На Хмельниччині посмертно відзначили 11 захисників: історії героїв

На Хмельниччині посмертно відзначили 11 захисників: історії героїв
Фото: Кам’янець-Подільська районна державна адміністрація
  • Рідним військових передали ордени «За мужність» II та ІІI ступеня. 

Родинам захисників України з Кам'янець-Подільського району представники влади передали державні нагороди. Про це повідомили у пресслужбі Кам'янець-Подільської районної державної  адміністрації.

Згідно з Указом Президента України, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Орденами «За мужність» III ступеня посмертно  відзначили десятьох героїв. Це:

Відео дня

Микола був родом з Кам'янця-Подільського. В цивільному житті чоловік працював в міській лікарні.  На військову службу його мобілізували 13 грудня 2023 року. На фронті Микола Микитюк був стрільцем.

Життя військовослужбовця обірвалось 29 січня 2024 року на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Роботине. Йому було 36 років.

Військовий родом із Кам’янеччини. Він добровольцем пішов захищати Україну ще до повномасштабного вторгнення. Побратими кликали його “Даллас”. Кажуть, що він був чудовою людино, гарним батьком та патріотом своєї країни. 6 листопада 2023 року виконуючи бойове завдання захисник отримав поранення несумісні з життям. Без батька залишились двоє діток - Роман та Олеся.

Микола Степанцов мешкав у селі Подільське Староушицької громади. Йому було 53 роки. Микола був командиром ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону. Мав звання головного сержанта.  Він загинув в бою 31 серпня 2023-го, мужньо виконуючи військовий обов’язок. Це сталося поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області. 

Військовий народився та жив у селі Біла Чемеровецької тергромади. Працював будівельником. Віктора мобілізували в 2022-му році. Він загинув 31 липня цього року на Луганщині, біля населеного пункту Діброва, захищаючи українську землю від окупанта. Захиснику було 47.

 

Чоловік народився у селі Оринин. Він став на захист України ще до повномасштабного вторгнення. Вже у 2022 році Гуменюк Олег звільняв окуповані території Харківщини та захищав Донеччину. Займав посаду водія- санітара, надавав на полі бою медичну допомогу військовим. Він загинув 15 листопада 2023 року в районі населеного пункту Богданівка Донецької області. Це сталось, коли Олег Вікторович прийняв на себе удар FPV-дрона, захистивши цим побратимів. Вибухові поранення солдата виявилися несумісними з життям.

Анатолій Білоус був родом з села Пудлівці Гуменецької громади. У грудні 2023 року чоловік повернувся з Польщі й одразу пішов до ТЦК. Життя бійця обірвалось восьмого квітня 2024 року на Донецькому напрямку. Анатолію назавжди 32.

Захисник народився 17 травня 1974 року у селі Прилісне Миколаївського району Волинської області. Пізніше родина переїхала на в Чемерівці. 31 серпня 2023 року Ростислав Величко був мобілізований. Загинув військовий 29 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Бердичі Донецької області.

Сергій народився 6 лютого 1993 року в селі Онишківці Грицівської громади. На фронті він служив стрільцем-десантником. Чоловік був одруженим, виховував з дружиною трьох дітей. 15 травня життя воїна обірвалося. Йому назавжди 31.

51-річний Ляшук Ігор Іванович був гранатометником. Він народився в селі Ходорівці, Кам'янець-Подільського району. Проживав у місті Кам'янець-Подільський. Загинув військовослужбовець 3 квітня 2024-го від артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Приютне Запорізької області. 

Владислав мешкав у селі Кадиївці. Він народився 11 вересня 1999 року. Герой всього 3 дні не дожив до 24-річчя. Він загинув 8 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Куп’янського району Харківської області, боронячи Україну від російських загарбників. 

Орденом «За мужність» ІІ ступеня посмертно відзначено

Він мешкав у Чемеровецькій громаді, в селі Бережанка, хоча родом був із Вінницької області. Герой був учасником АТО у 2014-2015 роках. Із першого дня повномасштабного вторгнення чоловіка призвали до лав Збройних Сил України. Він служив командиром 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу. Загинув Олександр 14 жовтня 2023-го поблизу населеного пункту Кринки Олешківської міської ради Херсонського напрямку.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up