Пекельні місяці в зоні відчуження. Ветеран з Ізяславщини поділився спогадами про Чорнобиль

Олена Кошарська

Тут і далі фото ГУ НП у Хмельницькій області

Віктор Данилюк був одним із тих, хто 37 років тому відправився на Київщину ліквідовувати наслідки ядерної катастрофи.
Озброївшись одним лише респіратором, він провів в Чорнобилі червень та липень.
Ветеран розповів що робив там та чому зголосився добровільно поїхати в радіоактивну зону.

Сьогодні минає вже 37 років з дня найбільшої техногенної катастрофи — аварії на Чорнобильській АЕС. У ліквідації наслідків аварії брали участь більше 400 працівників органів внутрішніх справ Хмельниччини. Серед них і пенсіонер з Ізяславщини Віктор Данилюк.

Зараз Віктор Миколайович — полковник у відставці, ветеран органів внутрішніх справ, йдеться в поліції. Нині найбільша гордість чоловіка — двоє його синів. Вони продовжили його справу і стали правоохоронцями. Богдан — дільничним, а Руслан — слідчим.

Відео дня

Поїхав у Чорнобиль добровольцем

В далекому 1986-му році, тоді ще молодий лейтенант міліції Віктор Данилюк тільки розпочинав свою кар'єру дільничного інспектора. У нього все життя було попереду. Мав молоду дружину та улюблену справу.

Але новина про аварію на атомній станції в Київській області змінила звичне життя. Тоді про реальні масштаби катастрофи знали одиниці, бо радянська влада приховувала інформацію. Але Віктор розумів, що ліквідація наслідків аварії — справа дуже ризикована та небезпечна.

— Багато моїх колег зголосилось їхати до Чорнобиля добровольцями, — ділиться спогадами Віктор Данилюк. — Та це й не дивно. Така вже в нас національна особливість: коли приходить лихо — згуртовуємось, працюємо та долаємо біду.

Два пекельних місяці в зоні відчуження

Віктор Миколайович провів у Чорнобильській зоні два літніх місяці. Це був червень та липень 1986-го. Він разом із колегами евакуйовував місцевих жителів, охороняв громадський порядок, боровся з мародерством та виконував інші небезпечні завдання.

Тепер кожного року 26-го квітня Віктор Данилюк згадує ті події. Пригадує як пліч-о-пліч з побратимами, озбоївшись одним лише респіратором, боровся з невидимим ворогом — радіацією.

Та катастрофа забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології. Точне число жертв аварії встановити так і не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від катастрофи на ЧАЕС постраждали більше 1,7 мільйона людей. А ліквідаторами аварії визнали понад 520 тисяч осіб.