Програв 15 тисяч доларів за два дні. Зібрали історії хмельничан, які стали ігроманами

• Хмельничанин Михайло за два дні програв на автоматах майже 15 тисяч доларів.
• А Олег за 5 років - десятки тисяч.
• Вони не могли зупинитися, а відчуття програшу лише додавало бажання спробувати ще.
• Зібрали три відвертих історії хмельничан, які стали ігроманами.

Хмельницьких психологів чи не найчастіше відвідують ігромани. Серед тих, хто нею страждає, переважно чоловіки. Чи навіть юнаки. Адже на лікування з цією проблемою звертаються у віці від 17 до 40 років. Більшість із них приходять на реабілітацію не вперше. Оскільки великий відсоток колишніх ігроманів повертаються до своєї залежності. Про все це розповідають фахівці, які проводять курси реабілітації.

Що відчувають ігромани, коли натискають на кнопку гральних автоматів? Що змушує їх брехати рідним, здавати цінні речі в ломбарди та програвати десятки тисяч доларів? Про все це журналістка vsim.ua запитала у тих, хто стикнувся з цією залежністю. Серед них колишній таксист, спортсмен та власник гральних автоматів. Вони відверто розповіли свою історію на умовах анонімності. Тож в цьому матеріалі змінені їхні імена. 

Іван, 40 років

Колишній таксист

“У мене все крутилося навколо ігрових автоматів”

• Понад п’ять років тому я нюхав амфетамін і вживав алкоголь. Міг, наприклад, три дні пити. А потім, щоб зняти ломку, переходив на наркотик. При вживанні амфетаміну в мене відразу виникала думка грати на автоматах. На той час вони ще не були заборонені. За один день я міг програти від 2 до 5 тисяч гривень. Щоб мати гроші, я вигадував різні махінації. Я дурив людей. Таксував. Міг без відпочинку їздити на таксі по три доби. Так я заробляв гроші, а вночі все програвав. Повертаючись додому, я відсипався. Потім йшов знову заробляти, а потім витрачати. У мене все крутилося навколо ігрових автоматів, - пригадує чоловік. 

• Пам’ятаю, що коли був під впливом алкоголю, то ще міг якось зупинитися. Я розумів: грати - це погано. Немає успішних людей, які грають. Повністю розумів, що це призводить до боргів. Однак все одно продовжував це робити. У цій справі є певна закономірність: перший раз ти виграєш. Це тебе і вабить. Проте згодом ти програєш і залазиш в борги, - каже Іван. - Я проходив курс реабілітації, що тривав пів року. А потім курс ресоціалізації - це так званий плавний вихід в соціум. Бо під час лікування немає доступу до соціуму. І тоді здається, що побороти ігроманію дуже легко. Але всю складність цієї проблеми розумієш тоді, як знову повертаєшся до звичного життя. 

Олег, 25 років

Колишній спортсмен

“Ти занурюєшся в азарт і не контролюєш абсолютно нічого”

• У мене все почалося ще зі шкільних років. Я все життя займався спортом і добре вчився. Основним моїм заняття було веслування на байдарках і каное. Я маю звання кандидата в майстри спорту. Коли я займався спортом, то отримував схожий адреналін, як від гри на автоматах, - каже Олег. 

• Вже у 8 класі я познайомився із наркотиками. Почав після уроків покурювати марихуану. Після школи я вступив до університету в Київ. До речі, навчався на бюджеті. Коли жив у гуртожитку, відчув свободу від батьків. Тоді й став приділяти все більше часу наркотикам. І як наслідок - іграм на автоматах. Спочатку я був у чималому “плюсі”. Навіть великі суми вигравав. Скажімо, зі ста гривень - 15-20 тисяч. Згодом я вже не відчував межі. Я йшов в зали не за грошима, а за азартом. У такі моменти чим більше програєш, тим більше хочеться повернути гроші. А під дією наркотиків грав заради емоцій. Ти занурюєш в азарт і не контролюєш абсолютно нічого. Я став програвати свої гроші, позичав чи здавав техніку в ломбард. Пам’ятаю, що брехав батькам, що мені потрібні кошти на навчання, сесію чи на якісь речі. З часом я навіть на навчання забив, - розповідає Олег. 

