“Наш брат на своїх наживався”: хмельничанин Сергій розповів, як перетинав кордон перед його закриттям

Фото ілюстративне

Прориви кордону, тисячні черги та масові сутички - такими у соцмережах постають українські пункти пропуску з країнами ЄС 27 березня. Саме цей день був визначений, як останній перед закриттям кордонів для пасажирських перевезень. Пасажиропотік зріс у десятки разів. До півночі тисячі українців намагалися потрапити додому. Був у цьому списку і хмельничанин Сергій. Як все було наживо та що довелося пережити, щоб потрапити додому, він розповів для vsim.ua.

На інтерв’ю Сергій погодився лише за умови повної конфіденційності. Тому в матеріалі ми не називаємо його прізвище та не використовуємо світлини. 

“Повиганяли з роботи всіх українців”

Сергій поїхав на роботу до Польщі пів року тому. Працював в автомобільній сфері, винаймав житло. Корективи у звичний ритм життя вніс COVID-19. Сергій розповідає, що в Польщі почалися масові звільнення українців. 

• Там зараз робота лише для своїх, тобто для поляків. Українців почали масово звільняти. Особливо з таких сфер, як авто, мото. Повиганяли із заводів по виробництву продуктів. Наразі тримаються лише водії. Всі інші “крутіться, як хочете”. У людей просто не залишилося альтернативи і вони були змушені повернутися. Бо без роботи не має змоги платити за житло та харчуватися, - розповідає чоловік.

За словами Сергія, українці масово ринули до кордонів 27 березня через незнання. Чоловік каже, що в Польщі їм ніхто не пояснив реальний стан речей. 

• Звучала лише фраза “повне закриття кордонів”. Ми не розуміли, що мова йде про пасажирські перевезення. Це я дізнався вже на території України. А в Польщі думав, що після 27 березня нас ніхто не пропустить взагалі, - каже Сергій.

Черги та провокації

Кордон Сергій перетинав на власному авто через пункти пропуску Корчова (польська сторона) - Краківець (українська сторона). Каже, що реальний стан речей відрізнявся від описів у соцмережах. Черги дійсно були великі, о от конфлікти - спровоковані. 

• Черги були величезні. Прикордонники здійснювали пропуск у пішому порядку та на машинах. Там, де переходили пішки, людей було нереально порахувати. Їх були тисячі. Машин - більше сотні. Це лише те, що було доступно очам. Коли ми приїхали до кордону, було все спокійно. Ближче до півночі серед людей з’явилися провокатори, які закликали проривати кордон. Люди почали хвилюватися, бо там повторювали, що президент сказав закрити кордон до півночі і нікого не пропустять. Але прикордонники спрацювали професійно. Вони пояснили, що пропустять і після 00:00. Вони не закрили кордон. Далі все було тихо і спокійно.

На польському кордоні Сергій затримався на 7 годин. Каже, що поляки перевіряли ретельно. Паспортний контроль включав перевірку на відсутність штрафів та правопорушень. Люди стояли в черзі та трусилися від холоду. Їм час від часу підвозили гарячі напої та бутерброди. За словами чоловіка, більшість була в масках та рукавичках. 

• Тим, хто був на власному авто, пощастило. А по людях, які пішки перетинали, було видно, як їм холодно. Добре, що поляки безкоштовно організували гарячі напої. Люди хоч якось зігрівалися, бо вони там по 10 годин стояли. На такому холоді і найздоровіший захворіє. 

“Лупили п’ятірні ціни”

Український кордон чоловік пройшов за три години. Каже, що невелика затримка була лише в оформленні заяв. Перевірку документів українські прикордонники здійснювали набагато швидше ніж польські. 

• На кордоні нам дали звичайну бумажку формату А-4. Типу: “сиди вдома, підпис, телефон, адреса”. Вона більше розрахована на совість людини, ніж по факту з неї щось можна було б потім взяти. Люди із совістю вказали свої дані, інші писали хто, що хотів. 

Після перетину кордону для багатьох українців постало питання “Як дістатися додому?”. Сергій зазначає, що бачив лише два великі пасажирські автобуси. Всі інші діставалися у приватному порядку. Когось забирали рідні, іншим довелося платити шалені гроші для того, щоб потрапити додому. 

• Наш брат нажився на своїх по повній. За те, щоб дістатися з кордону до пункту призначення брали п’ятірні ціни. Якщо раніше дістатися від кордону до Хмельницького вартувало 100 злотих (678 гривень), то в той день наші з наших брали по 500-800 (3390-5424 гривень) злотих. 

Сергій їхав із Польщі з пасажирами, тому підібрати нікого не міг. Каже, що деякі українці йшли кілька кілометрів від кордону і по дорозі ловили попутну машину, щоб дістатися додому. 

Частину своїх пасажирів Сергій залишив у Львові, інших підкинув до Тернополя. Сам же повернувся у рідний Хмельницький втомлений, але щасливий, що нарешті вдома. Каже, що по приїзду зачинився у квартирі. Протягом двох тижнів самоізоляції планує підтягнути англійську. Вже знайшов кілька цікавих онлайн курсів та розпочав роботу над самоосвітою. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.