Пішла в ЗСУ за батьковим прикладом. Історія танкістки із Хмельниччини

Олена Кошарська

Тут і далі фото із ФБ-сторінки 3-ої окремої танкової бригади

Наталія, Олександр та їх донька служать у Збройних Силах.
Своє життя Наталія та її чоловік пов’язали із військом завдяки батьку.

Із 2021 року кількість жінок в українській армії зросла на 40 відсотків. Наразі в ЗСУ служать близько 43 тисяч жінок-військових. Про це повідомили у Міністерстві оборони України. Однієї із таких жінок є старша солдатка 3-ї окремої танкової Залізної бригади Наталія Чаплій. Її історію розповіли на сторінці військового підрозділу.

Прикладом став батько

Наталя народилася у родині військового, де виховувалося четверо дітей. Прикладом для неї був батько військовий — Микола Швець. Тож і вона пов’язала своє життя зі службою.

— Батько для усіх нас завжди був прикладом. Він був прапорщиком, служив у повітряних військах. Пам’ятаю до сьогодні батькові військові чоботи, начищені до блиску, як дзеркало! Єдине, про що ми завжди жалкували, що він «пропадав» на службі. Лише згодом я зрозуміла, що по-іншому він не міг, адже був надто відданий роботі, — згадує Наталія.

Відео дня

За цивільною спеціальністю жінка — технолог швейних виробів, любить конструювати та моделювати одяг. Але із 1994 року вона служить у ЗСУ. Чоловік Наталії також військовий.

Сама ж героїня проходила службу у різних військових частинах. У 2013 році вийшла на пенсію за вислугою років. Але з 2019 року, коли 3-тя окрема танкова бригада вже сформувалась та розпочала діяльність у Ярмолинцях, все ж вирішила повернутись до служби.

Початок війни

Уже за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення у Наталії були тривожні передчуття. Тоді вона не хотіла вірити у такий розвиток подій.

— У ту ніч я прокинулася від тривожного дзвінка із частини: оголошено збір. Звичайно, було багато роботи, завдань, які необхідно виконувати. Оскільки я мала досвід роботи із резервістами, долучилася до проведення мобілізаційних заходів, — пригадує військова.

Перші дні були дуже напружені, вони працювали практично цілодобово, маючи по годині-дві, щоб просто відпочити. А уже 8 березня Наталія у складі першого ешелону відбула на Харківщину, у район Барвінкового. Там підрозділ організовував роботу. Через місяць вона повернулася у Ярмолинці.

Донька також в ЗСУ

До 3-ї танкової служити після початку війни пішов і її чоловік. На той час він був військовим пенсіонером. Нині ж за станом здоров’я звільнений зі служби. Служити в ЗСУ пішла і донька Наталії та Олександра – Вікторія.

— Ми підтримали вибір нашої донечки. Я бачу поряд із собою щодня багато жінок, котрі служать на різних посадах, зокрема задіяні у підрозділах, які безпосередньо беруть участь у бойових діях. За 22 роки моєї служби в армії у цьому плані ситуація кардинально змінилася – тоді жінок-військових були одиниці. Але я весь час почувалася органічно і на своєму місці. Тому і вибір Вікторії прийняла, — пояснює захисниця.

Нині Наталія Чаплій разом із усіма бійцями 3-ї окремої танкової Залізної бригади служить народу України. Їхнє завдання та бажання — наблизити українську Перемогу.

Нагадаємо, нещодавно командир Залізної бригади полковник Роману Шеремет отримав Орден святого великомученика Юрія Переможця Православної Церкви України, підписаний Предстоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм. В грамоті, яка додається до цього недержавного ордену, сказано: «За віддане служіння Богові й Україні, та жертовність у захисті добра і правди».

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.