• Насправді мені все це важко згадувати. За 5 років життя я програв понад 30 тисяч доларів. При цьому, не маючи їх. Тобто, не заробляючи стільки. Лише з часом я попросив рідних про допомогу. Я хотів ізолюватися від всього. Після лікування, я 2 роки був тверезим. Не вживав і не грав. Знайшов дівчину та роботу. Але згодом я розслабився і зірвався. Зайшов на відповідний сайт в телефоні, заплатив 50 гривень і став клацати. Потім знову набрався кредитів. Тому вкотре попросив близьких мені допомогти. Три місяці тому я знову приїхав до реабілітаційного центру. 

Михайло, 35 років

Колишній власник ігрових автоматів

“Перший раз програв 7 тисяч доларів, другий - близько 8”

• Я грав всього два рази. Цього мені вистачило, щоб втратити 15 тисяч доларів. Був тоді під дією такого наркотику, як “фен”. У народі так його називають. Я раніше тримав гральні автомати по селах. Я знав, що це таке і як воно працює. Якось грав на телефоні в онлайн-покер. І там помітив розділ “Гральні автомати”. Я вжив наркотик і зайшов туди. Так вийшло, що перший раз я програв 7 тисяч доларів, а другий - близько 8 тисяч доларів. Щоб ви розуміли: “стопа” немає, коли граєш. Навіть якщо ти підіймаєшся по грошах, ти ніколи їх не знімеш. Ти програєш все. Тим паче коли ти під впливом психотропних речовин. Коли я зрозумів, що залежний - попросив маму допомогти мені. Вже 5 днів я проходжу лікування. 

 Є високий відсоток рецидиву

Те, що ігроманія дійсно являється поширеною нині проблемою, каже директор Міжнародної наркотичної асоціації “Хмельницький центр здорової молоді” Максим Павлов. У закладі надають кваліфіковану допомогу ігроманам. За словами керівника, здебільшого з цією проблемою стикаються, коли мають й інші залежності: від наркотиків або алкоголю. Це доводять історії хмельничан, що описані вище. 

Крім того, своєї популярності проблема ігроманії набула через поширення відповідних сайтів або пропозицій зіграти на гроші в інтернеті. Максим Павлов каже: з ігроманами працювати важко. Реабілітація може тривати від 1 до 6 місяців. До того ж є високий відсоток рецидиву. 

• Ігроманія потребує тривалого лікування. Реабілітація триває від 1 до 6 місяців. З особами працює консультант із залежності, терапевт, арттерапевт, психолог та інші спеціалісти. Наразі є малий відсоток людей, які повністю виліковуються. Лише 28% тих, хто проходить повний курс реабілітації. Адже це залежні люди. Вони сьогодні можуть хотіти лікуватися, а завтра навпаки, - розповідає Максим Павлов.

• Залежного до лікування мають підвести рідні. Водночас вони мають знати: ігромани мають схильність до маніпулювань. Наприклад, казати: “Заплатіть за мене борг, а я піду лікуватися”. Насправді так не буде. Це всього-на-всього маніпуляція, - додає він.

• За нашими підсумками стати ігроманами схильні люди, які раніше займалися спортом. Наприклад, ті, хто припинив це робити через травму. Тому спорт компенсують азартними іграми. 

У Міжнародній антинаркотичній асоціації “Хмельницький центр здорової молоді” окрім загальної реабілітації проводять спортивно-терапевтичні табори. Туди зарошують відомих в Україні та Хмельницькому спортсменів. Наприклад, боксера В’ячеслава Узелкова або Володимира Кличка. Таким чином нарко-, алкозалежних та ігроманів спонукають до позитивних змін. 

Читайте також: “Перший шприц дав мій хлопець”. Відверті історії наркозалежних хмельничан

Хмельницькі психологи: вартість сеансів та популярні причини звернень.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.