопців не залишу», — каже сестра. 

Планував одружитись у наступну відпустку

Роман ніс службу на Донеччині. Зміг приїхати у відпустку на Різдво. Це було минулого року. 

Олена каже, брат зустрічався із дівчиною. І знає, що планував одружитись, коли приїде наступного разу, але не встиг. 

Рідні кажуть, 24 лютого 2023-го Роман перестав виходити на зв’язок. Це було важке бойове завдання для їхнього підрозділу. Згодом стало відомо, що військовий загинув. 

Трапилось це 1 березня минулого року в районі Спірного на Донеччині. Кажуть, противник обстріляв позиції з танку. 21-річний Роман загинув.

Наразі минув рік після смерті захисника. Близькі звернулись до президента, аби йому присвоїли звання Героя України.

Відповідну електронну петицію зареєструвала на сайті мама воїна. 

Станом на сьогодні, 6 березня, вона зібрала 13 844 підписи. До кінця збору голосів залишається 50 днів. 

Підтримати звернення можна за посиланням.

Читайте також:

• Став добровольцем у 20: історія загиблого «азовця» Владислава Сидорчука
• Позивний «Женіх». Хмельничанка відкрила кав’ярню в пам’ять про загиблого чоловіка

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.