Переселенці з Миколаєва відкрили в Хмельницькому “барбекю на колесах”

Фото надала пані Тетяна

• Тетяна Леонова під час повномасштабної війни залишила рідний Миколаїв.

• Тепер вона живе та працює в Хмельницькому.

• Разом з чоловіком і братом вони відкрили ресторанне барбекю.

• Розповідаємо їхню історію.

Під час повномасштабної війни у Хмельницькому зупинилося чимало людей з інших регіонів. Вони тут винаймають житло й знаходять роботу. Є і ті, хто відкриває бізнес й забезпечує хмельничан робочими місцями. Так, раніше ми розповідали вам історію Валерія, який перевіз у Хмельницький свій “кавовий бізнес” з Сєвєродонецька. У рідному місті ворожі ракети буквально знищили все те, у що він вклав душу. Детальніше його історію дізнавайтеся за посиланням. 

Переселенців із хаскі не хотіли селити в Хмельницькому

Все частіше хмельничани стали помічати в місті “барбекю на колесах”. Автівку стали знімати на камеру й публікувати відео в соцмережах. Транспортний засіб робить зупинки в кількох локаціях Хмельницького. Там вітрини барбекю не минають. Адже на людей чекає запашне м’ясо та риба, що виготовляють за допомогою спеціального пристрою. Започаткували таку ідею переселенці.

Життя Тетяна Леонової, як і всіх українців, змінилося після 24 лютого 2022 року. У рідному Миколаєві вона щоденно чула вибухи. Разом з рідними майже жили у підвалах. Виготовляли “коктейлі Молотова” й готувалися до вуличних боїв. Врешті решт - довелося залишити рідне місто. 

- Понад рік тому я виїхала з Миколаєва. Коли почалася повномасштабна війна, ми були близько до того, де все розгорталося. Сиділи в підвалах. Там було дуже небезпечно. Щодня, як від будильника, прокидаєшся о 4 ранку від гучних звуків. Зараз мої родичі, хто залишився там, вже до всього звикли. У них в укриттях завжди є кулер, їжа. Там досі проблема з питною водою.

- У мене в Миколаєві є квартира. Вона розташована у будинку, з боку херсонського напрямку. Туди прилетіла ракета. Добре, що на той момент нікого всередині не було, - каже Тетяна. 

Після всіх подальших подій, які стали розвиватися, Тетяна зібрала речі й перебралася до Києва. У рідному місті вона займалася морськими та авіа перевезеннями різної продукції та техніки. В результаті - залишилася без роботи. Будучи в столиці, вони разом з чоловіком довго думали, чим зайнятися далі. Жінка зізнається - були в стресовому стані. Адже як бути далі - не розуміли. До того ж столицю продовжували обстрілювати. Тож подружжя вирішило перебратися у Хмельницький - рідне місто чоловіка Тетяни.

- Ми були в шоці перший час. Бо в деяких містах постійні вибухи, а тут зовсім інше життя. Нас прихистили тут хмельничани, колишні сусіди мого чоловіка. Вони надали нам житло. Ми приїхали із собакою - хаскі. І зіткнулися в Хмельницькому з проблемою, що багато власників квартир відмовлялися селити нас через тварину, - пригадує Тетяна. 

“Вклали в це останні гроші, що в нас залишилися”

Згодом подружжя запровадили в місті ресторанне барбекю. Ця справа допомогла їм залишитися “на плаву”. Тетяна забрала в Хмельницький з Миколаєва і свого брата. Тож всі стали починати нову сторінку свого життя. 

Вони придбали спеціальний пристрій - смокер, який готує їжу методом копчення. Стали готувати м’ясо та рибу й продавати на вулицях міста. Роблять це у двох локаціях - на Озерній, поблизу Азалії та поряд з ринком на Старокостянтинівському шосе. Саме їхню автівку з барбекю часто помічають на дорогах міста.

- Коли ми сюди переїхали, я все думала - чим займатися. Тоді прийшла ідея з барбекю. Адже їжа - це те, що завжди актуально. Хмельничани тут ще такого не знали, як ресторанне барбекю. Так, у нас з’явилися свої клієнти. Є серед них і багато переселенців. Ми часто долучаємося до різних ярмарків у місті. У цю справу ми вклали останні гроші, що в нас залишилися. Ми купили смокер. Це спеціальний пристрій для приготування їжі методом копчення. Воно використовується для тривалої обробки продуктів при низькій температурі, що дозволяє зберегти м’якість, соковитість та аромат продуктів. Звісно, в майбутньому хотілося б розширитися. Відкрити, наприклад, ресторан, - розповідає жінка. 

Продукцію вакуумують, охолоджують і відправляють для ЗСУ

Наразі команда ресторанного барбекю складається з Тетяни, її чоловіка, брата та ще двох найманих працівників. Останні - офіційно працевлаштовані. Усі розпочинають роботу з самого рання - 4-5 годин. Адже все треба підготувати для приготування ароматних страв. Пів дня барбекю працює в одній локації, пів дня - в іншій.

Крім того, 30% з виготовленої продукції власники передають для військових. Тетяна каже: м’ясо вакуумують і охолоджують. Таким чином - воно не псується. А захисники залишаються ситими й задоволеними. 

- Ми відправляли нашим хлопцям навіть на Бахмут м’ясо. Вони дуже люблять животину, реберця, шию чи задню частину, - говорить Тетяна.

У середньому власники закупляють 25 кілограмів м’яса. А ще в них є риба, ковбаски та інше. Отож - асортимент для хмельничан широкий. 

Загалом миколаївцям до вподоби і Хмельницький, і місцеві. Тут вже навіть з’явилися улюблені місця, де їм по кайфу проводити час. Це парк Чекмана. Та попри все, Тетяна все ж сумує за рідним містом, вуличками, парками й скверами. “Ніщо не замінить рідного місця”, - додає жінка.

Довідково: 

Внутрішньо переміщеними особами (ВПО) є: 

• громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, 
• яких змусили залишити або покинути своє місце проживання
• у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ч. 1 ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року).

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.