Понад 500 днів полону: історія військового Владислава Годованюка з Кам’янця

• Владислав Годованюк - 30-річний військовий з Кам’янця-Подільського. 
• Він захищав країну на Донеччині з перших днів повномасштабної війни.
• Для рідних минає майже 600 днів невідомості - саме стільки чоловік перебуває у полоні. 
• Розповідаємо історію захисника з Хмельниччини. 

“По дзвінку він з’явився у військкомат і більше вдома не був. Все трапилось швидко і дуже неочікувано”, - це слова Наталії Годаванюк. Вона дружина військового з Кам’янця-Подільського.

Їхнє подружнє життя розділилось на “до” і “після”. Востаннє вона чула голос коханого ще у квітні 2022. Відтоді - лише невідомість і місяці очікувань. Наразі Владислав перебуває у полоні 1 рік і 7 місяців. Звістки про нього - жодної. Дружина поділилась історією захисника. 

“За своїх хлопців він йшов горою”

На сторінці Наталії майже всі фото з чоловіком. На весільних світлинах вони щиро усміхаються і закохані. Так було до війни. Ось уже півтори роки щасливі фото замінили дописи з проханням врятувати Владислава і визволити з полону. Майже кожна нова історія в Instagram - наче відлік, де кожна нова цифра - це кількість днів, за які Наталія не чула голос і не бачила очей чоловіка. 

Військовий родом із села Брага на Кам’янеччині. Сім’я проживала у Кам’янці-Подільському. До вторгнення вони планували майбутнє. Владислав разом з батьком ремонтував автомобілі. Наталія розповідає, чоловік знав, що піде служити. Адже був офіцером запасу. 

-  З початком повномасштабного вторгнення мій чоловік відразу казав, що буде день, коли він піде. Він є офіцером запасу (військова кафедра при навчальному закладі). Це було лише питання часу. І час прийшов. 8 березня 2022 року по дзвінку він вже з'явився у військкомат і більше вдома не був. Все було дуже швидко і неочікувано. Вже в кінці березня 2022 він був на Донецькому напрямку. Влад був командиром кулеметного взводу і  за своїх хлопців він йшов горою, - каже дружина.

Згодом військовий з побратимами вийшов на бойове завдання. Рідних попередив, що два дні може не виходити на зв’язок. Це було 9 квітня минулого року. З того часу голос чоловіка Наталія так і не чула. 

Підвал і відео з полону

Останній раз Наталія Годованюк спілкувалась із Владиславом ввечері 9 квітня. Коли наступні два дні він не передзвонив, жінка не хвилювалась. Пояснює: старалась зберегти холодний разом, адже чоловік попередив про відсутність зв’язку. 

Та вже 11 квітня зателефонувала родичка й повідомила, що бачила відео з Владом. Він - у полоні. 

-  Я на той час була з його батьками. Нас всіх наче облили окропом. Відтоді почалась боротьба за його повернення, яка триває по сьогодні. Безуспішно поки, але буде тривати до моменту його повернення. 

До кінця минулого літа сім’я не знала про Владислава абсолютно нічого. Дружина каже, були лише два відео з полону. Перше з’явилось майже одразу, коли захисник потрапив до рук окупантів. Там в нього під примусом і на камеру запитували, хто він і звідки. 

-  Це був сирий підвал. Він був побитий настільки, що одного ока не було видно. Друге відео було опубліковане через місяць полону. Там він в темному підвалі у військовій формі старого взірця. Він був дуже темний, ніби весь час перебував на сонці. Нас це дуже налякало, бо ми навіть думали на той час, що можливо він виконує якісь чорнові роботи для них, - пригадує Наталія.

Наприкінці серпня до батька Владислава подзвонили пізно ввечері. За словами дружини, по телефону представились родичем колишнього полоненого, цивільного. Рідним повідомили, що вони разом перебували в полоні. Мовляв, Влад надав контакти, щоб близьким передали, що з ним все добре і він живий. Сам захисник перебуває на території росії. Наталія каже, для сім’ї це був черговий стрес. 

Зараз рідні не опускають рук і всіма силами продовжують боротьбу. Зокрема, намагаються робити розголос і звертатись до влади. 

Додамо, що повідомлення про статус Владислава як полоненого почали з’являтись в серпні 2022. До цього такого офіційного статусу військовий не мав. Дружина додає, навіть попри надані докази у частині він рахувався безвісти зниклим. 

У серпні Владиславу Годованюку виповнилось 30. Попри численні побоювання багатьох рідних полонених захисників, його сім’я навпаки боїться мовчати. 

-  Я розумію, що є випадки і є інформація про полонених, яку дійсно розповсюджувати не можна, адже це може завдати більше шкоди, ніж користі. Але я також розумію, що мовчанка не дасть результату. Я твердо вірю в те, що мовчати про полон не можна. Треба про нього кричати, - каже Наталія Годованюк. 

Наразі Владислав рахується військовополоненим, що підтверджено державою-терористкою через Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Цього рідним вдалось досягти лише в січні минулого року. 

Наразі минуло більше 500 днів полону для захисника з Хмельниччини. 

Читайте також:

Історії матерів з Хмельниччини, які чекають полонених синів додому

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.