Портрети Героїв: спогади про вчителя Павла Жука, який залишив інформатику й став військовим

Фото Павла Жука надав його батько

• Павло Жук був вчителем інформатики.
• Згодом залишив цю справу й долучився до ЗСУ.
• Загинув на Херсонщині, у жовтні 2022 року.
• У нього залишилася маленька донька, дружина та батьки.

“Я не доказав слів, що люблю його. Я говорив це. І він мені казав. Але замало”, - так, згадуючи сина, Павла Жука, каже його батько. Чоловік поділився спогадами в рамках проєкту “Портрети Героїв”. У ньому розповідаємо детальніше історії військових з Хмельницького, які віддали життя за Україну.

Залишив вчительство й став розвідником

Павло Жук був вчителем інформатики й викладав у НВК №4 (тепер ліцей №4 імені Павла Жука, - прим.автора). Він залишив професію та відправився боронити країну. Сталося це ще до повномасштабної війни. Замість вчительства він став розвідником. 

Батько каже - потяг до військової справи син став проявляти з дитинства. Саме тому після закінчення 8 класів, він вступив до Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. 

- Павлік був допитливою дитиною. Був цілеспрямованим, дружелюбним. Завжди мав багато друзів. Гарно вчився. 8 років він займався народними танцями. Насправді він завжди хотів бути військовим. Після 8 класу став навчатися в Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. 

- Розумієте, я - вчитель математики та фізики. Дружина на той час була директором школи. Тож він вирішив нам довести, що не залежить від нас. Тому й вступив у ліцей в Кам’янець. Він там дуже гарно вчився. Мав такі бали, що міг надалі вступити в будь-який ВНЗ країни. Далі він все ж опанував спеціальність вчителя фізики, інформатики та астрономії в університеті Кам’янця-Подільського, - розповідає батько. 

Після здобуття вищої освіти Павло Жук 3 роки працював вчителем. Проте згодом, у 2020 році, пішов служити до лав Збройних Сил. Якийсь час він перебував на навчанні. А згодом - боронив країну на Сході. 

Анатолій Жук розповідає - син не любив розповідати про події в зоні бойових дій. Приїжджаючи додому, говорив завжди мало. Єдине, що звучало з його вуст найчастіше - “Все буде Україна”. 

Привіз із Донеччини вівчарку

Перед початком повномасштабного наступу, Павло Жук був у відпустці. Від Нового року й до кінця січня, він встиг набутися із сім’єю - дружиною, дочкою та батьками. Після 24 лютого 2022 року він поїхав Схід. І лише в серпні приїхав додому на 3 дні. Саме тоді Павла Жука рідні бачили живим востаннє. 

- Він завжди перебував на передових позиціях. Нам ніколи нічого не розповідав. Ніколи. Йому було досить важко від того, що він там бачив. І це було помітно. Але приїжджаючи додому, він був закритий. Павлік навіть не розповідав про свої нагороди. Якось дружина зайшла на сайт президента і побачила, що він нагороджений двома орденами за мужність. 

- У своє останнє відрядження він приїжджав у серпні 2022 року, на 3 дні. Тоді він, звісно, найбільше часу приділяв своїй донечці. У серпні, я востаннє бачив його, - говорить батько, Анатолій. 

Під час останньої своєї відпустки, Павло Жук приїхав додому із собакою. Назвав її Луна (наголос на “у”, - прим. автора). Вівчарку він врятував із зони бойових дій на Донеччині. Батько згадує, якось син сидячи біля собаки, обійняв її та сказав наступне: “Хоч хтось з нас залишиться живим”. Наразі вівчарка Луна живе з батьками Павла Жука. 

Іменем Павла Жука назвали навчальний заклад

Захисник загинув 2 жовтня на Херсонщині. Окрім батьків, у нього залишилася дружина та 4-річна донька. Батько плаче, як в пам’яті спливають моменти, проведені з сином. 

- У мене є спогади, які я запам’ятаю на все життя. Мій Павлік був чемпіоном з рукоборства. Коли він приїжджав додому з навчання, ми з ним зчіплювалися руками й намагалися пересилити одне одного. Він казав: “Тато, я ніколи не зможу тебе пережати”, - пригадує батько.

Павла Жука поховали на кладовищі в Пашківцях, що в Хмельницькому районі. У цьому ж селі проживають батьки загиблого. Батько розповідає: дорогою на роботу завжди минає кладовище. Тож він щодня навідується на могилу сина.

У Хмельницькому ж рідні приходять до кубів з портретами Героїв, що на Проскурівській. Біля зображення Павла Жука залишають квіти. Анатолій Жук каже - часто помічає там свіжі. “Певно, це учні приносять”. 

Чимало учнів Павла Жука прийшли на прощання з ним в Хмельницькому. Один із них, Артем Гуменюк, тоді розповідав:

- Він був на позитиві, допомагав, підтримував. Можна було до нього підійти за будь-якою порадою, він міг завжди її дати. Я знав, що він пішов в армію, тобто на контракт, але що він зараз воює, я не знав, я дізнався декілька днів тому. Ми йому дуже вдячні за наш захист, дуже радий, що познайомився з цією людиною.

Навчальний заклад у Хмельницькому, в якому викладав Павло Жук, тепер має його ім’я - ліцей №4 імені Павла Жука. Батько загиблого дуже вдячний за таку ініціативу. Мовляв, це увійде в історію. Тож люди пам’ятатимуть захисника, який поклав життя за країну. 

Читайте також: Портрети Героїв: спогади про загиблого Артема Задоянчука, який пів року був безвісти зниклим

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.