«Куля влучила в руку»: історія гранатометника з Хмельниччини, який пораненим вів бій

Фото зі сторінки Донецького прикордонного загону у Facebook

• В’ячеслав на псевдо «Сява» – гранатометник з Хмельниччини.
• Захищає країну в найгарячіших точках.
• Розповів про своє поранення та як на адреналіні продовжував вести бій.

В’ячеслав на псевдо «Сява» раніше працював економістом у банку. Згодом отримав повістку й відправився на строкову службу. Якийсь час був нацгвардійцем й кінологом, – розповідають у Донецькому прикордонному загоні. Він придбав службову собаку та патрулював із нею всю західну Україну. 

- Мені сказали, якщо хочеш бути кінологом, то треба купити собі собаку. Я довго шукав по оголошеннях. Знайшов щеня в Рівненській області. Там залишалася одна дівчинка, мене відмовляли, бо була найменша із виводка і ніби не для кінології, але коли я відкрив ветпаспорт – зрозумів, що вона моя. Її звуть Дана, а мою дружину Діана, а ще в неї день народження 14 липня, як і в мене. Тут навіть думати не було над чим, відразу забрав. Тепер вона мій талісман, – розповів військовий.

Зі службовою собакою нацгвардієць шукав мінно-вибухові речовини, заступав на патрулювання та розшукував людей. Згодом перевівся ближче додому, на охорону державно важливих об'єктів. Ніс службу на атомній електростанції в Нетішині. По закінченню контракту звільнився, а за пів року почалося повномасштабне вторгнення. В перший же день В'ячеслав рушив до ТЦК.

- До повномасштабної я підписав контракт на резерв з військовою частиною, де служив, був за ними закріплений. 24 лютого 2022 року я знав, що маю протягом доби прибути до частини. Подзвонив, там сказали «не потрібно». Я пішов до військкомату, там теж не взяли, тому пішов в ТРО, – пригадує він.

Повномасштабна війна забрала у  В'ячеслава двох друзів. Обоє полягли на Харківському напрямку: один загинув звільняючи Балаклію, інший – при виході з Вовчанська. 

Після цього військовий вирішив, що чекати запрошення від Нацгвардії досить і пішов в прикордонники. Став гранатометником. А пізніше – начальником гранатометного відділення. Разом з побратимами з 1 загону поїхав боронити Бахмут.

- На фронт я їхав зі своєю «бандою». Ми якось відразу здружилися з хлопцями з котрими разом призивалися, ми до цього часу разом. І на завдання ходили в складі цієї групи. Вони мені дали позивний «Сява». В нас з ними щось курйозне трапляється кожні 2 хвилини. Вони всі фахівці своєї справи, а ще шибайголови. Навіть в оточені під обстрілами знаходили свій позитив, – розповідає Сява.

Під час ротації підрозділів, у місто прикордонники заходили вночі. Спочатку обстановка здавалась тихою, військові стали вивчати позицію і почався артилерійський обстріл. За ним слідував стрілецький бій. В ході бойового зіткнення з противником В'ячеслав отримав поранення.

- В мене є друг «Добриня», жартуючи я кажу, що тільки він поруч, я моментально «300», хоча таке було лише раз. Ми саме міняли побратимів з іншого підрозділу. Дві години вивчали позицію. Коли пішли подивитися верхні поверхи будівлі, почався обстріл і стрілецький бій. З одного флангу вогонь вели фактично через вулицю, а з іншого в 2-х метрах була насосна станція, вони в неї якось потрапили і почали стрільбу з 2 поверху. Я в цей момент був на 3-у у своїй будівлі. Відстрілювався години дві, а потім зі спини мені влучила куля в руку, – каже прикордонник.

На адреналіні військовий ще 1,5 години продовжував бій. Каже побратим перемотав руку і працювали далі. Вогонь не вщухав. Тож із позиції захиснику довелося відходити повзком. Далі його госпіталізували. Та в медзакладі довго не пробув. Мовляв, не міг лежати, поки побратими воювали. 

- Ми тільки зайшли і тут «пані та панове я – «300» і додому», ні – так мені не підходило. Не міг лежати поки мої друзі там воювали. З госпіталю відразу поїхав у Часів Яр, –  каже військовий.

На ротацію «Сява» виходив, як і хотів, зі своєю «бандою». Зараз усі вони готуються до чергових бойових завдань. Прикордонник знову планує повернутися на фронт, а після війни хоче продовжити службу. Каже, військове життя йому до душі, а в прикордонниках дізнався, що таке справжня чоловіча дружба.

Читайте також: «У полоні думав про вагітну дружину». Історія хмельницького прикордонника

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.