Не покинув побратимів: попрощались з бойовим медиком Олександром Погорільчуком (ФОТО)

Ірина Ольховська

Тут і далі - фото з Фейсбук виконавчого комітету Славутської міської ради

В горі залишилися мама, яка втратила на російсько-українській війні двох своїх синів, та наречена.
Олександру назавжди залишиться 26.

Вчора, 22 липня, попрощались з захисником України Олександром Погорільчуком. За ним гірко плакали рідні, тужили мешканці сіл Голики і Варварівка, бойові побратими та славутчани. Воїна проводжали живим коридором пам'яті та пошани, з квітами, на колінах.

Олександр народився 14 січня 1996 року в селі Голики. Закінчив Варварівську загальноосвітню школу.У 2015 році отримав спеціальність «Лікувальна справа» у Шепетівському медичному училищі. Став фельдшером. З того часу юнак працював у виправній колонії міста Ізяслава.

Відео дня

У 2019 році пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Служив за контрактом в зоні проведення антитерористичної операції.

У 2021 році Олександр став срібним призером у конкурсі на кращого фахівця з тактичної медицини Збройних Сил України.

Двічі, у 2021 та 2022 році, був нагороджений відзнаками Головнокомандувача Збройних Сил України, а саме нагрудними знаками «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. У 2021 році отримав відзнаку Командувача об’єднаних сил «За звитягу та вірність».

Вірний військовій присязі, старший солдат, старший бойовий медик десантно-штурмового батальйону військової частини А-0284 Олександр Погорільчук героїчно загинув 17 липня у бою на Донеччині.

Військові побратими дуже поважали та цінували Олександра, адже він був кращим у своїй справі.

Після загибелі рідного брата на війні, він залишився один у мами й міг відмовитися від подальшої військової служби.

Старший брат Олександра, Віталій Погорільчук, з 2020 року воював в зоні ООС. В перші дні повномасштабного вторгнення, в ніч з 25 на 26 лютого під час обстрілів він вивіз поранених побратимів з поля бою на Херсонщині. А сам отримав смертельні поранення.

Проте Олександр не зміг покинути побратимів, спільно з ними продовжив боротьбу з ворогом.

У Героя залишилися мама, яка втратила на російсько-українській війні двох своїх синів, та наречена.

Поховали молодого воїна на кладовищі в селі Голики з усіма військовими почестями.

Щирі співчуття рідним та близьким Героя висловили міський голова Славути Василь Сидор, староста сіл Варварівка та Голики Василь Конченко, директор Варварівської гімназії Любов Мартинюк, бойові побратими та односельці.