Окупанти вбили батька двох дітей Дмитра Васильєва. З ним попрощалися у Хмельницькому

Христина Бондар

44-річний військовий помер після обстрілу у Запорізькій області.
Його згадують як досвідчену, добру та професійну людину.

Хмельничани попрощалися із загиблим військовим Дмитром Васильєвим. Церемонія відбулася сьогодні, 23 березня, у міській ритуальній службі. Віддати останню шану захиснику України прийшли рідні, друзі, товариші по службі, представники місцевої влади. Під час церемонії капелани провели прощальну службу.

Підполковник Дмитро Васильєв був командиром другого дивізіону 19 ракетної бригади «Свята Варвара». Певний час разом із ним служив пресофіцер Олексій Наконечний. Ось як він згадує Дмитра Васильєва:

— Він запам’ятався мені з першого нашого знайомства, це ще 2015 року, доброю відкритою людиною. Я прийшов ще молодим лейтенантом, а він, не зважаючи на те, що був старшим за званням, був вищий у досвіді, з вислугою, завжди до всіх ставився толерантно, по-людськи, виважено. Жодного разу я не чув, щоб він з кимось сварився, тобто він був професіоналом, добрим, тактовним і вихованим чоловіком.

Відео дня

Дмитру Васильєву було 44 роки. Він народився у Первомайську Миколаївської області. Навчався на артилериста-ракетника, після випуску за розподілом потрапив до 19 ракетної бригади у Хмельницький. Олексій Наконечний згадує — загиблий військовий спершу хотів перевестися ближче до рідного дому, але зрештою залишився у місті. Казав, що сумує за рідними, бо може їздити до них лише раз на рік під час відпустки. У Первомайську в Дмитра Васильєва залишилися батьки, у Хмельницькому — дружина та двоє дітей.

Загинув Дмитро Васильєв у Запорізькій області. Разом з побратимами він потрапив під обстріл 18 березня. Лікарі вважали, що він не проживе й дня, оскільки мав важкі поранення. Помер військовий 19 березня.

Дмитра Васильєва неодноразово нагороджували орденами та медалями. Захищав Україну він від 2014 року. Ще за життя отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня, а вже посмертно — II ступеня.